Презентація "Гармонія сімейних стосунків"

гармонія сімейних стосунків

Батько, який намагається змінити свою дитину, не починаючи з себе, не просто марно втрачає час, але дуже жорстоко ризикує. Володимир ЛевіДітей обманюють цукерками, дорослих - клятвами. Френсіс Бекон

Особливості юнацького віку Основними особливостями є самостійність і максималізм. Дитина прагне до повної незалежності. Дитина стає вразливою і легко сприймає шкідливий вплив. Часом вона перестає довіряти оточуючим і дає неадекватну оцінку собі та іншим. Внаслідок цього її поведінка часто відхиляється від норми. Такій дитині часто здається, що люди ставляться до нього негативно і не розуміють його.

ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ Однією з проблем, яка найбільше непокоїть батьків, є відповідь на запитання: «Що треба зробити, аби дитина поводилася добре?». Насам­перед подавати дітям приклад хорошої поведінки. Поведінка батьків повинна стати прикладом для наслідування. Дорослим слід змінювати оточен­ня, а не дитину.

шлях до повноліття З’являється перша закоханість, можливо, і перші розчарування. У деяких підлітків цей вік означає поява сексуальних відносин. Але не варто панікувати: не всі в шістнадцять років готові піти на цей крок. Тим не менш, батькам варто заводити розмови на тему сексу, щоб дитина була в курсі всіх наслідків. Підліток повинен розуміти — що це період, коли він несе відповідальність за всі свої вчинки. До речі, на Кубі цей вік вважається повноліттям. Його погляди на життя помітно змінюються. І ті питання, які раніше його не хвилювали, сьогодні постають на перший план. У цей період людина може перебільшувати свої здібності, так як все виглядає більш простим, доступним і райдужним. 16 років — це величезний пласт, в якому багато віри, бажання, прагнень.

Цей вік характерний рівновагою, життєрадісністю і збільшенням внутрішньої самостійності. У дітей часто проявляється максималізм (завищення нереального ідеалу), коли дійсність видається похмурою. Таке бачення життя породжує песимізм, відчай і пригнічує діяльність.

Це нерідко призводить до появи почуття самотності і внутрішньої напруженості. Такий стан посилюється при потребі в спілкуванні, підвищуючи при цьому його вибірковість. Особистість відкриває свій внутрішній світ і відчуває необхідність у духовній близькості з оточуючими людьми. Саме тому старшокласники створюють свій образ ідеального вчителя, висуваючи на перший план його здатність налагодити емоційний контакт з учнями. Рівень знань педагога при цьому вони ставлять на друге місце.

В такому віці саме дружба стає найважливішим фактором самоствердження. Нерідко тривале спілкування по телефону дорослі вважають просто безглуздим і беззмістовним. Батьків і педагогів ці розмови буквально виводять з себе. Однак розвиток неможливо без таких контактів. Розмови підтримують самоствердження особистості.

Збільшується час на спілкування з ровесниками (до 3—4 годин в будні, 7—9 годин у вихідні та святкові дні). Пошук друга починається вже в підлітковому віці, але юнацька дружба інтимніша і стабільніша. Дружба характеризується вірністю, близькістю і стійкістю. Йому можна «вилити душу», з ним можна поділитися своїми переживаннями, секретами і сподіватися на раду, взаєморозуміння, емоційне тепло, щирість.

Так, якщо дружні відносини будуються з однолітками, то вони вказують на прагнення до рівноправності. Наявність друзів старшого віку свідчить про наявну потребу в керівництві і опіці. Відсутність контактів з однолітками і старшими людьми буде свідчити про наявність певних труднощів, таких як сором'язливість, а також невідповідність рівнів можливостей і домагань.

Перша любов також є прагненням молодої людини до емоційного контакту, душевної близькості, до розуміння. Прояви любові в зазвичай приймають форму симпатії, захоплення, закоханості або ж форму дружби-любові. У всіх своїх проявах перша любов - це важливе випробування в юності, яке багато в чому впливає на розвиток особистості.

Цей період характеризується ба­гатьма негативними чинниками. Найгірше, коли юна людина, не впоравшись зі своїми почуттями, неприємностями, не може знайти підтримки в оточення і накладає на себе руки. Інший, теж дуже складний випадок, — небажана вагітність ще не готової стати матір’ю дівчини, коли переривання вагітності є одним із не найкращих виходів із ситуації. По­ширеним наслідком конфлікту з батьками є втечі з дому. У поодиноких випадках — назавжди. Тому ви, як найближчі для дитини люди, мусите бути завжди готові попередити, запобігти й допомогти!

Діти відчувають прагнення довести всім оточуючим, що вони готові до дорослого життя і прийняття самостійних рішень. Батьки повинні своєчасно й активно підтримувати такі пориви. Психологи відзначають, що молода людина набагато швидше починає приймати самостійні рішення, якщо на початковому етапі він робить це з дорослими, поділяючи з ними відповідальність за свої дії.

Психологічні особливості у такому віці на сучасному етапі формуються і у зв'язку з нечисленністю дітей в сім'ї. Батьки, бабусі, дідусі докладають всі можливі зусилля для того, щоб єдине чадо було захищене від ударів долі і будь-яких помилок. При цьому дорослі вирішують за дитину практично всі життєві питання. Таке виховання призводить до утриманства і несамостійності. Дорослі ж, стикаючись з цими негативними якостями, починають міркувати про недоліки сучасної молоді, не бачачи в цьому явищі власної провини. Завжди варто пам'ятати про те, що зрілість людини настає лише в тому випадку, коли у неї з'являється відповідальність і за себе, і за інших. Постійна опіка дорослих не дає їм можливості у набутті власного життєвого досвіду, що призводить до несамостійності у прийнятті рішень.

Нерідко між дітьми та людьми старшого покоління, виникає психологічний бар'єр. Його витоками стає небажання і невміння вислухати дитину, а також небажання поглянути на проблему з точки зору молодої людини. Такий бар'єр може постійно зміцнюватися і з боку дітей, і з боку їх батьків. Часом дорослі починають вважати, що у їхньої дитини відсутня яка-небудь система цінностей. І це думка, звичайно ж, не сприяє духовному зближенню.   Така страшна ілюзія виникає з-за того, що батьки не можуть перебудуватися і почати сприймати свою дорослу дитину як самостійну особистість. При відсутності взаєморозуміння в сім'ї дитина починає надавати занадто велике значення спілкування зі своїми однолітками. Для вирішення даної проблеми батьки повинні відмовитися від дріб'язкової опіки і почати сприймати дитину як дорослого.

В цьому віці діти живуть майбутнім. Справжнє життя здається їм лише підготовкою до дорослості. Ця обставина дозволяє їм легше переносити неприємності, сприймаючи їх недостатньо серйозно. Саме тому у молоді знижене почуття відповідальності за свої вчинки. Зрілість у людини настане тоді, коли вона усвідомлює, що в житті немає чернеток.

Діти роблять важливий крок назустріч майбутньому. Від того, в якому напрям­ку він буде зроблений, багато в чому залежить їхня доля, йдеться про вибір професій. Не про­сто — куди піти вчитися, а ким бути в житті: зупинитися на досягнутому чи продовжити на­вчання у виші, працювати за вузькою спеціалі­зацією чи розширити сферу діяльності. Тут ваше завдання — не нав’язувати свої думки, а про­говорити кілька варіантів і підтримати рішення, яке оберуть діти. Щоб зменшити негативні переживання і болісний процес дорослішання, варто залучати підлітків до:громадської праці (прищеплювати їм ба­жання бути корисними для інших);творчості (мистецтво, література, спорт ма­ють також і психотерапевтичний ефект);волонтерської діяльності;участі в молодіжних організаціях.

Поведінкові реакції в підлітковому віці та їх урахування в ході педагогічної реабілітації1) реакція емансипації, або боротьба за власну незалежність. Виявляється у прагненні звільнитися від контролю дорослих, в ігноруванні або відкритому спростуванні прийнятих цінностей і порядків без будь-яких конкретних пропозицій щодо їх поліпшення. Вона виявляється у бажанні завжди і в усьому вчиняти по-своєму, самостійно. Дехто з підлітків може відкрито висміювати звичні для старших поняття: дівчата критикують немодний і несучасний одяг матері, а хлопці зверхньо, розв'язано поводяться у товаристві. Таку реакцію можна згладити за рахунок чуйного ставлення зі сторони дорослих.

2) реакція групування з однолітками виявляється в їхньому об'єднанні і бажанні отримати належний соціальний статус у певній групі підлітків. Підліткам властиве прагнення до утворення так званих "малих референтних груп" або компаній - одностатевих чи різностатевих. За своєю мікросоціальною структурою такі групи неоднорідні: вони можуть мати лідера, бути об'єднані за спільністю інтересів і занять.

3) реакція захоплення, або хобі-реакція. Підліток, захопившись будь-чим, може зневажати своїми обов'язками, закинути навчання. Розрізняють: - інформативно-комунікативні (потреба у контактах, що виступають джерелом необхідної інформації), - тілесно-мануальні (спрямовані на зміцнення сили, витримки), - інтелектуально-естетичні (поглиблений інтересом до занять музикою, малюванням, радіотехнікою), - лідерські (отримання домінуючої ролі в певному колективі чи групі),

- накопичувальні (різні видах колекціонування), - егоцентричні (участь у художній самодіяльності, спортивних змаганнях з метою демонстрації своєї надзвичайності) - азартні ( потяг до азартних ігор, різного роду грошових ставок і парі). Надмірно виражені захоплення нерідко призводять до порушень поведінки та асоціальних вчинків: підлітки нехтують навчанням, зближуються з асоціальними особами, займаються крадіжками, спекуляціями для задоволення своїх потягів.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Поблажливий стиль. Усунутий стиль. Спрямовуючий стиль. Владний стиль

 ПІДРАХУНОК: На нижній горизонтальній лінії наведеного вище графіка (вісь Х) поставте позначку відповідно до кількості балів ваших непарних відповідей. На лівій вертикальній лінії графіка (вісь Y) поставте позначку відповідно до кількості ваших парних відповідей. Проведіть лінію вгору від вашої першої позначки і вправо від вашої другої позначки. Місце, де вони перетинаються в певному квадраті, вказує на ваш стиль батьківського виховання.

ПОБЛАЖЛИВИЙ СТИЛЬНизький контроль, високий рівень підтримки. Батьки досяжні, дитина керуєДвостороннє спілкування. Лише декілька нечітко висловлених стандартів. Мало уявлення про наслідки. Постійне виявлення любові, слабка дисципліна. Неприборкана воля й егоцентричний характер. Той, що все дозволяє, і теплий. ВПЛИВ НА ДИТИНУ:низький самоконтроль, низька самоповага, нешанобливе ставлення, незахищеність, нездатність пристосовуватися до меж, низька відповідальність, низька успішність у школіОСНОВНА УВАГА:підвищити рівень контролю

СПРЯМОВУЮЧИЙ СТИЛЬ  Високий рівень контролю і підтримки. Батьки досяжні, доброзичливе керування дитиною. Двостороннє ефективне спілкування. Чіткі стандарти, що ґрунтуються на правильних цінностях. Логічний аналіз проявів поганої поведінки. Постійна любов і дисципліна. Добре сформована воля і сильний характер. Люблячий і стійкий. ВПЛИВ НА ДИТИНУ:висока самоповага, самоконтроль, самостійність, здорові стосунки, хороша успішність у школіОСНОВНА УВАГА:підтримувати баланс, покращувати підтримку і контроль

УСУНУТИЙ СТИЛЬ Низький контроль, низький рівень підтримки. Батьки недосяжніМінімум спілкування. Лише декілька нечітко висловлених стандартів. Непередбачені наслідки. Мінлива любов і дисципліна. Деформовані воля й характер. Віддалений і відсутній. ВПЛИВ НА ДИТИНУ:низька самоповага та мотивація, труднощі у формуванні стосунків, бунтівливість, незахищеність, погана успішність у школіОСНОВНА УВАГА:більше часу приділяти дитині (підвищити як підтримку, так і контроль).

ВЛАДНИЙ СТИЛЬ  Високий контроль, низька підтримка. Батьки недосяжні, викликають страх, вимагають беззаперечної покори. Однобічне спілкування: батьки-діти. Негнучкі, часто безпідставні стандарти. Жорсткі, часто безпідставні наслідки. Уникання вияву любові, негнучкі покарання. Зламані воля й характер. Переважаючий і черствий ВПЛИВ НА ДИТИНУ:низькі самоповага й самоконтроль, прояви бунтівливості, депресія, погані стосунки, посередня успішність у школіОСНОВНА УВАГА:підвищити рівень підтримки й турботи, слухати дитину.

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ДІТИ ЯКИХ СТОЯТЬ НА ПОРОЗІ ЮНАЦЬКОГО ВІКУ Намагайтеся бути більш уважними й чуйними у спілкуванні зі своїми дітьми. Серйозно ставтесь до їхніх почуттів і переживань, адже вони не на­думані, а справжні. Думка друзів для них важливіша за думку батьків, тому спробуйте бути для дітей не про­сто татом чи мамою, але ще й другом. Це вік, коли діти особливо прискіпливі до своєї зовнішності, тому навчіться робити їм компліменти. Став­теся до них, як до дорослих, цікавтесь їхньою думкою, радьтеся з ними, при кожній нагоді підкреслюйте їхню значущість. Юнаки, підлітки, не терплять авторитарно­го стилю керівництва. Будьте демократичними у своїй сім’ї. Діти особливо інтенсивно беруть участь у су­спільному житті. Вони виконують безліч соці­альних ролей, на першому місці у них дружба і кохання, тому інтелектуальна активність зни­жується. Поставтеся до цього з розумінням.

ПОМИЛКИ БАТЬКІВ, ЧЕРЕЗ ЯКІ СТРАЖДАЮТЬ ДІТИ1. Надмірна опіка.2. Часте застосування погроз і фізичних покарань.3. Невідповідність батьків власним моральним вимогам.4. Емоційне несприйняття певних рис характеру дитини, її почуттів, бажань.5. Негайне виконання всіх бажань і примх дитини.6. Надмірні вимоги до дітей.7. Сварки між батьками.8. Недостатній вияв любові до дитини.9. Нерозуміння своєрідності особистісного розвитку кожної дитини. „.. Не варто порівнювати дітей одне з одним ні подумки, ні на словах. Краще приймати кожного таким, яким він є”.

Проблеми виховання в сучасній сім'ї:неузгодженість виховних впливів між по­дружжям;брак часу або небажання спілкуватися з ди­тиною;перекладання обов'язків;педагогічна неграмотність (незнання ві­кових особливостей);матеріальні негаразди;негативний вплив ЗМІ;втрата духовно-культурних цінностей;заохочення і покарання.

Анкета для батьків1. Назвіть улюблений колір вашої дитини.2. Назвіть улюблену страву вашої дитини.3. Чим зазвичай ваша дитина займається у вільний час?4. Чого ваша дитина найбільше боїться?5. Яка мрія є у вашої дитини?6. Які покарання ви застосовуєте стосовно дитини?7. Чи зустрічається зараз ваша донька (син) з хлопцем (дівчиною)?8. Який навчальний предмет дається вашій дитині найлегше?9. З якого навчального предмета виникають труднощі?10. На що найчастіше хворіє ваша дитина?