Презентація до виступу на ТМО на тему «Розвиток критичного мислення молодших школярів на уроках української мови та Літературного читання як необхідна вимога сьогодення»

Тема: «Розвиток критичного мислення молодших школярів на уроках української мови та Літературного читання як необхідна вимога сьогодення»Підготувала вчитель початкових класів. Петрівського ліцею Балюк Ольга Олексіївна

Критичне мислення - це процес аналізу, синтезування й обґрунтовування оцінки достовірності інформації; властивість сприймати ситуацію глобально, знаходити причини і альтернативи; здатність генерувати чи змінювати свою позицію на основі фактів й аргументів, коректно застосовувати отримані результати до проблем і приймати зважені рішення – чому довіряти та що робити далі.

В сучасних умовах становлення України і створення Нової української школи важливе значення має формування творчо і критично мислячих учнів. Безперечно, формування вміння особистості бути спроможною вчасно й доречно відповідати викликам сучасності є одним із основних завдань виховання та освіти. Одним із найефективніших шляхів досягнення цієї мети є використання в навчальному процесі технологій критичного мислення.

Ключові характеристики критичного мислення:1. Свобода та самостійність (здатність висловити ідею незалежно від інших).2. Інформація для учня – відправна, а не кінцева точка для розвитку (щоб «народити» зважену думку потрібно опрацювати величезну кількість матеріалів).3. Починається з постановки питань та проблем, які потрібно вирішити (перший крок до того, аби навчити учнів критичному мисленню полягає в тому, щоб допомогти їм розгледіти безкінечну кількість питань навколо).

4. Учень використовує переконливу аргументацію (коли людина знаходить власне вирішення і підкріплює його розумними доказами).5. Є соціальним процесом (будь-яка думка перевіряється і відточується тоді, коли ми ділимося нею з іншими; коли ми сперечаємось, обговорюємо, заперечуємо і обмінюємося думками з іншими – ми поглиблюємо свою позицію)

Технологія розвитку критичного мислення пропонує набір конкретних методичних прийомів, які потрібні для використання на різних рівнях освіти, в різних предметних галузях, видах та формах роботи. Відповідно до ролі та місця критичного мислення у шкільній освіті, ця методика має на меті забезпечувати певні умови:

Реалізація технології також передбачає реалізацію трьох основних етапів на уроці розвитку критичного мислення у Новій українській школі, в основу яких покладено базовий дидактичний цикл. Кожна стадія має свою мету й завдання, а також набір прийомів, методів, спрямованих перш за все на активізацію дослідної, творчої діяльності, а потім на осмислення й узагальнення здобутих знань.

Основні три стадії технології реалізації розвитку критичного мислення на уроці:1). Перша стадія – «виклик» (організаційно-мотиваційний етап ) (перші 5–7 хвилин), під час якої в учнів активізуються попередні знання, виникає інтерес до теми, визначається мета навчання нового навчального матеріалу.

2). Друга стадія – «осмислення» (операційно-пізнавальний етап уроку) (27–35 хвилин) – змістовна, у ході якої відбувається безпосередня робота учня з текстом, причому робота цілеспрямована, осмислена. Процес читання завжди супроводжується діями учня (маркування, складання таблиць, опорних конспектів тощо), які дозволяють відслідковувати власне розуміння.

3). Третя стадія – «рефлексія» (10 хвилин) – розмірковування. На цьому етапі учень формує особистісне ставлення до навчального матеріалу й фіксує його або за допомогою власного тексту, або своєю позицією в дискусії. Саме на цій стадії відбувається активне переосмислення власних уявлень з урахуванням набутих знань.

Вправи, які застосовують для формування критичного мислення на уроках української мови та літературного читання«Знаю-хочу дізнатися-дізнався». Учням задаються питання для самостійного осмислення за обраною темою. Наприклад, при вивченні письменника: Що ви знаєте про цього письменника? Які твори він написав? Які особливості його творів? Що ви взнали нового з його творів/з його біографії? Що вам би хотілося ще взнати з цієї теми? Відповіді записуються кожним учнем в колонки «Знаю» і «Хочу знати» у таблицю:{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Знаю. Хочу знати. Дізнався

2. Асоціація. Застосовується для визначення теми уроку, розвиває уяву та інтуїцію. Учні мають висловити свої здогадки/асоціації про тему, завдання для вивчення теми, ціль вивчення цієї теми. Обговорення має відштовхуватися від якогось узагальнюючого слова. Наприклад термін «синоніми».3. Прогнозування за ілюстрацією. Вчитель має показати ілюстрацію до теми обговорення. Діти мають зробити свої припущення щодо теми та що вони знають з цього приводу. Вчитель може задати такі питання: як ви думаєте, що тут зображено? До чого це відноситься? Яку тему будемо розглядати? (Портрет письменника, картина до твору)

4. Товсті/тонкі питання. Вчитель влаштовує опитування за певною тематикою (питання готуються заздалегідь). «Тонкі» питання передбачають відповідь лише «так чи ні» і починаються, наприклад, так: хто …? Що…? Чи правда, що…? Чи правильно твердження, що…? Чи можливо, що…? Чи згідні ви з…? Як звати…? Яку назву має…? «Товсті» питання вимагають розгорнутої відповіді – з аналізом, синтезом, порівнянням, оцінкою. Наприклад: дайте три пояснення, чому…? Поясніть, чому…? Чому ви вважаєте, що…? В чому різниця між…? Як можна узагальнити наступні поняття…? Що буде, якщо…?5. Ромашка Блума. Інструмент розроблений за педагогічним принципом таксономії (від грец. – порядок і закон) американського психолога Бенджаміна Блума та його шести рівнів учбових цілей в когнітивній сфері: знання – розуміння – застосування – аналіз – синтез – оцінка. Після першого знайомства з інформацією, вчитель задає учням питання: - Прості/фактичні (на перевірку пам’яті): що…? Де…? Коли…? - Уточнюючі: ти вважаєш, що…? Тобто ти сказав, що…? Ти бачиш це так …?- Пояснюючі: чому…? Що мається на увазі…?яка головна ідея…?- Творчі, де є елемент прогнозу/припущення: а що, якби…? Як би покращили…? Запропонуйте альтернативу…

6. Сенкан. Сенкан – короткий неримований вірш з 5 рядків, винайдений американською поетесою Аделаїдою Крепс під впливом японської поезії. Техніка цього вірша ідеально підходить для розвитку образного мислення, концентрації знань, переосмислення отриманої інформації, вираження своєї позиції щодо теми. Як скласти сенкан: 1 рядок – 1 слово – головна тема/об’єкт обговорень (іменник чи займенник). 2 рядок – 2 слова , що описують властивості/ознаки/характеристики об’єкта (прикметники, дієприкметники). 3 рядок – 3 слова, що описують дії, характерні для об’єкта (дієслова, дієприкметники). 4 рядок – фраза з 4 слів, де автор висловлює особисте ставлення до теми. 5 рядок – слово-резюме, ключова характеристика або нова інтерпретація об’єкта7. Есе. Учням дається завдання написати аргументоване есе на розглянуту тему, або певної ключової тези/думки/аспекту теми.

Пограємось?Пропоную скласти сенкан до поняття «ПРИСЛІВ’Я»

Розвиток критичного мислення потрібен не тільки самій людині, а й є незаперечною умовою суспільного прогресу, фактором підвищення мотивації до самореалізації. Застосування технології розвитку критичного мислення створює додаткову мотивацію до навчання. Учні краще засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво. Діти вчаться застосовувати нові знання, спираючись на засвоєний раніше матеріал; у них виробляються вміння діяти і приймати рішення самостійно чи в складі команди та розв’язувати конфлікти; шукати, компонувати і застосовувати нову інформацію з різноманітних джерел, використовуючи сучасні технології для виконання конкретних завдань, здійснюється перехід до педагогіки партнерства. Висновок