Економічні особливості країни. Економіка Люксембургу є стабільною і процвітає, рівень безробіття нині становить приблизно 3 %. Повоєнна історія економіки пов'язана з металургійною галуззю і поступовим, але досить болісним процесом її заміни сектором фінансових послуг. Невеликі розміри та розташування країни стали причиною її тісної інтеграції з сусідами. З 1921 року Люксембург підтримує тісне співробітництво з Бельгією, а після Другої світової війни до цього союзу приєдналися Нідерланди, в результаті чого утворився Бенілюкс. Це об'єднання стало прототипом Європейського Союзу.
Географічне положення і кліматичні умови. Люксембург — мала держава в Західній Європі. Межує з Францією, Бельгією і Німеччиною. Площа 2586 км², Країна витягнута з півдня на північ на 82 км, зі сходу на захід — на 57 км. Столиця — місто Люксембург. У адміністративному відношенні країна поділяється на округи, які, у свою чергу, поділяються на кантони, а кантони на — на комуни. Країна не має виходу до моря. Клімат помірний, м'який. Пересічна температура січня від 0 до +2 °C, липня — близько 17 °C. Опадів 700—850 мм на рік. Річкова сітка густа, розгалужена, головна річка — Мозель, по якій проходить частина кордону між Люксембургом й Німеччиною. Переважають бурі лісові й дерново-підзолисті ґрунти. Майже 30 % площі Люксембургу вкрито дубово-буковими лісами.
Основні напрями сільського господарства. Сільське господарство. Приблизно чверть території Люксембургу обробляється, ще одна чверть зайнята під луками і пасовищами. Основні галузі сільського господарства: м'ясо-молочне тваринництво і зернокормове рослинництво. Середні розміри ферм у Люксембурзі невеликі — приблизно 7 га, на більшості з них практикується змішане господарство. Ґрунти бідні, піщані, для підвищення їх родючості вносяться фосфорні добрива, побічний продукт металургійного виробництва. Основні культури — картопля, пшениця, овес, ячмінь, жито і конюшина на насіння. Вирощується також виноград; у долині Мозеля виробляються якісні білі вина. Зростає потреба в імпорті продовольчого зерна і окремих видів кормового зерна.
Врожаї сільськогосподарських культур значно нижчі, ніж у Бельгії і Нідерландах. Сільське господарство країни отримує субсидії від держави і ЄС для підтримання стабільного рівня цін і прямих виплат фермерам. У 1995 році на частку сільського господарства припадало 1,1 % ВВП і 2,7 % загальної кількості зайнятих (проти 5,4 % у 1980-му). Хоча економіка країни значно виграла від участі у Бельгійсько-Люксембурзькому економічному союзі та в митному союзі Бенілюксу, сільське господарство не було модернізоване на рівні інших галузей економіки.
Переробна та харчова промисловість. Переробна та харчова промисловість Люксембургу є важною складовою економіки країни, але вона обмежена обсягами і обумовлена великою мірою імпортом сировини через обмежені можливості сільського господарства. Люксембург виробляє різноманітні споживчі товари, включаючи харчові продукти, напої, косметику та парфуми. Країна виробляє як власні бренди, так і продукти для інших марок. Люксембург також імпортує сировину для харчової промисловості, таку як кава, какао, олія, алкогольні напої та інші інгредієнти. Переробка цих сировинних матеріалів відбувається в країні. Люксембург має власну пивоварню, де виробляють місцеве пиво, а також імпортуються іноземні марки.
Люксембург славиться своєю гастрономією, яка включає страви з сиром, салати, страви зі свинини, паштети та інші традиційні страви. Ресторани та гастрономічні підприємства грають важливу роль у гостинності країни. Люксембург імпортує багато харчових продуктів і напоїв для задоволення попиту на внутрішньому ринку. Країна також експортує свої власні перероблені продукти, включаючи сир, шоколад і вино. У зв'язку зі своєю розвиненою логістичною інфраструктурою, Люксембург є важливим центром для упаковки та розподілу харчових продуктів, які можуть бути імпортовані та перерозподілені в різні країни Європи. Люксембург також ставить акцент на інновації у харчовій промисловості та розвиток нових продуктів, включаючи органічні та екологічно чисті альтернативи.
Релігійні і старовинні звичаїДень святого Власія (St Blasius)Свято святого Власія Севастійського, яке відзначається 2 лютого, може настати перед Великим постом, але воно не пов'язане з карнавалом. У день св. Власія, діти, що несуть у руках тростини із закріпленими на кінці маленькими ліхтариками, звані Liichtebengelcher, або якусь сучасну, складнішу версію такого ж пристрою, ходять від дому до будинку, співаючи пісню св. Власія: "Léiwer Herrgottsblieschen, gëff äis Speck an Ierbessen..." і просячи частування. Пресвята Богородиця Фатімська. Пресвята Богородиця Фатімська відіграє важливу роль у релігійному житті країни, і це не дивно, тому що приблизно дванадцять відсотків населення Люксембургу складають португальці. Це триває з 1968 року, коли на Вознесіння, неподалік Вілтца, у регіоні Ослінг (Oesling) сталося її явище.
Танцювальна процесія в Ехтернаху. Танцювальна процесія в Ехтернаху (Echternach Sprangpressessioun) є частиною давньої релігійної традиції. Вона відома далеко за межами Люксембургу і має міжнародну репутацію дещо незвичайної традиції. Все відбувається наступного після Трійці вівторок і внесено до списку спадщини ЮНЕСКО (UNESCO World Heritage).
Набір вихідних продуктів харчування, характерних для кухні Люксембургу Люксембурзька кухня відображає становище країни між латинськими і германськими країнами, і знаходиться під впливом кухонь сусідніх Франції, Бельгії та Німеччині. Останнім часом на неї також вплинули численні італійські та португальські іммігранти. Як і в Німеччині, більшість традиційних повсякденних люксембурзьких страв мають сільське походження, на відміну від вишуканіших французьких страв. Страви. На додаток до французьких кондитерських, тістечок і фруктових пирогів, місцева випічка включає брецель. фірмову страву Великого посту; Quetscheflued, пиріг зі сливами; verwurelt Gedanken або Verwurelter, маленькі пончики, вкриті цукром; та Äppelklatzen, яблука в тісті. Фірмовим сиром Люксембургу є Kachkéis або Cancoillotte, це м'яка сирна паста.
Риба з місцевих річок, така як форель, щука та раки, є основою для таких страв, як F'rell am Rèisleck (форель у соусі рислінг), Hiecht mat Kraiderzooss (щука в зеленому соусі) і Kriibsen (раки), які зазвичай готуються в соусі рислінг. Ще одним фаворитом є Fritür або Friture de la Moselle, невелика смажена риба з річки Мозель, що супроводжується місцевим білим вином з долини Мозель. М'ясні страви включають холодну шинку Éisleker, або еслінг шинку, з гірської півночі країни, спочатку мариновану протягом кількох тижнів, а потім підкопчену протягом декількох днів. Зазвичай її подають тонко нарізаною зі смаженою картоплею та салатом. Мабуть, найтрадиційнішою з усіх люксембурзьких м'ясних страв є свиняча шийка з кінськими бобами, копчена свиняча шийка з бобами. Свинину замочують на ніч, потім варять із овочами та спеціями. Подається великими скибочками разом із квасолею та відвареною картоплею і вважається національною стравою Люксембургу. Hong am Rèisleck, схожий на французьку Coq au Riesling, складається зі шматочків обсмаженої курки, тушкованих у білому вині з овочами, спеціями та грибами. Huesenziwwi или Civet de lièvre — це сіве із зайця, яке подають під час мисливського сезону.
Інші страви включають дамплінги з печінки (кнелі) з квашеною капустою і відвареною картоплею, Träipen (чорний пудинг) з яблучним соусом, сосиски з картопляним пюре і хріном, а також суп зі стручкової квасолі (Bouneschlupp). Французька кухня займає чільне місце у багатьох меню, а також деякі страви з Німеччини та Бельгії. НапоїВино, в основному сухе біле вино та ігристе вино, виробляється в Люксембурзі, на північному березі річки Мозель. Історія виноробства цього регіону походить від римлян. Основними сортами є Рислінг, Піно-грі, Піно-блан, Шардоне, Оксерруа, Ґевюрцтрамінер, Риванер, Ельблінг, Піно Нуар та Креман де Люксембург. Marque Nationale на задній стороні кожної пляшки люксембурзького вина підтверджує його походження та вказує рівень якості.
Пиво, яке є досить популярним напоєм у Люксембурзі, виробляється на трьох великих броварнях, а також кількох невеликих пивоварнях. Більшість пива, звареного в Люксембурзі, — це лагери, але в грудні також є кілька спеціальних сортів пива, а також безалкогольне пиво та різдвяне пиво, Основними брендами пива є Bofferding, які також виробляють Баттін, Мозель і Дикірх, що використовують одну і ту ж пивоварню в Дікірсі; а також Simon. З 2000-х років відродилися місцеві міні-пивоварні, що виробляють крафтове пиво, такі як Beierhaascht, Ourdaller та Grand Brewing.
Способи кулінарної обробки. Механічна обробка. Різання (Couper): Різання продуктів, таких як овочі, м'ясо, риба і сир, є поширеним методом для підготовки інгредієнтів до приготування страв. Смаження (Friture): Смаження продуктів у гарячому маслі є популярним способом приготування картофельних страв, м'яса, риби та снеків. Соломка (Émincer): Соломка використовується для нарізки продуктів на тонкі смужки, наприклад, для приготування салатів. Міксування (Mélanger): Міксування і змішування інгредієнтів за допомогою міксера або ложки використовується для приготування соусів, тістечок і багатьох інших страв. Дріблення (Hacher): Дріблення продуктів для створення начинки або приготування паштетів є важливим етапом в багатьох рецептах.
Теплова обробка: Варіння (Cuisson): Велика частина страв приготовлюється шляхом варіння. Це може включати варення м'яса, риби, овочів, макаронів і яєць. Смаження (Friture): Смаження є популярним методом приготування картофельних страв, м'яса, риби та снеків, таких як крокети і фріканделлес (котлети). Пекарство (Pâtisserie): Випічка включає в себе випікання хліба, приготування пирогів, тістечок, печива та інших солодощів. Гриль (Griller): Гриль використовується для приготування страв на відкритому вогні або під гриль-пресом, особливо м'яса, риби та овочів. Тушкування (Braiser): Тушкування використовується для приготування м'яса та овочів в пателні або глиняному горшку з додаванням рідини та спецій для покращення смаку. Запікання (Gratiner): Запікання включає в себе покриття страви товстим шаром сиру або білого соусу і подальше випікання в духовці для створення хрусткої корки.
Тюринзькі ковбаски, які за смаком нагадують гостру версію німецької братвурст. Використання слова «Thüringer» тепер зарезервовано для ковбас, виготовлених у німецькій Тюрингії, і в Люксембурзі вони офіційно називають Lëtzebuerger Grillwurscht або Люксембурзькі ковбаски-грил. Тюринзькі ковбаскиь.
Kachkéis , також відомий як Barekéis або Buerekéis , є фірмовим сиром, який можна знайти в основному в Люксембурзі, Ельзасі та Франш-Конте. Це сир , виготовлений із знежиреного коров’ячого молока. Раніше варений сир продавався в сирому вигляді, і готувати його доводилося самому вдома. Сьогодні він поставляється на ринок молокозаводами у вигляді вареного сиру в різних сортах. У необробленому стані сир має жовто-зелений колір.
Особливості культури харчування Посуд і прилади: В Люксембурзі використовуються традиційні європейські посуди і столові прилади. Столові тарілки, келихи для вина, столові ножі, виделки та ложки - це звичайні елементи посуду і приладів, які використовуються під час прийому їжі. Столовий текстиль: На столі зазвичай розстеляють білий або кольоровий столовий серветник і скатерту. Це створює вишуканий вигляд і створює особливу атмосферу під час їжі. Застілля: Важливим аспектом культури харчування є особливості застілля під час сімейних обідів та святкових вечерь. Традиційно родина збирається за столом, а їжу подають у певному порядку, зазвичай з супу, головної страви та десерту.
Вино: Вино грає важливу роль в культурі харчування Люксембургу. Виноробство - важка галузь, і на столі часто з'являються різні сорти вина, зокрема вина Мозель, які супроводжують обіди та святкові заходи. Традиційні страви: Деякі традиційні страви, які подаються в Люксембурзі, включають шукрут (копчена свинина з квасолею), буонешлюп (густий суп з квасолею), та фуш (густа горілка).
Дім та ресторани: Важливою частиною культури харчування є традиція проводити час вдома та готувати обіди, а також відвідувати ресторани для сімейних обідів і ділитися часом з родиною та друзями. Загалом культура харчування в Люксембурзі відображає його європейське спадкування і включає в себе розмаїті традиції та ритуали, які роблять її особливою і вишуканою.