Виступ "Інтерактивне навчання (з досвіду роботи)"

«Інтерактивне навчання (з досвіду роботи)»

Нікітенко Світлани Юріївни

вчителя зарубіжної літератури

НВК «Балтська ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 – колегіум»

Балтського району Одеської області

Інтерактивне навчання — це навчання, яке відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учасників навчального процесу. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове, навчання у співпраці), де і учень, і вчитель є рівноправними суб’єктами навчального процесу, розуміють, що вони роблять, рефлексують з приводу того, що вони знають, вміють здійснювати. Безпосередньо, сама організація інтерактивного навчання передбачає моделювання різноманітних життєвих ситуацій, спільне вирішення проблем на основі аналізу обставин та відповідної ситуації, використання рольових ігор.

Семантичне значення слова інтерактивний походить від англійського слова «interact», де «inter» — взаємний, «act» — діяти. Отже інтерактивний — це здатність взаємодіяти в режимі бесіди, діалогу з чимось (комп’ютером), або з кимось (людиною). За послідовністю застосування

Інтерактивні методи навчання активно залучають учнів до навчального процесу. Така взаємодія можлива між учнями безпосередньо або між вчителем і учнем чи учнями. Всі інтерактивні методи мають за мету заохотити учнів бути активними на уроці, мислити самостійно, краще засвоювати інформацію. Водночас поліпшуватимуться не лише знання учнів, будуть також зростати їх зацікавленість у навчанні й командний дух, розвинеться системне і креативне мислення.

Пропоную для розгляду активності, які я систематично використовую на уроках  зарубіжної літератури.

1. Експертна оцінка

Пропоную учням написати п’ятихвилинне есе на певну тему. Потім учні обмінюються з тим, хто в парі, чи з сусідом по парті. Партнер має зазначити сильні й слабкі сторони есе і запропонувати покращення. Учні можуть багато чому навчитися один в одного.

2. Кросворд.

Цю активність використовую для повторення матеріалу. Пропоную учням для вирішення складений кросворд, або пропоную створити свій. Потім учні мають обмінятися кросвордами і вирішити їх (також використовую «Кросенс»)

3. Mind Maps або інтелектуальна карта

Карту знань можна будувати під час конспектування  об’ємних тем – замість довгих лінійних записів  учень формує лише одну блок-схему. Пропоную розпочати нову тему і малюю на дошці чи фліп-чарті схему із понять, які які вже знайомі учням (спираючись на їхні знання). Над картою працюємо, доповнюючи її, протягом всієї теми. Таким же чином можна систематизувати пройдений матеріал. Також можна розділити учнів на групи і попросити створити свої інтелект-карти й потім порівняти. Така активність навчить дітей системно мислити і упорядковувати вивчений матеріал. Інтелект-карти використовую на уроках для: складання  портрету, виконання проєктів різної складності, створення презентацій, моделювання «ситуації успіху», «мозкового штурму», розвитку інтелектуальних здібностей та критичного мислення учнів,  підготовки до олімпіади тощо.

4. Сенкан.

Це технологія розвитку критичного мислення на стадії синтезу та рефлексії. Цей метод подобається багатьом учням. Я використовую  «сенкан» на різних уроках та на всіх етапах уроку. На початку заняття сенкан (синквейн) можна використати для мотивації класу або для з’ясування, наскільки учні обізнані з даною темою. На завершення уроку сенкан можна використати для підбиття підсумків, перевірки рівня сприймання матеріалу, уміння характеризувати поняття і явища. На уроках літератури сенкан не лише допомагає організувати діалог, а й дозволяє відпрацьовувати навички аналізу тексту, сприяє індивідуалізації навчання, забезпечує мовленнєвий розвиток учнів.

5. Займи позицію.

Цей метод допомогає організувати обговорення чи дискусію зі спірного питання, надає можливість висловитися кожному, продемонструвати різні думки з теми, обґрунтувати свою позицію або навіть перейти на іншу в будь-який час, якщо  аргументи протилежної сторони були переконливими. Використовую для обговорення дві протилежні думки, які не мають однозначної (правильної) відповіді.

Цей метод корисний на початку роботи з дискусійними питаннями та проблемами.

6. Метод «Читання з позначками»

Учні, читаючи текст, на полях олівцем ставлять позначки: + я це знав, - я цього не знав, ?  хотів би про це взнати більше, √-трохи знав. Потім на аркушах паперу креслять таблицю з цими позначками і записують туди коротко свої відомості. Під час обговорення, записують у ті колонки чого не знали, те що говоритимуть інші учні чи вчитель і діляться з іншими тим, що знають. (цей метод частіше використовую на уроках мови, тому що багато тем починають вивчати з початкової школи і діти мають певний обсяг знань).

Часто на уроках використовую такі методи навчання, як «Закінчи речення», «Мікрофон», «Клубок думок», «Ланцюжок», «Асоціації», «Гронування», тощо.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА:

1. Інтерактивні методи навчання. Педрада. Освітній портал освітян. https://www.pedrada.com.ua/article/2316-interaktyvni-metody#anc_2
2. Інтерактивне навчання. Вікіпедія. https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D0%B2%D0%BD%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D0%B2%D1%87%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F