Презентація "Емоційно-етична компетентність"

Емоційно-етична компетентність вчителя. Нікітенко С. Ю.вчитель української мови та літератури Балтського ліцею№3

Адольф Дістервег визначив головні вимоги до справжнього педагога:♦ знання свого предмета, уміння його викладати, любов до дітей;♦ процес викладання має здійснюва­тися таким чином, щоби збудити в учнів прагнення до знань;♦ бути ентузіастом своєї справи, захо­плюватися нею;♦ мати сильну волю, бути суворим, вимогливим і справедливим;♦ мати педагогічний такт, високі моральні якості та громадянську мужність.

Щоб змінити людей, їх треба любити. Вплив на них пропорційний любові до них.

Неправильна етико-педагогічна поведінка може провокувати виникнення конфліктів.

Можна виділити такі помилкові педагогічні дії: 1. Маніпулювання сприйняттям ситуації – свідчення її неправильного усвідомлення, перекручування фактів. Категоричність висловлювань посилює їх негативний зміст, викликає у вихованця образу, бажання помститися, зневіру у власні можливості. 2. Актуалізація неприємних спогадів - вчитель нагадує учневі про минулі проблеми, які ще болісно відгукуються. Позбавлені виховного впливу фрази вчителя на зразок: “Я думала, то був поодинокий випадок, а це, виявляється, твій характер”, вони руйнують особистість, на несвідомому рівні актуалізують негативні почуття та спогади.

3. Пряме протиставлення сторін типове для ситуацій, коли вчитель прагне продемонструвати свою перевагу, але робить це невміло, принижуючи гідність вихованців, їхнє право на самостійність і самовизначення. Така його позиція ховається за словами: “Я людина доросла і тому знаю краще” і ін.

Дотримання норм моралі та професійної етики набуває у діяльності вчителя особливого значення, оскільки педагогічна діяльність має пряме відношення до майбутнього життя людини в суспільстві, її фізичного, психічного і духовного здоров’я.

Що означає “бути емоційно компетентною людиною”?Для чого потрібно вміти управляти емоціями?Чи кожна людина може бути емоційно компетентною?

Емоційна компетентність – це мистецтво ідентифікувати свої емоції в момент, коли їх відчуваєте, в результаті краще розуміти свою поведінку і раціонально вибирати свої реакції (М. Рейнольдс), тобто бути господарем власних емоцій.

Управління емоціями – це навичка, яку можна напрацьовувати і розвивати, що підтверджується науковими дослідженнями. У людської душі немає меж досконалості.

 Емоційна компетентність розвивається шляхом навчання, тренування, набуття досвіду (С. Стайн)Згідно з науковими дослідженнями, розвиток людини на 50% визначається її генетикою і вихованням, на 10% – зовнішніми обставинами і на 40% – залежить від самої людини, яка може впливати на свій стан.

Усвідомлення впливу емоційної сфери на життєдіяльність, а самих емоційних переживань – як цінностей, спонукає до розвитку емоційної компетентності.– Усі необхідні ресурси для розвитку емоційної компетентності у людини є в будь-який момент часу. Однак потрібні певні способи, щоб їх розбудити (М. Гордєєв і Є. Гордєєва). Потрібно навчити людину свідомо ними користуватися. 

ПРИТЧА “НЕПРОСТЕ ЗАВДАННЯ”Бог зліпив людину з глини, і залишився у нього невикористаний шматок.− Що ще тобі зліпити ? — запитав Бог людину.− Зліпи мені щастя, — попросила вона. Нічого Бог не відповів, лише поклав людині в долоню шматочок глини, що залишився. Кожній людині від народження дається “шматочок глини”, з якого вона може виліпити своє майбутнє за власним вибором, стосунки з оточуючими, щасливе життя.

На емоційну компетентність суттєво впливає життєва позиція: уявлення людини про себе, спосіб бачення світу і свого місця у ньому. Зміна життєвої позиції може сприяти конструктивним особистісним змінам: збереженню рівноваги, формуванню внутрішньої свободи, самоповаги, впевненості тощо.

Емоційно компетентна людина уміє управляти власними емоціями, тобто може оцінити ситуацію з різних позицій, побачити варіанти реакцій на неї, обрати найкращий. Тому з нею комфортно і легко, вона не ускладнює ситуацію, а вирішує; охоче допомогає; уміє вибачатися за свої помилки та пробачати іншим; розуміє, що не ідеальна і багато вчиться самостійно і в інших людей.

“Хочеш бути щасливим, будь!” – сказав К. Прутков. Наскільки буде життя щасливим, стосунки гармонійними, досягнення відчутними залежить, передусім, від самої людини. 

Почуття щастя є загальним показником високої емоційної компетентності. Щоб навчитися мистецтву управління емоціями треба попрацювати над собою.

 ПОРТРЕТ ЕМОЦІЙНО КОМПЕТЕНТНОЇ ЛЮДИНИЗвернемося до народної мудрості. Афоризми коротко і ясно передають накопичену століттями мудрість, пояснюють людям причини багатьох життєвих явищ. Мудрі думки   Емоційні якості та вміння. Слухай, що говорять люди, але розумій, що вони почувають. Східна мудрість  Усвідомлювати та розуміти власні емоції й почуття та інших людей. Тільки серцем ми бачимо ясно. А. Сент-Екзюпері  Усвідомлювати важливість емоційної сфери у житті, спілкування на рівні серця Теплі слова розтоплюють холодні серця. Щирість – це відкрите серце.           Ф. Ларошфуко   Вміння висловлювати симпатію, говорити добрі слова

 ПОРТРЕТ ЕМОЦІЙНО КОМПЕТЕНТНОЇ ЛЮДИНИНе існує такої критики, в якій не можна було б знайти для себе щось корисне    Вміння сприймати критику, а також її висловлювати. Якщо є проблема, існує її вирішення    Вміння вирішувати комунікативні проблеми. Якщо взаємовигідне рішення можливе, необхідно шукати його разом    Вміння співпрацювати з іншими людьми. Моя таємниця успіху полягає в умінні зрозуміти точку зору іншої людини і дивитися на речі з її і з своєї точок зору. Г. Форд    Вміння поставити себе на місце іншої людини та її зрозуміти. У кожного своя правда. Наполеон Бонапарт Дозвольте й іншим бути самими собою Толерантність у взаємостосунках

УСМІШКА ПО КОЛУ Усміхніться тим, хто знаходиться поруч!Дякую за роботу!