Презентація "Етнічні групи українців"

САМОБУТНІ УКРАЇНСЬКІ ЕТНІЧНІ ГРУПИ ЗІ СХИЛІВ КАРПАТБОЙКИЛЕМКИГУЦУЛИАвтор: Хмельовська І. М.,учитель географіїЧигиринського ЗЗСО І-ІІІ ст. № 1 ім. Б. Хмельницького Черкаської області

ГЕОГРАФІЧНЕ РОЗТАШУВАННЯ(НА ПРИКОРДОННІ УКРАЇНИ, УГОРЩИНИ, РУМУНІЇ, СЛОВАЧЧИНИ, ПОЛЬЩІ)

БОЙКИ

На північних і південних карпатських схилах в долинах річок Лімниця, Сан і Уж розкидані села бойків. Самі бойки нерідко називають себе "верховинцями". У них все по-бойківськи незвично. Розмовляють на бойківському діалекті. Часто вживають частку "бойє" – означає "тільки, так". Гостей пригощають печеною картоплею, солоними огірками, капустою, салом, холодцем, і неодмінно підносять чарку Криївки.

Бойки будують монументальні і прості хати: стіни складають з масивних ялинових колод, дах криють переважно "китицями" (пов’язаними солом’яними снопами). Вікна, двері, ворота розписують дивовижними орнаментами. Одним з важливих елементів розпису є, до речі, "древо життя".

БОЙКІВСЬКА ВИШИВКАБОЙКІВСЬКА ПИСАНКАЛОЗОПЛЕТІННЯРІЗЬБЛЕННЯ ПО ДЕРЕВУКЕРАМІКА

КУЛЬТУРА ПРОНЕСЕНА КРІЗЬ ВІКИ

ГУЦУЛИ

Про значення слова "гуцул" досі ведуться суперечки. Одні вчені вважають, що етимологія слова сходить до молдавського "гоц" або "гуц", що означає "розбійник", інші – до слова "кочул", що означає "пастух". Як би там не було, але гуцули завжди вважалися умілими чабанами. Для передачі сигналів під час свого перебування в горах пастухи-гуцули використовували довгу дерев’яну трубу – трембіту (вона ж виступала в ролі музичного інструменту).

 Тут як і раніше сильні традиції шаманізму. Якщо пощастить, можна зустріти гуцульського мольфара. У давнину їх називали "земними богами", а сьогодні – знахарями, чаклунами, цілителями (це залежить від того, білий мольфар або чорний). Мольфари користуються незаперечним авторитетом: їхні пророцтва збуваються.

Їх називають українськими горянами. Гуцули вільнолюбні й незалежні. Гостям раді, але чужих в рідню записати не квапляться. Люди-феєрверки, – це, мабуть, про них.

Величезну увагу гуцули приділяють одягу: люблять вбиратися, причому навіть чоловічі куртки киптарі розшиті золотом і прикрашені помпонами. 

Окрім вбрання люблять гуцули зброю. Здавна вважалося: два пістолі за широким поясом має тільки бідний гуцул.

У багатьох гуцулів будинки також прикрашені: кругом розшиті рушники, килими. Меблі прикрашені хитромудрим різьбленням.

А ще вони прагнуть показати себе всьому світу: ось ми які, статні, ошатні, спритно танцюємо і вміло працюємо.

ЛЕМКИ

Предками лемків, імовірно, були стародавні племена білих хорватів, які проживали на схилах Карпатських гір. Багато трагедій довелося пережити лемкам: знищення в Талергофському концтаборі, насильницьке переселення в рамках спецоперації "Вісла". Пам’ятник депортованим лемкам у місті Самбір, Львівської областіСьогодні частина лемків живе в Україні, інша частина – на території Польщі, третя – у Словаччині.

Лемки намагаються зберегти свої національні особливості, в першу чергу, мову. Мову лемків просто відрізнити по постійному наголосу на передостанньому складі (на відміну від рухомого наголосу у вимові східних слов’ян), твердому "и" і частому вживанню слова "лем" ("лише", "тільки"). Пам’ятник депортованим українцям у місті Тернопіль

Традиційні вбрання лемків легко впізнати. Чоловіки носили суконне пальто чуганю, незвичайне для українців, жінки – білі косинки і широке візерункове намисто "силянку"

Сучасні лемки бережуть свою ідентичність, що проявляється у піснях, ремеслах, мові, звичаях