Презентація досвіду вчителя історії на тему «Проблемне навчання як спосіб формування компетентностей учнів на уроках історії»

Майстер – клас Я роблю це так Сагірової Тетяни Дмитрівни учителя історії Бердянської загальноосвітньої школи №11 І-ІІІ ст. Запорізької області 2015рік

Епіграф «Не так вже важливо вчити дітей, як важливо створити ситуацію, в якій дитина просто могла б учитися сама й робила б це із задоволенням» Карл Роджерс, американський педагог та психолог

ЗМІСТ ЗНАЙОМСТВО 1 ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА 2 ВПРАВА «Займи позицію» 3 3 ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА 4 4 ПІДСУМКИ 3 5

Тема досвіду: Проблемне навчання як спосіб формування компетентностей учнів на уроках історії

МЕТА МАЙСТЕР - КЛАСУ розглянути особливості застосування проблемного навчання на уроках історії; дослідити прийоми проблемного навчання на уроках історії; продемонструвати алгоритм організації проблемного навчання; визначити недоліки та переваги проблемного навчання.

ПРОБЛЕМНЕ НАВЧАННЯ

ВПРАВА «ЗАЙМИ ПОЗИЦІЮ» Який на вашу думку повинен бути сучасний урок? Вам важко чи легко зробити урок цікавим? Як зробити навчання на уроці продуктивним? (щоб воно давало результат) Добувати знання ____________, ніж отримувати готовими.

МЕТОД Метод (грец. – пошук шляху до пізнання) - систематизована сукупність кроків, які потрібно здійснити, щоб виконати певну задачу чи досягти певної мети. «Пошук істини важливіший, ніж володіння нею»

ГІПОТЕЗА Гіпотеза – це припущення, яке перевіряють експериментально з можливих розв’язань проблеми; судження про закономірний зв’язок явищ.

ЕТАПИ РОЗУМОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

УМОВИ СТВОРЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ СИТУАЦІЙ

АЛГОРИТМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ

АЛГОРИТМ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОБЛЕМНОГО НАВЧАННЯ

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 7 КЛАС Тема «Київська Русь за часів княгині Ольги». Проблемне завдання уроку: Якою була мета поїздки княгині Ольги в Константинополь?

ДІЯ 1. ВИСУВАЄМО ГІПОТЕЗУ Гіпотеза: «Я думаю, що мета поїздки княгині Ольги в Константинополь була зміцніти міжнародний авторитет Русі, домогтися того, щоб найбільші на той час держави визнали Русь рівноправною».

ДІЯ 2-3. ЧІТКО ФОРМУЛЮЄМО ДОКАЗИ Аргументи: «Я так думаю, тому що: по – перше, Константинополь – це столиця Візантії, що у Х ст. була однією з найбільших і найвпливовіших держав; по – друге, княгиню Ольгу в Константинополі прийняв візантійський імператор Костянтин Багрянородний, надав їй почестей. Це свідчить про ставлення до руської княгині як до глави сильної великої держави, як до рівної; по – третє, під час переговорів у Константинополі хоч і не був підписаний дипломатичний договір, але була досягнута згода про більш тісні зв’язки Київської Русі і Візантії; по – четверте, під час переговорів княгиня Ольга хотіла встановити династичні зв’язки, оженивши сина Святослава на візантійській принцесі».

Дія 4 Закінчуємо міркування висновком – узагальненням Таким чином, виходячи з наведених доказів, ми бачимо, що прийом княгині Ольги візантійським імператором, надання їй почестей як рівній, намір княгині вступити в родинні зв’язки з візантійським імператором – це шляхи досягнення Київською Руссю високого міжнародного становища. Також ми бачимо, що княгиня Ольга обрала мирні засоби, а не воєнні, як це робили київські князі до неї.

Переваги проблемного навчання

Недоліки проблемного навчання: