Презентація "Евакуація пораненого"

Евакуація пораненого

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕМІЩЕННЯПОРАНЕНОГО В УКРИТТЯ В БОЙОВИХ (СЕКТОРІ ОБСТРІЛУ, УКРИТТЯТА ЕВАКУАЦІЇ) УМОВАХ Відповідно до сучасних вимог на першому місці для бійців є виконання поставленої бойової задачі, на другому – заходи із забезпечення власної безпеки і тільки на третьому місці – заходи з надання першої медичної допомоги. Заходи з надання медичної допомоги можна виконати тільки у випадку, коли поранений буде переміщений у більш безпечне місце. Засоби персонального захисту й екіпірування роблять середньостатистичного військовослужбовця занадто важким для вільного переміщення його в небезпечній зоні навіть на короткі дистанції. Мати можливість надати першу медичну допомогу на підставі правильного використання тактичної ситуації, а також здійснити оптимальне і своєчасне переміщення пораненого в укриття є первинним завданням з надання першої медичної допомоги в аспекті рятування життя і зменшення негативних наслідків поранення Один з ключових аспектів надання допомоги постраждалим в тактичних умовах – це запобігання появі нових постраждалих. Переміщення постраждалого здійснюється відповідно до плану порятунку з повним дотриманням вищевизначеного принципу. Розробка плану порятунку постраждалого в зоні обстрілу завжди повинна бути на першому місті навіть коли надання допомоги постраждалому вкрай необхідне. Далі слід намагатись встановити голосовий контакт з постраждалими. При встановленні голосового контакту з пораненим треба вимагати від пораненого дій щодо його самостійного виходу з зони обстрілу, а при необхідності - і накладання собі кровоспинного джгута. У випадку коли поранений не може сам собі надати допомогу, голосовий зв’язок з ним підтримується постійно аж до моменту контакту. Такі дії спрямовані на зменшення ризику отримати бойову травму для всіх бійців під час здійснення евакуації пораненого.

Техніка переміщення. Способи, які можна використовувати під час переміщення пораненого:1. індивідуальне переміщення;2. витягування;3. винесення;4. волочіння;5. використання імпровізованих та табельних засобів виносу.

Техніка переміщенняІндивідуальна техніка пересування – це специфічна техніка для самопересування в укриття. За сприятливих тактичних і медичних умов поранений солдат повинен самостійно переміститись у безпечне місце. Деякі з індивідуальних технік переміщення:1. Переповзання по-пластунськи.2. Переповзання навколішках.3. Перебігання.4. Ходьба/біг. Переповзання по-пластунськи. Переповзання навколішках. Ходьба/біг. Якщо постраждалий може рухатися і самостійно надати собі необхіднудопомогу, то застосування евакуаційної команди не є необхідністю. Це зумовлюєдеякі тактичні переваги:1. дозволяє тактичним командирам не вилучати з бою непостраждалихбійців та залучати до виконання загальної бойової задачі бійців з незначними,мінімальними ушкодженнями;2. бійці-рятувальники залучаються до виконання загальної бойової задачіпідрозділу, чим підтримують його боєздатність;3. дозволяє медикам і рятувальникам сфокусувати свої сили на тих, хтоотримав тяжчі бойові поранення.

Відтягування. Відтягування – це техніка, призначена для переміщення постраждалого на короткі відстані. При проведенні відтягування постраждалий залишається малопомітним. Така техніка є більш простою для виконання, ніж спроби підняти важкого постраждалого, і дозволяє рятувальникові використовувати комплект зброї. Відтягування однією особою. Ця техніка дозволяє рятувальнику і постраждалому бути менш помітними. Проте пересувати важкого постраждалого в зігнутому (лежачому) положенні дуже складно. Кожен рух здійснюється на дуже обмежені відстані і вимагає від рятувальника значних фізичних зусиль. Метод відтягування однією особою. Відтягування пораненого однією особою може бути застосовано, якщо поранений здатен самостійно стояти або ходити, але потребує допомоги у переміщенні. Для цього використовується спеціальна техніка: Плече на плечі: Поранений підтримується однією рукою за плече рятувальника, а іншою - за шию. Рятувальник обхоплює пораненого навколо талії. Цей метод дозволяє досить ефективно та швидко транспортувати пораненого на короткі відстані. Відтягування в положенні лежачи. У випадках, коли поранений не може самостійно стояти або ходити, відтягування в положенні лежачи є необхідним. У цьому методі, поранений розташовується на спині або животі, а рятувальники використовують доступні матеріали, такі як одяг, плащі або евакуаційні стропи для транспортування.

Винесення поранених В медичній практиці і в надзвичайних ситуаціях, коли виникає необхідність евакуювати поранених, важливо мати на увазі різні способи транспортування, які забезпечують найбільшу ефективність та безпеку для поранених осіб. Два основних методи винесення - це "винесення на плечі" і "винесення на спині". Винесення на плечіПереваги: Швидкість та маневреність: Винесення пораненого на плечах дозволяє рятувальнику швидко пересувати його на короткі відстані та легко маневрувати навколо перешкод. Зменшення впливу ваги пораненого: Вага пораненого рівномірно розподіляється на плечі рятувальника, що допомагає зменшити навантаження на спину і ноги. Недоліки: Обмежена стабільність: Винесення на плечах може бути менш стабільним, особливо при важких пораненнях або ускладнених умовах, таких як слизька підлога або територія з численними перешкодами. Винесення на спиніПереваги: Стабільність та безпека: Поранений розташовується на спині рятувальника і фіксується, що забезпечує більшу стабільність під час переміщення. Ефективність для важких поранень: Цей метод особливо корисний при наявності важких поранень або у випадках, коли поранений не може самостійно переміщатися. Недоліки: Обмежена маневреність: Винесення на спині може бути менш маневренним у порівнянні з винесенням на плечах, і це може ускладнювати переміщення через вузькі проходи або на сходах. Збільшене навантаження на спину та ноги: Рятувальнику доводиться нести вагу пораненого на своїй спині, що може викликати втому і травми.

Правила медичної евакуації Медична евакуація - це критичний етап надання допомоги пораненим, який може врятувати життя та зменшити наслідки травм. Ось кілька порад щодо цього процесу: Дотримання стерильності. Перш і найважливіше - дотримуватися високого ступеня стерильності під час надання медичної допомоги та евакуації. Руки мають бути чистими, а інструменти і матеріали повинні бути стерильними для запобігання інфекціям та ускладненням. Вибір засобу евакуаціїТреба обрати належний засіб для транспортування поранених, враховуючи їх стан та доступні ресурси. Це може бути м'які ноші, ноші волокуші, автомобіль, гелікоптер чи інший засіб, що найкраще відповідає конкретній ситуації. Навчання і підготовка. Медичному персоналу та рятувальникам слід мати належні навички і знати, як діяти в екстрених ситуаціях. Проведення тренувань допомагає покращити ефективність дій під час евакуації. Стабілізація поранених. Перед транспортуванням необхідно стабілізувати поранених. Зупинити кровотечу, зафіксувати переломи та надати першу медичну допомогу. Це зменшить ризик подальших ушкоджень під час перевезення. Доставка до медичного закладу. Метою медичної евакуації є доставка поранених до медичного закладу якнайшвидше. Загальний принцип медичної евакуації - це максимально швидко та безпечно перевезти поранених до медичного закладу, де їм буде надано подальшу медичну допомогу та лікування. Дотримання цих правил та процедур є критичним для забезпечення оптимальної допомоги та врятованих життів.

Алгоритм евакуації поранених. Евакуація поранених є критичним етапом медичної допомоги у надзвичайних ситуаціях, військових конфліктах та аварійних ситуаціях. Для ефективної та безпечної евакуації поранених осіб важливо дотримуватися певного алгоритму дій. Ось основні кроки алгоритму евакуації поранених: Оцінка поранень. Перший крок - це оцінка ступеня тяжкості поранень. Медичний персонал або навіть непрофесійні рятувальники повинні швидко визначити, наскільки серйозними є поранення та який порядок евакуації потрібен для кожного постраждалого. Надання першої медичної допомоги. Пораненим негайно надають першу допомогу на місці події. Це може включати в себе:зупинку кровотечі,фіксацію переломів,надання дихальної допомогита імобілізацію поранених. Важливо забезпечити стабільність та знизити ризик подальших ушкоджень. Планування та координація. Після надання першої допомоги необхідно ретельно спланувати процес евакуації. Це включає в себе визначення найкращого методу та засобів транспортування, організацію команди рятувальників та координацію дій. Евакуація поранених до шпиталю. Поранених транспортують до медичних установ, де їм надають подальшу медичну допомогу та лікування. Евакуацію можна здійснювати за допомогою нош, амбулансів, гелікоптерів, автомобілів або інших доступних засобів транспортування.