Презентація досвіду роботи вчителя біології

ПРЕЗЕНТАЦІЯ досвіду роботи вчителя біології Веденіної Марини Валеріївни Харківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 145 Харківської міської ради Харківської області

Відомості про вчителя біології ХЗОШ №145 Веденіну Марину Валеріївну Освіта Харківський національний університет ім. Каразіна Посада Вчитель біології та основ здоров‘я, І кваліфікаційна категорія Педагогічний стаж 16 років З якого питання досвід Розвиток пізнавальної активності на уроках біології через інтерактивні та традиційні технології Зміст досвіду Розв'язуючи проблеми активізації пізнавальної активності, підвищення якості засвоєння матеріалу,забезпечення педагогічної корекції оцінки рівня досягнень та проблеми навчання та виховання творчої особистості вивчаю та впроваджую інтерактивні та традиційні педагогічні технології В якій формі узагальнено досвід Досвід узагальнено у вигляді дистанційного курсу “ Дихання ” для 8 класу, проектів, презентацій, планів - конспектів уроків Заходи щодо впровадження досвіду Відкриті уроки, позакласні виховні заходи, виступи на методичних об‘єднаннях вчителів школи, участь у проведенні шкільних тижнів біології та хімії, біологічних конкурсах.

ТЕМА ДОСВІДУ:

АКТУАЛЬНІСТЬ ПРОБЛЕМИ Аналізуючи досягнення учнів у засвоєнні нового матеріалу з біології, я зробила висновки, що в разі поєднання інтерактивних та традиційних технологій, в учнів підвищується пізнавальна діяльність, активізується інтерес до біології, стимулюється навчальна активність, розвивається творче мислення, пам’ять, формуються здібності приймати розумні рішення в нестандартних ситуаціях.

Проблема активізації пізнавальної діяльності вивчалася науковцями: Найбільшою педагогічною помилкою вчителів Я. А. Коменський вважав їх прагнення навчити «дивитися чужими очима, мислити чужим розумом і пропонувати завдання у готовому вигляді». Відомий український психолог Г.С. Костюк у «Педагогічній енциклопедії» трактує пізнавальну активність як «…здатність змінювати навколишню дійсність у відповідність до особистих потреб, поглядів, мети. Як риса особистості, активність виявляє себе в енергійності, ініціативності діяльності, у праці, навчанні, в громадському житті, різних видах творчості…»

Діалектичний підхід до визначення «активність» можна знайти в роботах В.О. Сухомлинського. Вважаючи, що активність характеризує, перш за все, сутність діяльності, оскільки лише в діяльності виявляється активність особи, він не раз вживає поняття «активність» як характеристику діяльності і разом з тим говорить про активність людини як про її рису. Г. І. Щукіна в своєму визначенні пізнавальну активність розглядає як «творення особистості, яка виявляє інтелектуальний відгук на процес пізнання, живу участь, розумово –емоційну чуйність в пізнавальному процесі»

ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ Формувати вміння учнів установлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності, до всього живого, як унікальної частини біосфери. Допомогти оволодіти навичками самостійного вивчення біологічних закономірностей. Навчити спостерігати, досліджувати й пояснювати явища природи. Навчити використовувати теоретичних знань з метою професійного самовизначення у прикладних сферах людської діяльності(медицина, сільське господарство, біотехнологія, педагогіка). Розвивати розумові здібностей та якості особистості (теоретичного стилю мислення, пізнавального інтересу, уяви, уваги, пам’яті), прагнення до самоосвіти. Формувати емоційно-цілісного ставлення до природи, до себе, до людей.

пізнавальні ігри (ігри-подорожі, вікторини, ділові ігри) стимулюють практичні навички, розвивають увагу та інтуїцію, змінюють мотиви навчання (знання забезпечують успіх школярів у реальному житті, а не колись у майбутньому);  метод конкретних ситуацій розвиває здатність аналізувати і самостійно формулювати пізнавальні завдання;  метод інциденту (ускладнення «конкретних ситуацій» уведенням несприятливих умов – дефіцит часу, інформації тощо) навчає працювати в різноманітних умовах;  метод продумування нових ідей («мозкова атака») – групова творча діяльність, під час якої продумуються нові ідеї щодо розв'язання проблеми, – формує творче мислення, навчає працювати в різноманітних умовах, водночас формує культуру спілкування.  Методи та форми роботи:

ВПЛИВ НА ОСОБИСТІСТЬ УЧНЯ Прагну допомогти особистості дитини зростати в успіху, дати відчути радість від здолання труднощів, дати зрозуміти, що задарма в житті нічого не дається - скрізь необхідно додавати зусиль. Допомагаю учням долати труднощі, відчути радість перемоги, впевненості у власних знаннях. Залучаю своїх вихованців до участі у творчо - пошуковій, науково – дослідницькій роботі.

Осінній вернісаж (виставка осінніх букетів та поробок з природничого матеріалів в рамках «Тижня біології»)

Одним із важливих методів розвитку активізації пізнавальної активності учнів є гра. Процес навчання занурений тут у процес спілкування, активність школярів прирівнюється або навіть перевищує активність вчителя. Під час гри формуються не тільки вміння і навички, а й позитивні стосунки між учнями, учнями і вчителем. Крім того гра виступає суттєвим фактором для емоційно-вольової сфери школярів, стимулює до внутрішньої пізнавальної активності.

Розробки сучасних уроків надруковані в науково –методичному журналі « Біологія» видавництва «Основа»

С. Далі сказав: «Не бійтеся досконалості. Вам її не досягти». Стимулами навчально – пізнавальної активності виступають потреби, мотиви, інтереси учня. Процес «задоволення» пізнавальної потреби здійснюється як пошукова активність, спрямована на відкриття невідомого, його усвідомлення, а інтерес до навчально – пізнавальної діяльності є формою виявлення пізнавальних потреб і мотивів. Тому я думаю, що завдань ще багато невирішених по проблемному питанню. Я працюватиму над їх вирішенням для того, щоб дати учням те, в чому вони відчувають потребу, щоб стати незалежними від нас і робити свій власний вибір. ОТЖЕ,