Мета і завдання навчально-дослідної земельної ділянки виконання навчальних та практичних занять, передбачених програмами з біології, природознавства, трудового навчання; організація позакласної учнівської дослідницької і природоохоронної роботи учнів; засвоєння знань та практичне застосування законів біології при вирощуванні і догляду за рослинами, формування любові до зелених насаджень, надання учням знань про зелені скарби нашого регіону.
Зелений паспорт закладу Область Чернігівська Район Борзнянський Село Кинашівка Школа Кинашівська загальноосвітня школа з поглибленим вивченням біології Адреса вул. Комарова ,1 Директор Прядка Наталія Миколаївна Відповідальний за озеленення Ганнич Тетяна Григорівна Кількість учнів 111 Загальна площа зелених насаджень 1,5 га Площа навчально-дослідної земельної ділянки НДЗД 0,36
План № п/п Завдання Термін Весняно-літній період 1. Підготовка насіння до посіву (сортування) березень 2. Висівання насіння однорічних квіткових рослин у ящички на розсаду березень – квітень 3. 4. Весняний обробіток ґрунту Проростання насіння квіткових рослин у ящичках на розсаду квітень квітень – травень 5. Розмноження рослин насінням та розсадою березень – квітень 6. Пікірування розсади травень 7. Догляд за розсадою у ящичках та відкритому ґрунті березень – квітень. 8. Полив, прополка, проріджування рослин травень – серпень Осінній період 9. Прополка насаджених рослин вересень – жовтень 10. Збір насіння квіткових рослин серпень – вересень 11. Висаджування осінніх сортів квітів вересень 12. Підрізання кущів вересень-жовтень 13. Підготовка ґрунту до зими жовтень Зимовий період 14. Розпізнавання дерев і кущів взимку грудень – лютий
“ Чарівна квасоля” Роботу виконали учні 9 класу учасники гуртка “ Юні квітникарі ” Кинашівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Борзнянської районної ради Чернігівської області Керівник гуртка Ганнич Тетяна Григорівна вчитель біології Дослідницький проект Кинашівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів
Актуальність теми До останнього часу мало з’ясовані особливості формування продуктивності квасолі залежно від гідротермічних умов конкретних регіонів, способів садіння, доз мінеральних добрив, норм висіву насіння. Стосовно ж комплексної дії зазначених факторів на формування фотосинтетичного апаратів рослин квасолі, елементів структури врожаю, якісних показників врожаю експериментальні дані практично відсутні, а в умовах північної частини Лісостепу такі дослідження не проводили взагалі.
Завдання 1. Виявити вплив факторів на формування вегетативної маси і накопичення сухої речовини рослинами квасолі. 2. Встановити особливості формування фотосинтетичного та симбіотичного апаратів рослин квасолі залежно від рівня удобрення, способу сівби, норми висіву насіння. 3. Визначити частку впливу досліджуваних агрозаходів на формування врожаю квасолі.
Характеристика ґрунту Ґрунт дослідної ділянки - дерново-підзолистий глинисто-супіщаний характеризуються 20-30см шаром темно-сірого слабозернистого суглинку, який переходить далі в горизонт сірого кольору плитчасту-горіховату структуру. Нижче, з глибини 40-50см, залягає світло-сірий супісчаний горизонт, а з глибини 80-90см починається щільний пісок, В залежності від глибини ґрунтових вод оглеєні поширюється в різних горизонтах по різному.
Методи дослідження При дослідженнях використовували такі методи дослідження: польовий – визначення взаємодії об’єкта досліджень з природними та агротехнічними факторами; візуальний – встановлення фенологічних змін в онтогенезі культури; вимірювальний і ваговий – визначення біометричних показників росту і розвитку рослин, площі листкової поверхні. статистичний – дисперсійний та кореляційний – визначення вірогідності даних і кореляційних залежностей; порівняльно-розрахунковий – визначення економічної та енергетичної ефективності варіантів технології вирощування культури.
Популярні сорти квасолі Ластівка Одеон Олійний король Фана Індіана Акіто Пантера. Квасоля походить із субтропічних і тропічних районів Америки, Азії та Африки. У XVI ст. з Америки вона була завезена в Європу. В Україну квасолю завезли на початку XVIII ст. Спочатку її вирощували як декоративну, а пізніше — як овочеву культуру.
Польовий дослід Спосіб сівби Доза мінеральних добрив, кг/ар д. р. Норма висіву насіння, тис. шт. /ар Контроль Широкорядний (міжряддя 45 см) R0,6 K0,6 600 (оброблення насіння водою) Квадратно-гніздовий (міжряддя 5Ох5О см) N0,3P0,3K0,3 N0,6P0,6K0,6 N0,9P0,9K0,9 400 (оброблення насіння водою)
Структура врожаю квасолі залежно від рівнів норм мінеральних добрив, способів сівби і норм висіву, середнє значення. Норма мінеральних добрив кг/ар Спосіб сівби Норма висіву схожих насінин, шт. /ар Кількість бобів на рослині, шт. Кількість зерен у бобі, шт. Кількість зерен з рослини, шт. Маса зерен з рослини, г Маса 100 зерен, г R0,6 K0,6 Широко-рядний (45 см) 600 6-7 6-7 36-45 36-45 360-450 N0,6 R0,6 K0,6 Квадратно - гніздовий (50см) 400 8-9 8 64-65 64-65 640-650
Історична довідка Квасолю часто вирощували ще наші предки. Потрапила вона до нас із Південної Америки. З неї господині готують салати, варять супи, консервують, тушать. Цей овоч вирощують через його велику харчову цінність. Зокрема багата легкозасвоюваними рослинними білками. Білки містять незамінні амінокислоти цистин, триптофан.
Матеріали і методи дослідження При дослідженнях використовували такі методи дослідження: польовий – визначення взаємодії об’єкта досліджень з природними та агротехнічними факторами; візуальний – встановлення фенологічних змін в онтогенезі культури; вимірювальний і ваговий – визначення біометричних показників росту і розвитку рослин, площі листкової поверхні. статистичний – дисперсійний та кореляційний – визначення вірогідності даних і кореляційних залежностей; порівняльно-розрахунковий – визначення економічної та енергетичної ефективності варіантів технології вирощування культури.
Висновки: Застосування широкорядного способу сівби, внесення мінеральних добрив у дозах N0,6P0,6K0,6 і N0,9P0,9K0,9 подовжує вегетаційний період квасолі на 3 і 5 діб порівняно до контролю, де він становив 95 діб. 2. За сівби квадратно-гніздовим способом нормою висіву насіння, внесення N0,6P0,6K0,6 процес фотосинтезу відбувається інтенсивніше, забезпечуючи максимальні показники фотосинтезу за добу.
3. Поєднання у технології вирощування квасолі норми висіву насіння, квадратно-гніздового способу сівби, внесення добрив у дозах N0,6P0,6K0,6 і N0,9P0,9K0, 9 забезпечує найвищу індивідуальну продуктивність рослин - 650 г/рослину. 4. Норма висіву насіння, широкорядний спосіб сівби, внесення добрив створюють умови для отримання трішки меншого урожаю. 5. Поєднання у технології вирощування квасолі норми висіву насіння, квадратно-гніздового способу сівби, внесення добрив дає максимальний урожай зерна.
Література Сад і город (енциклопедія) технологія вирощування городніх культур кабачків Журнал «Дачник» Все про сад, город та відпочинок на присадибній ділянці Науково - популярний журнал «Біологія для допитливих» Корисні нижчі рослини. З. Г. Лавітська. Видавництво Київського університету 1968Мандри з домашніми рослинами. М. Верзилин. Видавництво дитячої літератури «Веселка», Київ 1973 Книга для читання по біології. Моліс С.А. -2-е вид., перероб,- М.: Освіта,1986