“Радість,гарна іскро Божа!”

Йоганн Крістоф Фрідріх фон Шиллер (1795-1805). «До радості». Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості». ТЛ Поглиблення поняття про оду

«Громадянин світу»

Усі ми добре знаємо про Євросоюз.

Україна нещодавно стала кандидатом у члени Євросоюзу. Сповідуючи демократичні цінності, ми слухаємо гімн Євросоюзу й поділяємо ідеї єдності та братерства.

Ф. Шиллер називав себе «громадянином світу», прагнучи дарувати своє мистецтво всьому людству.

народився 10 листопада 1759 р. в м. Марбасі (Німеччина).

Фрідріх із дитинства мріяв про літературу, але батько хотів, щоб син став священником.

Військова  школа

За наказом герцога Карла Євгенія,

дванадцятирічного Фрідріха Шиллера забрали до військової школи.

Але його романтичній натурі більше були до вподоби твори античних письменників Овідія, Горація, Вергілія, бо він захоплювався літературою.

Узимку 1794 р. сталася знакова подія.

Й. В. Ґете та Ф. Шиллер були присутні на засіданні Спілки природознавців у Єні, обом не сподобалася одна з доповідей, і дорогою додому митці не припиняли дискусії.

Так розпочалася дружба, що тривала понад десять років.

Попри несхожість цих виняткових особистостей, у них була одна спільна мета – підняти духовний рівень народу, пробудити його свідомість і спонукати до вільного й щасливого життя. Ґете й Шиллер заснували Веймарський театр, а ще вони творчо змагалися в написанні балад.

Ідеалом обох завжди була свобода,

яку вони розуміли як важливий спосіб існування людини.

Шляхом досягнення цього ідеалу мала стати розроблена письменниками програма «естетичного виховання» людства засобами мистецтва. Ідея виховання людини назавжди поєднала душі двох великих геніїв.

Й. В. Ґете та Ф. Шиллер утверджували у своїй творчості велику силу мистецтва, ідеали свободи, справедливості та щастя.

«Мистецтво покликане зробити з людей – людей…» –

 казав Шиллер, і мав рацію!

Оду «До радості» Фрідріх Шиллер написав у 1785 році, після втечі, невдач, пережитого безгрошів’я й вимушених постійних переїздів.

Однак у цьому творі втілилися енергія молодості,пристрасна віра 25-річного поета в гармонію світу, любов до ближнього,

можливість братнього єднання людей на планеті.

Грандіозний життєствердний твір

Цей твір здобув світове визнання насамперед завдяки тому, що видатний німецький композитор Людвіг ван Бетховен 1823 р. завершив свою Дев’яту симфонію хором на текст Шиллера.

Цей грандіозний життєствердний твір двох геніальних німецьких митців спершу –

19 січня 1973 р. –

Рада Європи офіційно затвердила своїм гімном, а 1993 р. він став Гімном Євросоюзу.

 За жанром «До радості» – це ода.

Ода – жанр лірики, вірш, що розкриває піднесені почуття

й оспівує важливі події, діяльність видатних осіб. Виникла в Стародавній Греції, активно розвивалася в епоху

класицизму і в добу Просвітництва.

Але саме просвітники надали оді волелюбного змісту, як це зробив і Ф. Шиллер.

Він оспівував в оді не видатних осіб, а свободу й братерство людей усієї Землі. Отож, звернімося до тексту, який ми читатимемо в перекладі Миколи Лукаша.

Прочитайте вірш самостійно. Виникнувши як жанр хорової лірики, ода зазвучала у творчості Ф. Шиллера поновому.

Поет оспівує не історичну подію чи конкретну видатну особу, а майбутнє – нове людство, яке має об’єднатися на засадах розуму, правди, добра й краси. Твір побудований як діалог ліричного героя й хору.

Ліричний герой

утілює просвітницькі ідеї автора, утверджує потребу духовного єднання різних країн і націй.

Це єднання у вільному поступі народів – нова «радість», рушійна сила Всесвіту.

Радість – Всесвіту пружина,

 Радість – творчості душа, Дивна космосу машина Нею живиться й руша.

Радість квіти розвиває

І розгін дає сонцям,

Їх в простори пориває, Невідомі мудрецям.

Ліричному героєві відповідає хор, слова якого звучать як лейтмотив – надія на кращу долю не для однієї людини, а для мільйонів.

Хор

Будьте мужні, міліони!

Вірте, страдні, в кращий світ! Тих, що справдять заповіт, Прийме Бог у вічне лоно.

(У словах ліричного героя висловлено просвітницьку програму Ф. Шиллера. У них звучать заклики до дії, представлено морально-етичні максими – ідеали європейської цивілізації).

Будь твердим в лиху годину,

Поміч скривдженим давай, Всюди правду знай єдину,

Зроду клятви не ламай, Не знижайсь перед потужним, Коли треба – важ життям! Шана й слава чесним, мужнім, Згуба підлим брехунам!

Особисте й колективне (виражене займенниками «я» і «ми» у творі поєднані в спільному пориві до кращого майбутнього.

Велику роль у наближенні щастя для мільйонів відіграє Бог як Творець нового людства.

Хор

Станьмо дружною сім’єю,

Жити правдою й добром Присягнімо цим вином Перед вишнім Судією!

Образ Господа Ф. Шиллер зображує в дусі Просвітництва – як утілення розуму, природи, правди й добра. Бог у розумінні митця потребує не рабської покірності, а руху вперед, внутрішнього вдосконалення. Людство має виконувати Божі Заповіді, стати єдиною родиною, жити в мирі, щоб досягнути високої мети.

Отже, Ф. Шиллер наповнив жанр оди актуальним суспільно-філософським змістом, важливим для всього людства.

«Ода до радості», звернена в добу Просвітництва до «міліонів», так само відлунює в серцях мільйонів і тепер – у серцях сучасних українців, які виборюють Свободу.

Співаймо «Оду радості», будьмо мужніми й мудрими.

Навчаймося заради майбутнього життя в європейському співтоваристві.

Джерела.

Підручник за 9 клас / Зарубіжна література Автор: Ніколенко, Зуєнко, Сторох, Нова програма

9 клас

https://dovidka.biz.ua/do-radosti-chytaty-skachaty-fridrih-shyller/

https://www.youtube.com/watch?v=tZj38IUg--

c&ab_channel=%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%86% D1%96%D0%BA%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%85%D1%84%D0%B0%D0%BA%D1%82%D1%96%D

0%B2%D1%82%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81%D0%BD%D0%B8%D1%85%D0

%B7%D0%BD%D0%B0%D0%BD%D1%8C