Презентація ЕКОНОМІКА ДОМОГОСПОДАРСТВА

Економіка домогосподарства

Домогосподарство — це сукупність осіб, які спільно проживають, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують і витрачають кошти. Ці особи можуть перебувати або не перебувати в родинних стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї і більше осіб.

Домогосподарство (household) — це самостійний суб’єкт ринкових відносин, група фізичних осіб, об’єднаних місцем проживання і спільним бюджетом, яка є власником і постачальником ресурсів в економіку та одержує кошти для придбання потрібних благ для забезпечення своєї життєдіяльності.

Домогосподарство виконує функцію виробника життєвих благ. Ця функція має глибоке коріння і є найстарішою. Вона склалася на стадії формування основних галузей виробничої діяльності – землеробства і скотарства. Спочатку в межах домогосподарства вироблялись різні продукти землеробства і скотарства та розвивались різні види домашньої промисловості. Найбільш ранніми та універсальними видами домашньої промисловості були оброблення шкіри і виготовлення шкіряних виробів, плетіння шнурів, кошиків, гончарне виробництво тощо.

Виробництво у межах домогосподарств поділяється на товарне (ринкове) і натуральне. За товарного виробництва домогосподарства постачають вироблені блага для продажу на ринку, а натурального – споживають у межах домогосподарства. Основними видами виробничої діяльності домогосподарств в Україні є виробництво сільськогосподарських продуктів, ремісництво (народні промисли), човниковий бізнес, дрібна роздрібна торгівля, будівельні роботи, різноманітні ремонтні послуги, автотранспортні перевезення тощо.

Найважливішою функцією домогосподарств є споживча. Саме домогосподарства є основним споживачем вироблених товарів та послуг, що забезпечує відновлення робочої сили та людського капіталу. Платоспроможний попит домогосподарств виражає обсяг споживання вітчизняних товарів і послуг та імпорту. Споживання сучасних домогосподарств містить блага поточного вжитку, товари тривалого користування та послуги.

Нарешті, домогосподарства виконують заощаджувальну та інвестиційну функцію. Якщо домогосподарства не повністю витрачають свої доходи на придбання товарів і послуг, то вони заощаджують. Економічне значення заощаджень полягає у тому, що вони є основним джерелом інвестицій, які визначають соціально-економічний прогрес країни. Мотиви заощаджень домогосподарств різні.

В аналітичній економії нині виокремлюють цілу низку мотивів заощаджень домогосподарств, основними серед яких є:а) створити резерв коштів на випадок непередбачених обставин (хвороба) – застережний мотив;б) залишити спадок – мотив спадку;в) забезпечити майбутнє (наприклад, подбати про старість, освіту дітей) – мотив життєвого циклу;г) нагромадити кошти для купівлі товарів тривалого користування;д) задовольнити почуття скнарості – мотив жадібності;е) насолоджуватися почуттям незалежності та свободою дій і поведінки – мотив незалежності;є) забезпечити собі дохід у формі процента і скористатися зростанням вартості майна – мотив міжчасового заміщення.

Кожне домогосподарство є відокремленою автономною одиницею, що має власний бюджет доходів і видатків. Доходи домогосподарств— це сума грошових коштів та продуктів, отриманих або вироблених домогосподарствами за певний період часу, як правило, за рік. Основними складовими грошових доходів є оплата праці, доходи від підприємницької діяльності та власності (процент, дивіденди, рента та ін.) і соціальні трансфери (пенсії, стипендії, допомога у зв’язку з безробіттям і т.д.).

Натуральні доходи — це передовсім продукція, вироблена домогосподарствами для власного споживання. Усі грошові доходи, отримані домогосподарствами, без урахування оподаткування і зміни цін називають номінальними особистими доходами. Якщо з номінальних особистих доходів вирахувати особисті податки, отримаємо номінальні використовувані доходи. Номінальні використовувані доходи — це та частина грошового доходу, якою домогосподарства остаточно володіють і можуть розпоряджатися на свій розсуд. Домогосподарства спрямовують свій використовуваний дохід на споживання (С) і особисте заощадження (S): ВД = С + S.

Реальні доходи характеризують номінальні доходи з урахуванням зміни роздрібних цін і тарифів. Наприклад, реальні використовувані доходи дорівнюють відношенню номінальних до індексу споживчих цін. Найважливішим видом грошового доходу є заробітна плата, яка в більшості країн забезпечує близько 70% сукупних доходів домогосподарств. Заробітна плата є ціною трудових послуг, які надають наймані працівники різних професій. Номінальна зарплата — це сума грошей, отримана найманим працівником за певний проміжок часу (місяць, тиждень і т.д.). Реальна зарплата — номінальна зарплата, скоригована на інфляцію.

Дякую за увагу! © Світлана МАЄВСЬКА