Презентація "Друга сигнальна система"

Мова

Сигнальні системи {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Перша сигнальна система. Друга сигнальна система. Сприймає за допомогою відповідних сенсорних систем різноманітні подразники навколишнього середовища;Слугує основою для утворення умовних рефлексів. Проявляється в спілкуванні за допомогою усної та писемної мови;Усна мова формується переважно за допомогою скроневої та лобової часток лівої півкулі, писемна – тім’яних, скроневих, лобових часток. Сигнальна система – сукупність рефлекторних процесів, які забезпечують сприймання та аналіз інформації, а також формування відповідних реакцій організму на певні подразники

Сигнальні системи {5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Перша сигнальна система. Друга сигнальна система. Анатомічною основою першої сигнальної системи є аналізатори, які нервовими шляхами пов'язані з органами чуттів;Забезпечує предметне конкретне мислення. Анатомічною основою другої сигнальної системи є мовно-руховий аналізатор, тісно пов'язаний із зоровим і слуховим аналізаторами;З появою другої сигнальної системи з'являється принцип нервової діяльності – абстрагування і узагальнення великої кількості сигналів

Взаємодія двох сигнальних систем

Центри Верніке та Брока. Пошкодження рухового центру Брока призводить до моторної афазії (людина не може писати і говорити, але розуміє слова)Пошкодження сенсорного центру Верніке призводить до сенсорної афазії (людина не розуміє сказані чи написані слова, але може розмовляти)

Формування мовлення. Чотири етапи у становленні мовлення у дітей1-й - підготовчий - до одного року;2-й - переддошкільний етап оволодіння мовою - до 3 років;3-й - дошкільний - до 7 років;4-й - шкільний - від 7 до 17 років

Підготовчий етап Крик і плач сприяють розвитку рухів дихального, голосового, артикуляційного відділів мовленнєвого апарату. Поступове сприймання голосу, інтонації, з 5-го місяця – перші спроби наслідування артикуляції. З 6 міс. дитина шляхом наслідування вимовляє окремі склади (ма-ма-ма, па-па-па та ін.), а потім пов'язує їх з предметами або діями (тік-так, дай-дай, бух). З 10 - 11 міс. з'являються реакції на самі слова (вже незалежно від ситуації і інтонації говорить)До кінця першого року життя з'являються перші слова.

Переддошкільний етап. З півтора року з'являється можливість розуміння словесного пояснення дорослого, засвоєння знань, накопичення нових слів. Протягом 2-го і 3-го років життя у дитини відбувається значне накопичення словника. На початок 3-го року життя у дитини починає формуватись граматична будова мовлення. Починається етап становлення активного мовлення: багато і охоче повторює за мовцем і вимовляє слова, при цьому плутає звуки, переставляє їх місцями, спотворює, опускає. Перші слова дитини носять узагальнено-смисловий характер. Наприклад, слово тато прийшов тато, нема тата; тато, підійди і т.п.

Дошкільний етап. На дошкільному етапі у більшості дітей ще неправильна звуковимова. Розвивається навичка слухового контролю за власною вимовою, вміння виправляти її в деяких можливих випадках. У цей період продовжується швидке збільшення словникового запасу, часто використовують слова за аналогією (замість лопатка «копатка»)До 5 років життя діти відносно вільно користуються структурою складносурядних і складнопідрядних речень («Потім, коли ми пішли додому, нам подарунки дали: різні цукерки, яблука, апельсини»). В п'ятирічному віці діти без додаткових питань складають переказ казки (оповідання), що свідчить про успіхи в оволодінні монологічним мовленням.

Шкільний етап Свідоме засвоєння мовлення: діти опановують звуковий аналіз, засвоюють граматичні правила побудови висловлювань. Провідна роль при цьому належить писемному мовленню. Отже, в шкільному віці відбувається цілеспрямована перебудова мовлення дитини - від сприйняття і розрізнення звуків до усвідомленого використання всіх мовних засобів.