Презентація " Документація музичного керівника "

Документація музичного керівника та особливості планування освітнього процесу з музичного виховання Під час оформлення і ведення документації музичний керівник має користуватися Примірною інструкцією з діловодства у ДНЗ (наказ Міністерства о-ти і науки…№ 1059 від 01.10.2012 р. «Про затвердження Примірної інструкції з діловодства у ДНЗ»).

Документація музичного керівника: План роботи (перспективний і календарний). План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу. Картотека методичних розробок (конспекти різних видів роботи з дітьми, сценаріїв музичних свят), музично-дидактичних ігор. Графік роботи музичної зали, затверджений керівником закладу.

План роботи (перспективний і календарний) Основні вимоги: Планування має відповідати на запитання: що, коли і як застосовувати у процесі музичного виховання дітей. Доцільно складати два види планів – перспективний та календарний. Перспективний план складається спільно музичним керівником і вихователем, календарний – муз. керівником. Форми і види планування, використання програм, методик, організації роботи музичного гуртка затверджуються на засіданні педагогічної ради. У планах різні форми і види освітньої роботи з музичного виховання не повинні бути жорстко регламентовані у просторі і часі.

Перспективний план роботи Відображає загальний перебіг навчання, виховання та музичного розвитку дітей. Може бути розрахований на 1-2-3 місяці, на півріччя, навчальний рік для кожного вікового періоду. Форма плану може бути довільною (додаток №5 І.Романюк).

У перспективному плані зазначаються: загальносадкові масові, групові заходи художньо-естетичного циклу, види музичної діяльності, музично-освітні завдання, репертуар, обсяг умінь та навичок дітей, загально садкова робота з батьками та вихователями, терміни змін у «Куточку для батьків». Куточок для батьків у формі стенда містить матеріали з музичного виховання, які варто змінювати через 1-2 місяці.

Календарний (щоденний) план роботи Складається для кожної вікової групи окремо. Охоплює проміжок часу від 1-2 днів до 1-2 тижнів з урахуванням усіх організаційних форм музичної діяльності: музичних занять, свят, розваг (підготовка чи проведення), індивідуальних занять (їх характер та зміст) тощо. Форма плану може бути довільною (додаток №6 І.Романюк).

Структурні компоненти календарного плану: завдання заняття (спрямовані на реалізацію програмних вимог), музичний репертуар, етапи роботи з ним, структура заняття (послідовність використання різних видів музичної діяльності, методичні прийоми). 75-80 % часу – повторення та закріплення матеріалу, 20-25 % часу – вивчення нового матеріалу. індивідуальна робота з дітьми (додаткові вправи з певного виду музичної діяльності для обдарованих дітей та тих, що зазнають труднощів), робота з батьками, вихователями (деталізується робота у кожній віковій групі, прописується тематика і форма проведення групових та індивідуальних заходів з ними: індивідуальні та групові консультації, лекторії, бесіди тощо)

План проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу Враховуються всі форми роботи з музичного виховання: свята, розваги, робота з батьками та вихователями.

Музичні свята Тривалість свят – 30-40 хв (молодший дшк вік), 40-50 хв (старший дшк вік) Проводяться у першій або в другій половині дня у музичній залі чи на майданчику. У плані зазначається тематика свята, термін, відповідальні, примітка.

Музичні розваги Проводяться 1-2 рази на місяць у кожній віковій групі у другій половині дня. Місце проведення – музична зала, групова кімната, фізкультурний чи ігровий майданчик, лісова або паркова галявина, берег водоймища тощо. Тривалість розваг: 15-20 хв – ранній вік, 20-35 хв –молодший вік, 35-40 хв – старший вік.

У плані зазначають: тематику розваги, форму проведення (концерт, театральне дійство, інсценівка, лялькова вистава, слухання музичних казок, музична вікторина, спільні вечори для дітей і батьків тощо), термін, відповідальних(за оформлення приміщення, підготовку костюмів, атрибутів, загальну організацію і проведення), примітку.

План роботи з батьками Має містити: форму проведення (лекції, відкриті покази, батьківські збори, виставки тощо), тематику, термін, відповідального.

Графічна форма плану проведення масових заходів, дійств музично-естетичного циклу представлена у таблиці 8 (І.Романюк)

Каталог матеріалів з музичного виховання Можна створити такі каталоги: Чинні програми, навчально-методична література, фахова періодика Нормативно-правові документи Музичні заняття Свята та розваги, театралізовані дійства Музично-дидактичні ігри та посібники Фонотека

Основні завдання музично-естетичного розвитку дошкільників

У ПРОГРАМІ ВИХОВАННЯ І НАВЧАННЯ ДІТЕЙ ВІД ДВОХ ДО СЕМИ РОКІВ «ДИТИНА» (Рекомендовано М-вом освіти і науки України (Лист МОН України № 1/11-11177 від 08.12.2010 р.)) Розділ «ПРИЛУЧАЄМОСЬ ДО МУЗИЧНОЇ СКАРБНИЦІ» визначено Основні завдання музично-естетичного розвитку дошкільників • Сформувати у дітей життєву мистецьку активність як важливу складову особистісної культури кожної дитини, як спрямованість на сприйняття й творення прекрасного в мистецтві та в житті загалом, елементарну компетентність у музичному і музично-хореографічному мистецтві. • Закласти у дітей основи музичної культури: інтерес до музики і музичної діяльності; здатність переживати музичні образи та усвідомлювати емоційний зміст творів, елементарно оцінювати їх і висловлювати власні судження; бажання пізнавати і опановувати музичний досвід людства в усіх його видах, виявляти вибіркове ставлення до окремих видів музичної діяльності; потребу спілкуватися з приводу музики і засобами музики.

Прищепити дітям естетичне ставлення (почуття краси, гармонії, виразності, грації, вишуканості тощо) до музичних творів, музичних явищ і мистецтва загалом, до власної музичної діяльності та діяльності інших людей під час активної музично-практичної діяльності виконавства, творчості й сприйняття музики, а через це — емоційно-ціннісне ставлення до світу взагалі. Сформувати у дітей основи музичного сприймання (емоційна чутливість, цілісність і диференційованість сприймання, творча уява), різноманітні практичні виконавські навички: співочі, музично-рухові, музикування, творчі виконавські вміння в основних видах дитячої музичної діяльності.

Розвинути в дітях загальну музикальність як комплекс музичних здібностей (емоційний відгук на музику, музичний слух і чуття ритму, музичне мислення, музична уява, музична пам'ять), спеціальні здібності музичного і музично-рухового виконавства (чистота співочих інтонацій і якість звукоутворення, узгодженість «інструментальних рухів», виразність і координація у різних видах музичних рухів), здатність до дитячого творчого самовираження (інтерпретації, варіювання, імпровізації) у музично-руховому, пісенному, інструментальному виконавстві.

Окреслені завдання деталізуються у видах дитячої музичної діяльності та формах організації у кожній віковій групі. Їх вирішення можливе завдяки систематичній реалізації змісту музично-педагогічної роботи в усіх видах музичної діяльності, щоденних і підсумкових формах організації музичного виховання малят і створенню сприятливих умов педагогічної роботи.

Умови успішної педагогічної роботи: Професійність музичного керівника і вихователя. Гнучке застосування традиційних і нових методів та прийомів музичного виховання, навчання й розвитку дітей в основних видах дитячої музичної діяльності та формах організації. Ретельно сплановане дорослими мистецьке оточення в груповій кімнаті й спеціально обладнане спільне для всіх дітей садочка естетичне середовище музичної зали (змінне і гнучке). Співробітництво вихователів, музичного керівника і батьків.

Професійність музичного керівника і вихователя: - висока виконавська музична майстерність, музично-теоретична і методична підготовка; - обізнаність у вікових особливостях зростання і розвитку дітей, уміння спостерігати за дитячими особистісними і, зокрема, музично-естетичними проявами під час занять і у вільний час, особиста зацікавленість в успіхах дітей; - володіння методикою музичного виховання дошкільників загалом, варіативність її застосування в усіх видах і формах організації музичної діяльності, під час індивідуальних і колективних занять із дітьми у груповій кімнаті й музичній залі; - уміння розробляти зміст музичних занять, розваг, свят, використовувати музику у повсякденні відповідно до вікових особливостей дітей, можливостей конкретної групи, інтересів і схильностей кожної дитини та своєрідності музичного, вокального, музично-хореографічного, театрального мистецтв.

Гнучке застосування традиційних і нових методів та прийомів музичного виховання, навчання й розвитку дітей в основних видах дитячої музичної діяльності та формах організації: - створення атмосфери повсякденного звернення до музики як життєво необхідних для дитини позитивних емоційних вражень, підтримки і розвитку самостійних музичних проявів; - турбота про високу художність і доступність музичного репертуару, про можливість вираження засобами музики ставлення дітей до навколишньої дійсності, природи, людей, самого себе, соціальних явищ, своєї країни; - заохочення дітей у процесі слухання до індивідуальної інтерпретації музики, до асоціації музичних переживань із поза музичними життєвими образами, подіями із власного життя;

- організація переживання дітьми деяких програмних п'єс композиторів, співаночок, пісень як під час слухання, так і через пластичне розігрування, музикування; - залучення дітей до співробітництва, співтворчості, спілкування з педагогом, один із одним під час усіх видів і форм музичної діяльності; - забезпечення виразного музично-рухового показу дорослого, оптимальних прийомів розучування рухів, заохочення дитячої самостійності й виконавської музично-рухової інтерпретації, варіативності, імпровізації; - сприяння усвідомленню дітьми українських мистецьких традицій; музичного, пісенного, музично-ігрового, музично-танцювального фольклору через ознайомлення з особливостями виникнення і традиціями побутування хороводу, музики, гри, танцю, пісні;

- обережність, турботливість, виваженість щодо індивідуальних голосових можливостей дітей та їх розвитку (вдома і в садочку мовлення дорослих і дитини — нефорсоване, неголосне, тож таким має бути і спів музичного керівника, вихователя, дітей); особливості вокального репертуару мають дозволяти співати як окремим (обдарованим) дітям, так і всім дітям групи й у зручній для них теситурі, що передбачає транспонування пісень музичним керівником; - заохочення спільного музикування дорослих і дітей, елементарної індивідуальної інструментальної імпровізації на заняттях і вдома, створення дорослими ситуацій виклику для виникнення мистецької ініціативи й самореалізації дитини, заохочення рефлексії після музичних занять-зустрічей, розваг, свят; - збагачення процесу музичного виховання дітей спеціальною музичною інформацією (види і жанри мистецтва, композитори, термінологія тощо) і широкою культурною — з української культури як провідної (звичаї, традиції тощо), в атмосфері якої зростає дитяча особистість, а також різних народів і країн світу.

Мистецьке оточення в груповій кімнаті й спеціально обладнане естетичне середовище музичної зали (змінне і гнучке): - сучасне середовище групи має поєднувати традиційні й нові компоненти, спрямовані на задоволення спільних для всіх дітей музичних потреб та індивідуальних інтересів дошкільника різними засобами (музичні іграшки-інструменти, книжки-співанки, музично-дидактичні ігри, музична апаратура, касети, диски, ігрові й танцювальні атрибути, елементи народного вбрання тощо), на актуальні виховні завдання колективу групи (готуємося до розваги, свята тощо);

музична зала має бути просторою, світлою, з мінімумом меблів, бажано з полакованою підлогою (безпечна для здорового дихання і пересування дітей), з добре настроєним фортепіано (акордеон, баян, електронне піаніно, синтезатор), містити аудіо й, можливо, відеоапаратуру (музичний центр, магнітофон, телевізор, інтерактивна дошка, проектор тощо), музичну фонотеку (касети, диски із творами народної, класичної музики і сучасних авторів), музично-дидактичні ігри;

забезпеченість музично-педагогічного процесу різноманітним обладнанням та начинням: дитячі музичні інструменти; художні атрибути для ігор, хороводів, танців; набори лялькових театрів різних видів; елементи дитячих образно-ігрових костюмів і українського національного вбрання; додаткові поза музичні художні засоби, доречні в педагогічному процесі, нотна бібліотечка, сучасні фахові, методи та періодичні видання для роботи з дітьми.

Співробітництво вихователів, музичного керівника і батьків: - музичний керівник і вихователі спільними зусиллями організовують педагогічний процес заради музично-естетичного і загально-особистісного розвитку дітей; - педагоги поважають культурні традиції кожної родини, залучаючи дошкільників як до українського і світового музичного мистецтва загалом, так і зокрема до мистецької культури тих національностей, до яких належать діти групи; - батьки виявляють зацікавленість успіхами доньки чи сина в музичній діяльності, звертаються за порадами до педагогів, посильно допомагають і беруть участь у педагогічному процесі.

Основні види музичної діяльності дошкільників: Слухання музики, Співи, Музично-ритмічні рухи, Гра на дитячих музичних інструментах, Музична творчість (у рухах і пластиці, пісенна, творче музикування)

Так, у програмі «Дитина» зміст музично-педагогічної роботи з дітьми розкрито у підрозділах: «Музична скринька» (слухання музики), «Гей, діточки, візьмемось за ручки!» (музично-рухова діяльність) (на п’ятому, шостому, сьомому році життя ще й «Творчість у рухах і пластиці»), «Пісенна райдуга» (підспівування, співи) (у старшому дошкільному віці ще й «Пісенна творчість»), «Маленькі музиканти» (гра на ДМІ), «У світі музичних звуків» (розвиток музичних здібностей дітей у музично-дидактичних іграх). У кожному з підрозділів програми деталізовані завдання музичного виховання, навчання й розвитку дітей та наведено орієнтовний музичний репертуар.

Основні форми організації музичного виховання дітей: Музичні заняття (провідна) Музично-театралізовані свята Музичні розваги Музика в повсякденному житті Самостійна музична діяльність

Музичне заняття Музичне заняття є формою освітньої роботи з дітьми, основними завданнями якого є навчити дитину засвоювати в певній послідовності способи сприймання, виконавства, розвивати її музичні та творчі здібності. Н. Ветлугіна

Провідні педагогічні принципи у плануванні та організації музичних занять: діяльності, варіативності, креативності, неперервності, природо відповідності, гуманності.

Принцип діяльності: 1. На занятті діти перебувають у процесі постійного відкриття нових знань та умінь. 2. Використання різних форм і видів спільної діяльності педагога з дітьми. 3. Діалог з кожною дитиною та заохочення всіх дітей до спілкування та самовираження.

Принцип варіативності та гнучкості Постійно варіюється матеріал занять, послідовність звичних дій, спрямованих на засвоєння пропонованого матеріалу

Заохочення творчої активності дітей. Імпровізація – обов’язків елемент музичного заняття. Принцип креативності

Принцип неперервності Шлях отримання різноманітних знань, умінь, навичок має бути неперервним. Потрібно чітко визначати послідовність подання музичних знань згідно з цілями, програмовими завданнями, педагогічним досвідом.

Принцип природовідповідності Врахування природи дитини, особливостей її анатомо-фізіологічного розвитку з погляду віку і статі: враховувати швидку втомлюваність дітей, чергувати спокійні музичні заняття з динамічними, чергувати розумову та фізичну активність дітей.

Принцип гуманності Взаємини між педагогом та дітьми будуються на основі поваги, довіри, врахування особистісних запитів кожної дитини. Гнучкість, терпіння, передбачливість з боку педагога.

Основні види музичних занять: Традиційне Домінантне Тематичне Комплексне

Традиційне заняття - заняття, в ході якого поєднані всі, запропоновані програмою, види дитячої музичної діяльності: слухання музики, співи, пісенна творчість (у старших групах), музично-рухова діяльність, творчість у рухах і пластиці (починаючи з середньої групи), гра на музичних інструментах, музично-дидактичні ігри. Традиційне заняття потрібно розуміти не як застарілу форму, а як випробувану форму, що відповідає особливостям розвитку дітей.

Завдання традиційного заняття – розкриття різновидів музичного мистецтва: -музично-хореографічного, -вокально-хорового, - інструментального та музичної практики людини: - сприймання, виконавство, творчість).

У практиці навчання під час традиційного заняття вважають доцільно розподіляти різні види діяльності у певній послідовності: 1. Невеликі музично-ритмічні вправи, частіше тренувального характеру (окремі елементи танцю, шикування, необхідні для нового танцю, хороводу, святкового маршу). Ці рухи організовують увагу дітей і готують їх до завдань, що вимагають слухової уваги. 2. Слухання музики, співи. Спів включає різноманітні вокальні вправи, виконання творчих завдань і вправ на розвиток музичного слуху, розучування пісні. 3. Музично-ритмічна діяльність у формі гри, веселого танцю, хороводу. Спокійні завдання, чергуючись із динамічними, дають змогу рівномірно розподіляти фізичне навантаження на дітей. У практиці навчання під час традиційного заняття вважають доцільно розподіляти різні види діяльності у певній послідовності: 1. Невеликі музично-ритмічні вправи, частіше тренувального характеру (окремі елементи танцю, шикування, необхідні для нового танцю, хороводу, святкового маршу). Ці рухи організовують увагу дітей і готують їх до завдань, що вимагають слухової уваги. 2. Слухання музики, співи. Спів включає різноманітні вокальні вправи, виконання творчих завдань і вправ на розвиток музичного слуху, розучування пісні. 3. Музично-ритмічна діяльність у формі гри, веселого танцю, хороводу. Спокійні завдання, чергуючись із динамічними, дають змогу рівномірно розподіляти фізичне навантаження на дітей.

Структура занять має бути гнучкою та видозмінюватися, відповідно до віку дітей, змісту, особливостей матеріалу. Можна розпочати заняття не з ритмічних вправ, а зі співів чи слухання музики, а також з виконання нової пісні чи п'єси для рухів. Починаючи з середньої групи, застосовують завдання на розвиток дитячої творчості у рухах та пластиці. У старшій групі - пісенна творчість. Важливими компонентами заняття є гра на ДМІ, музично-дидактичні ігри.

У структуру музичного заняття варто запроваджувати таку частину як «Мистецький досвід». Сенс її полягає у тому, щоб залучаючись до музичної скарбниці, діти мали можливість поділитися з іншими самостійно набутим мистецьким,зокрема й музичним досвідом, думками про мистецтво і збагатитися від друзів іншим досвідом.

Тематичне заняття Такий вид заняття у музично-педагогічну практику запровадив Дмитро Кабалевський. В основу такого заняття закладається певна тема («Ритм», «Темп», «Мелодія» та ін. Відповідно до теми вибудовується увесь ланцюжок завдань під час різних видів музичної діяльності. Педагог постійно звертає увагу на тему, користуючись особливими прийомами.

Завдання тематичного заняття - ознайомити дітей з широкою культурною та спеціальною інформацією: Види та жанри музики. Творчість поетів та композиторів. Засоби музичної виразності. Специфічна термінологія.

Провідними запитаннями для розуміння музичних творів є такі: 1. Які емоції та почуття передає та викликає музика? 2. Про що розповідає музика? (зміст) 3. Як розповідає музика? (засоби музичної виразності)

На тематичних заняттях за основу можна обрати і позамузичну тему – зрозумілу дітям, актуальну для їхнього віку. У молодших та середніх групах рекомендують таку тематику: Іграшки: "На гостинах у іграшок", "Свято Новорічних іграшок". Природні явища: "До сонечка у гості", "Сонечко та дощик", «Дощик і Вітер». Пори року: "Закликаємо пташок до рідного краю", "Пригоди осіннього листочка". Старшим дошкільникам бажано запропонувати теми соціального й суто музичного спрямування. "Пісні улюбленого композитора", "Яскравий світ музичних звуків", "Що ми знаємо про музичні інструменти", "Танцювальні жанри в музиці", «Прародичі фортепіано» та ін.

Домінантне заняття - заняття, в якому домінує один із видів дитячої музичної діяльності. Завдання домінантного заняття: створити атмосферу, притаманну певному виду мистецтва, збагачувати уявлення дітей про особливості певного виду мистецтва, удосконалювати виконавські навички, розвивати творчі вміння.

Домінантні заняття можна присвятити розучуванню музичного репертуару до свят та розваг. У ході заняття доцільно: варіювати дитяче музичне сприймання; практикувати колективне та індивідуальне виконання пісень чи рухів з творчим виконанням; здійснювати почергове виконавство дітей та музичного керівника.

Комплексне (інтегроване) заняття – заняття, на якому інтегрують кілька видів мистецтв та художньої діяльності: пісенну, танцювальну, художньо-мовленнєву, образотворчу, театральну. Таке заняття теж має певну тему, яку розкривають через різні види художньої діяльності. Завдання комплексного заняття – розвиток творчих здібностей дошкільнят (образотворчих, музичних, театральних, літературних) засобами музики.

Тематикою для побудови комплексного заняття може бути: підсумок про пори року, народний фольклор, народне мистецтво, народні свята, класична музика тощо.

Комплексні заняття проводяться після того, як діти на занятті з образотворчого мистецтва, музики, художньої літератури (розвитку мовлення) засвоїли низку програмових знань. Комплексні заняття сприяють творчому самовираженню дошкільників. Такий вид заняття є найкращою формою підсумкових занять, мета яких – узагальнити набуті дітьми знання та навички.

Варіанти планування музичних занять 1. Перший варіант передбачає проведення традиційних та домінантних занять. Домінантне заняття проводять один раз на два тижні. Гру на музичних інструментах, як синтетичний вид музичної діяльності, включають у різні види домінантних занять. 

розвага розвага Домінантне (рухи) Традиційне Традиційне Домінантне (співи) Традиційне Традиційне Традиційне Традиційне 1 2 3 4 2 1 Музичні розваги Заняття Заняття Тиждень Перший варіант

Розвага Домінантне (співи) Традиційне 4 Домінантне (рухи) Традиційне 3 Розвага (або комплексне заняття) Домінантне (співи) Традиційне 2 Домінантне (рухи) Традиційне 1 2 1 Музичні розваги Заняття Тиждень Другий варіант

3. Третій варіант (частіше в старшій групі). Три тижні на місяць проводять домінантні заняття, під час яких використовують метод "занурення". "Занурюватися" рекомендовано у певну музичну тему ("характер музики", "народна музика", "слухаємо уважно" тощо). Четвертий тиждень - комплексні заняття.

Розвага Комплексне Комплексне 4 Домінантне (рухи) Домінантне (співи) 3 Розвага Домінантне (співи) Домінантне (рухи) 2 Домінантне (рухи) Домінантне (співи) 1 1 Музичні розваги Заняття Тиждень  Третій варіант

 • пісенна (або танцювальна) творчість дітей; • драматизація казки (опери); • елементи хореографії.  • пісенна (або танцювальна) творчість дітей; • художньо-мовленнєва (творча розповідь, драматизація казки) • образотворча діяльність.  II варіант  І варіант Варіанти структури комплексного заняття

Розвага Традиційне Традиційне 4 Традиційне Традиційне 3 Розвага Традиційне Традиційне 2 Традиційне Традиційне 1 2 1 Музичні розваги  Заняття Тиждень  Четвертий варіант. Кожне заняття носить традиційний характер, і тому його складові та їхню послідовність розподіляють за методикою Н. Вєтлугіної.

6-8 віршів або сценка 5-6 віршів 3-5 віршів по 2-4 стрічки 1-2 (згідно з мовними можливостями дітей) Кількість віршів, які виконують діти 2-3 дорослих персонажі або ролі виконують діти Сценка та 1-2 дорослих персонажі Сценка та дорослий персонаж Сценка або персонаж бі-ба-бо Кількість казкових персонажів 30-40 хвилин 25-30 хвилин 20-25 хвилин 15 хвилин Тривалість свята Старша група Середня група 2 молодша група 1 молодша група Методичні рекомендації щодо підготовки та проведення музичного свята

Згідно зі сценарієм Згідно зі сценарієм 2 2 Атрибути 2-3 гри 2 гри 2 гри 2 гри Кількість ігор 2 танці 2-3 танці 2-3 танці 2-3 танці або хороводи Кількість танців, хороводів 3-4 пісні (з них 1 в ансамблі, 1 сольна) 2-3 пісні 2 пісні 1 пісня Кількість пісень ранок-вечір ранок ранок ранок Час проведення + + + - Присутність батьків Згідно зі сценарієм Згідно зі сценарієм 2 2 Костюми