Функції їжіПідготувала. Керівник гуртка. Сердюк Катерина Анатоліївна
Номер слайду 2
Основні види харчування. Раціональне харчування - переважно забезпечує специфічну дію і являє собою фізіологічно—повноцінне харчування здорової людини.
Номер слайду 3
Превентивне харчування - переважно забезпечує неспецифічну дію і являє собою раціональне харчування запобіжного характеру, яке відкоректоване з урахуванням впливу на організм факторів ризику розвитку неінфекційних захворювань та притаманних кожній людині фізіологічних та біохімічних властивостей.
Номер слайду 4
Лікувально—профілактичне харчування - яке переважно забезпечує захисну дію і максимально наближене до раціонального, проте, відрізняється тим, що у ньому підсилені певні функції їжі з урахуванням особливостей несприятливого впливу виробничих чинників.
Номер слайду 5
Лікувально—дієтичне харчування - яке переважно забезпечує фармакологічну дію і є невід’ємною частиною комплексного лікування з приводу різних захворювань у лікувально—профілактичних закладах та установах. Таким чином, раціональне харчування являє собою харчування, яке забезпечує постiйнiсть внутрiшнього середовища органiзму (гомеостаз) i пiдтримує його основнi життєво—важливi функцiї (рiст, розвиток, дiяльнiсть рiзних органiв i систем) на високому рiвнi в умовах впливу різноманітних чинників навколишнього середовища.
Номер слайду 6
Основні функції їжіВ основi органiзацiї рацiонального харчування людини незалежно вiд її вiку, стану здоров’я та особливостей професiйної діяльності знаходяться певні принципи. Згідно з формулою збалансованого харчування, з їжею до організму надходить понад 50 різних речовин органічної і неорганічної природи, що сприяють виконанню їжею різноманітних функцій у процесі життєдіяльності організму.
Номер слайду 7
Перша функція їжі — забезпечення організму енергією. Навіть у стані повного спокою людина витрачає енергію у значній кількості (у дорослої людини ці витрати становлять 5858—7113 к. ДЖ, або 1400—1700 ккал). Вирішальним чинником, від якого залежать величини енергетичних затрат, є нервово-м'язова діяльність (фізична робота, спорт, активні форми відпочинку та ін.). Деяка кількість енергії (586—711 к. Дж, аби 140 - 170 ккал) витрачається на процеси перетравлювання та засвоювання їжі (специфічно динамічна дія їжі). З великого різноманіття харчових речовин вуглеводи, жири та білки є основними постачальниками енергії для організму. Енергетичну функцію їжі забезпечують переважно хлібобулочні продукти, макарони, крупяні, кондитерські вориби, картопля, цукор, жири і жирові продукти.
Номер слайду 8
Друга функція їжі – забезпечення організму пластичними речовинами. Розрізняють дві взаємопов’язані сторони обміну речовин: асиміляцію (анаболізм) та дисиміляцію (катаболізм). Внаслідок дисиміляції відбувається виснаження, руйнування клітин і тканин, розпад речовин, що входять до складу внутрішньоклітинних компонентів. З асиміляцією пов’язані утворення нових клітин, ріст і розвиток їх, відновлення всього зношеного й зруйнованого в результаті дисиміляції. Процеси дисиміляції здійснюються в організмі постійно, незалежно від надходження їжі. Процеси ж асиміляції можливі лише за умови забезпечення організму пластичними речовинами, до яких насамперед належать білки, меншою мірою – жири й вуглеводи. Велике значення мають мінеральні елементи у здійсненні пластичної функції їжі. Їм належить провідна роль у побудові кісткової тканини. Пластичну функцію їжі забезпечують переважно м'ясо- та рибопродукти, молочні та яєчні продукти.
Номер слайду 9
Третя функція — біорегуляторнаЇжа містить у собі речовини, з яких утворюються ферменти і гормони — біологічні регулятори обміну речовин у тканинах. В утворенні ферментів і гормонів особливо велика роль білків, вітамінів та мікроелементів. Ферментативна активність білків вважається найважливішою їхньою особливістю як основи життєвих проявів організму. Багато вітамінів є попередниками коферментів, у складі яких вони беруть участь в різних ферментативних реакціях. Людина отримує більшість вітамінів з їжею. Мікроелементи, що містяться в організмі в невеликих концентраціях (звичайно тисячні частки відсотка і менше), входять до складу ряду ферментів, вітамінів, гормонів та дихальних пігментів, впливаючи через них на обмін речовин. Виражені біорегуляторні властивості мають різні овочі, фрукти, ягоди, яйця тощо.
Номер слайду 10
Четверта функція — пристосовно-регуляторна. Кожна харчова речовина відіграє специфічну роль у пристосовно-регуляторній діяльності різних функціональних систем організму, що забезпечують його життєдіяльність. Найважливішими є системи живлення, виділення й терморегуляції. Так, наприклад, харчові волокна (клітковина, пектин тощо), які ще донедавна вважали баластними речовинами, беруть участь у формуванні калових мас й регуляції моторної функції кишок — важливого органа системи виділення. Багаті на харчові волокна хліб житній та пшеничний грубого помелу, різні крупи, картопля, овочі та фрукти.
Номер слайду 11
П'ята функція — імунорегуляторна. Здатність організму протистояти дії шкідливих біологічних, хімічних та фізичних чинників залежить від якості харчування, особливо від йото білкового та вітамінного складу, вмісту есенціальних жирних кислот омега-3 та омега-6, мікроелементів (залізо, цинк, йод та ін.). Харчування також відіграє велику роль у реабілітації хворих, тобто відновленні їхнього здоров'я (шоста функція). Воно сприяє прискоренню одужання, а також запобіганню рецидивам і переходу хвороби з гострої форми у хронічну. Для посилення реабілітаційної функції їжі використовують різні групи дієтичних продуктів: з низьким вмістом натрію, з модифікованим вуглеводним компонентом, із зменшеним вмістом жирів і поліпшеним їх складом, зниженою енергетичною цінністю.
Номер слайду 12
Висновки: Харчування забезпечує нормальний розвиток дітей, сприяє профілактиці захворювань, продовженню життя і створює умови для адекватної адаптації людини до навколишнього природного середовища. Тому питання здорового харчування є одним з найголовніших у реалізації соціальної політики держави. Успішне розв'язання проблеми харчування залежить від створення умов для виготовлення якісних і безпечних продуктів харчування. Їжа є важливим чинником забезпечення життєдіяльності людини, росту та розвитку організму, попередження та лікування багатьох захворювань.