Екологічний проект Фітошкідник омела біла Роботу виконала: Агафонова Марина Олексіївна, учениця 10 класу Балаклійської загальноосвітньої школи I – III ст. №6 Балаклійської районної ради Харківської області. Керівник: Кулик Інна Сергіївна, вчитель біології вищої категорії, вчитель-методист Балаклійської загальноосвітньої школи I – III ст. №6
Вступ Актуальність теми. Антропогенний вплив на природу збільшується, розвиваються міста, які забруднюють атмосферу промисловими викидами. З метою покращення умов життя в місті озеленяються вулиці, створюються парки та сквери. Але красу зелених насаджень псує напівпаразит омела біла. Останнім часом ця рослина дуже розповсюдилась.
Мета. Дослідити причини різкого збільшення кількості заражених дерев. Завдання. 1. Опрацювати відповідну науково-методичну літературу. 2. Виявити причини збільшення розповсюдження омели білої. 3. Запропонувати заходи для боротьби з омелою білою. Об`єкт дослідження. Популяція омели білої на території селища Нафтовиків та по вулиці Харківській. Предмет дослідження. Причини різкого зростання кількості особин омели білої на деревах селища Нафтовиків та по вулиці Харківській. Практичне значення. Матеріали можуть бути використані учнями та вчителями в процесі підготовки до уроків біології, факультативних занять, проведенні інформаційно-роз`яснювальних робіт серед громадськості
Основна частина. Розділ 1. Ознайомлення з біологічними особливостями омели білої та вивчення її поширення на території селища Нафтовиків. Вічнозеленй чагарник утворює шароподібний кущ діаметром від 20 – 40 до 120 см., що росте на деревах. Омела – напівпаразит. Вона не втратила здатності до фотосинтезу, має зелене забарвлення, але розгалудженими видозміненими коренями – гаусторіями, проникає в деревину до ксилеми дерева-господаря, звідки поглинає воду і мінеральні речовини. Дерев`янисті гілки омели досягають 1 метра. Листя шкірясте. Плоди - білі ягодоподібні кульки, достигають у вересні –жовтні, і залишаютьс на гілках до січня . У клейкій м`якоті знаходиться насіння , оточене шаром слизу. Вічнозелена омела є дуже живучою напастю: її вік сягає 15 років.
1.2. Вивчення поширення омели білої на території селища Нафтовиків. На території шкільного парку росте близько сотні дерев. Велика їх кількість заражена омелою білою. Протягом “зелених” пір року, весни та літа ( а саме з квітня до жовтня), коли дерева покриті густою листвою, омела зовсім непомітна. Але в холодні пори року, восени та взимку ( а саме з середини жовтня до квітня), коли листя на деревах немає, стає помітно, що майже половина дерев у парку заражена напівпаразитом.
1.3. Робота з організаціями, які відповідають за санітарний стан селища Нафтовиків. При підготовці проекту нами було відвідане КП БПП «Балаклійський Житлокомунсервіс» та проведена розмова з першим заступником міського голови Будянським Максимом Вікторовичем. Будянському М.В. проблема з розповсюдженням омели відома, але вже 26 років в місті відсутня організація «Зеленбуд» , яка займалася озелененням міста та доглядом за рослинами. Екологічне фінансування відсутнє з 2009 року.
Розділ 2. Вплив біотичних і антропогенних факторів на розповсюдження омели білої. Як відомо, на живі організми впливають фактори зовнішнього середовища, які маюь різну природу і специфічні за дією. Абіотичні фактори( фактори неживої природи) – температура, світло, вологість, тиск, радіактивне випромінювання, вітер, сольовий склад води, рельєф місцевосі тощо. Біотичні фактори ( фактори живої природи) – форми впливу живих організмів один на одного ( мікроорганізмів і грибів, рослин і тварин). Антропогенні фактори – внесені людською діяльністю зміни, що впливають на органічний світ. Тож які саме фактори впливають на поширення омели білої?
2.1. Дослідження кількості заражених дерев у шкільному парку. Ми порахували загальну кількість дерев у шкільному парку, та кількість заражених дерев. Порівняння виклали у вигляді таблиці. Назва дерев Кількість дерев Кількісь заражених дерев Інтенсивність зараження Береза 12 7 Від 3 до 6 Каштан 45 _ _ Хвойні 5 _ _ Верба 4 2 Від 3 до 7 Тополя 13 10 Від 3 до 8 Клен 5 3 Від 2 до 6 Фруктові 7 4 Від 2 до 5
Відсоток заражених дерев парку Щоб знайти відсоток заражених дерев шкільного парку ми обчислили відношення кількості заражених дерев до кількості здорових дерев. Обрахунки робили за формулою (n/N) x 100%, де n – кількість заражених дерев, а N – загальна чисельність дерев. ( 26 / 91 ) х 100% = 0,28 х 100% = 28% Отже, кількість заражених дерев у шкільному парку дорівнює 28%
2.2. Дослідження кількості заражених дерев на вулиці Харківській. Ми порахували загальну кількість дерев на вулиці Харківській та кількість заражених дерев. Порівняння виклали у таблиці. Назва дерев Кількість дерев Кількість заражених дерев Інтенсивнісь зараження Береза 7 6 Від 3 до 8 Клен 2 2 Від 2 до 7 Каштан _ _ _ Верба 3 3 Від 3 до 8 Тополя 9 7 Від 4 до 9 Фруктові 12 6 Від 2 до 5 Липа 3 1 Від 2 до 10
Відсоток заражених дерев на вулиці Харківській Щоб знайти відсоток заражених дерев по вулиці Харківській, ми обчислили відношення кількості заражених дерев до кількості здорових дерев. Обрахунки робили за формулою (n/N) x 100%, де n – кількість заражених дерев, а N – загальна чисельність дерев. ( 25 / 36 ) х 100% = 0,69 х 100% = 69% Отже, кількість заражених дерев на вулиці Харківській дорівнює 69%
2.3. Вплив антропогенних факторів на розповсюдження омели білої. Так як вулиця Харківська знаходиться біля автомобільної траси, дерева, що ростуть на ній зазнають впливу : вихлопних газів солей важких металів шумового та вібраційного навантаження надмірного штучного освітлення дії акустичних сигналів Все це посилює стресове навантаження на рослини, знижує їхній імунітет і вони стають більш вразливими і ослабленими перед хворобами та шкідниками
2.4. Вплив біотичних факторів на розповсюдження омели білої. Велику роль у розповсюдженні омели білої відіграють птахи родини Омелюхові. Це омелюх ( Bombicilla garrulous L.), дрізд - омелюх ( Turdus viscivorus L.), чикотень ( Turdus pilaris ). Вони полюбляють вживати в їжу плоди напівпаразита, в яких міститься насіння. Пташка, після вживання насіння, забирається повище на дерево і чистить дзьоб об гілки. Насіння прилипає до гілок і проростає Саме так омела біла розмножується. Дрізд- омелюх Омелюх
Використання омели білої в медицині Фармацевтична промисловість виготовляє кілька препаратів на основі омели білої, які застосовуються при лікуванні різних захворювань: гіпертонії, невралгії, цукровому діабеті. "Акофіт" містить настій із свіжого листя рослини, застосовується при лікуванні деяких видів невралгії. "Омелен" і "Вискален" використовуються як судинорозширювальні засоби при лікуванні гіпертонії.
Традиції, пов'язані з омелою білою Згідно з легендою, однієї суворої зими дерева, змучені від лютого морозу, попросили допомоги у Бога, і той спустив їм з неба вічнозелені кущі омели. В англійців існує традиція: зустрічаючи Різдво, цілуватися під гіллям омели, щоб у Новому році було щастя; Традиція цілуватись під омелою збереглася до наших днів. Відбуваючи до Америки, перші переселенці брали з собою омелу білу як оберіг і лікарський засіб. Омела прийнялася на новому місці і тепер прикрашає в новорічні свята будинки майже всіх американців, чиїми предками були англійці. Омелою прикрашають житло Закохані цілуються під омелою. . на Різдво Німеччина. Берлін. . .
Розділ 3. Висновки. Працюючи над екологічним проектом ми опрацювали відповідну науково – методичну літературу та виявили причини розповсюдження омели білої. Омела – велике екологічне лихо. Дерево, на якому паразитує омела біла, протягом невеликого проміжку часу слабшає, стовбур зсихається, тріскається, плоди дерева-хазяїна погано достигають . Ми пропонуємо такі методи боротьби з омелою білою: Перейти на більш екологічні види пального( так як вихлопні гази посилюють розвиток паразита). Насаджувати дерева, менш схильні до зараження омелою( дуб, каштан, горіх) Зрізати гілки або навіть стовбури дерева (так як омела запускає свої корені на 1-2 метри в рослину-хазяїна)