Презентація "Ген та його будова. Геном про- та еукаріотів"

Ген та його будова. Геном про- та еукаріотів

Організація спадкової інформації в генах. ГЕН – це ділянка ДНК, що містить інформацію про первинну структуру молекули білка або РНК і визначає можливість розвитку ознаки. Клітина. Ядро. Теломера. Центромера. ДНКГен

У 1909 році в роботі «Елементи точного вчення спадковості» ввів терміни: «ген», «генотип» і «фенотип». Вільгельм Людвіг Йогансен (1857 — 1927) — данський біолог, професор Інституту фізіології рослин Копенгагенського університету, член швецької Академії наук.

У першій третині ХХ ст. завдяки генетичним дослідженням дрозофіл Т. Х. Морган установив, що гени лінійно розташовані в хромосомах ядра, вони можуть зазнавати мутацій, і під час передачі від батьків до нащадків відбувається їх перерозподіл – рекомбінація. Томас Гант Морган (1866- 1945) — американський біолог, один з основоположників генетики

Основні положення сучасної теорії гена. Сучасна теорія гена ґрунтується на засадах нового напряму, який Дж. Уотсон (1928) назвав молекулярною біологією гена. 1. Ген займає певну ділянку (локус) у хромосомі. Хромосоми є матеріальними носіями спадковості.2. Ген – частина молекули ДНК, яка має певнупослідовність нуклеотидів і є функціональноюодиницею спадкової інформації. Кількість нуклеотидів, які входять до складу різних генів, є різною.

3. Всередині гена можуть відбуватися рекомбінації (перерозподіл генетичного матеріалу) і мутації (зміни генетичного матеріалу). 4. Існують структурні й регуляторні гени. Структурні гени кодують синтез білків. Регуляторні гени контролюють і спрямовують діяльність структурних генів. Основні положення сучасної теорії гена

Основні положення сучасної теорії гена5. Ген не бере безпосередньої участі в синтезі білка, він є матрицею для утворення посередників – різних молекул РНК, які безпосередньо беруть участь у синтезі. 6. Розташування триплетів із нуклеотидів у структурних генах є відповідним (колінеарним) до амінокислот у поліпептидному ланцюзі, який кодується даним геном.

Основні положення сучасної теорії гена7. Молекули ДНК здатні до репарації, тому не всі пошкодження гена призводять до мутації. 8. Генотип складається з окремих генів, але функціонує як єдине ціле. На функцію генів впливають чинники як внутрішнього, так і зовнішнього середовища.

Властивості генівспецифічність – ген містить спадкову інформацію лише про певний продукт або регулює синтез лише одного конкретного білка; стабільність – гени здатні зберігати властивий їм порядок розташування нуклеотидів; лабільність – гени здатні до змін і можуть мутувати; взаємодія генів – гени здатні впливати один на одного за участі білків, що є продуктами реалізації закодованої у них спадкової інформації; множинна дія генів – один ген може впливати на розвиток декількох ознак; полімерна дія генів – декілька генів можуть впливати на формування однієї ознаки.

ГЕН – це цілісна одиниця спадкового матеріалу у вигляді ділянки РНК чи ДНК, розташованого у ядрі (нуклеоїді) чи цитоплазмі, що кодує первинну структуру поліпептидного ланцюга чи молекул р. РНК і т. РНК або взаємодіє з регуляторним білком.

ГЕНОМ – сукупність спадкової інформації у клітинах організму певного виду. Хромосомна ДНКПлазміда

Особливості організації генів прокаріотів. Концепцію оперона запропонували в 1961 р. французькі вчені Франсуа Жакоб і Жак Моно, за що отримали Нобелівську премію (1965 р.). Оперон (від лат. operor – працюю) – функціональна одиницяорганізації геному прокаріотів.

Особливості організації генів прокаріотів. Організація лактозного оперона в кишкової палички. Лактоза

Відмінності організації генів еукаріотіввідокремлює гени один від одногокоротка ділянка ДНК, до котрої можуть приєднуватися білки (фактори транскрипції), для збільшення рівня транскрипції гену або оперону