Презентація "Генотип. Взаємодія генів"

Генотип як цілісна система. Взаємодія генів. Поняття про ген. Організація генотипу у різних організмів. Взаємодія генів.

Термін “ген” запропонував у 1909 році датський учений В. Іогансен. Тривалий час ген вважали неподільною одиницею спадкової інформації, рекомбінацій та мутацій. Згодом встановили, що мутації можуть зачіпати не весь ген, а лише певну його частину. Але функціонально ген – цілісна одиниця.

ГЕНИ С т р у к т у р н і Кодують структуру білків та нуклеїнових кислот Р е г у л я т о р н і Впливають на активність структурних генів і беруть участь у біохімічних процесах

ОТЖЕ, Ген – це спадковий фактор, функціонально неподільна одиниця генетичного матеріалу у вигляді ділянки нуклеїнової кислоти, що кодує первинну структуру поліпептиду, молекули транспортної чи рибосомальної РНК або взаємодіє з регуляторним білком.

Геном вірусів Найпростіше організований. В ньому міститься від одного до кількох сотень структурних генів.

Геном прокаріот Складніший за будовою і містить як структурні, так і регуляторні гени. Наприклад, ДНК кишкової палички складається з 3 800 000 пар нуклеотидів, а число структурних генів становить близько 1 000. Майже половина довжини її молекули генетичної інформації не несе, це – ділянки, що лежать між генами, так звані спейсери.

Геном еукаріот Має ще складнішу структуру: кількість ДНК в їхньому ядрі більша, а отже, більше й структурних та регуляторних генів. Так, геном дрозофіли нараховує майже 180 000 000 пар нуклеотидів і включає близько 10 000 структурних генів. У геномі людини понад 100 000 структурних генів.

Копіюються в РНК і несуть інформацію про структуру певних сполук. Інформації про структуру речовин не несуть

Тривалий час у генетиці існувало правило, згідно з яким кожний ген визначає синтез одного поліпептиду. Проте подальші дослідження показали, що співвідношення “ген – ознака” значно складніші. Стали відомі явища взаємодії генів та їхньої множинної дії.

Пригнічення або епістаз Один із типів взаємодії між неалельними генами, за якого алель одного гена пригнічує прояв алелі іншого.

Комплементарність Для неї необхідна присутність двох або більше домінантних неалельних генів, які разом визначають розвиток певної ознаки.

На формування певних станів деяких ознак впливає взаємодія кількох генів. Але існує і протилежне явище, притаманне більшості генів, коли на прояв станів різних ознак впливає одна алель, що дістало назву множинної дії генів.

ВИСНОВОК ГЕНОТИП ОСОБИН КОЖНОГО ВИДУ Є ЦІЛІСНОЮ СИСТЕМОЮ, ХОЧА СКЛАДАЄТЬСЯ З ОКРЕМИХ ГЕНІВ, ЯКІ МОЖУТЬ ВІДОКРЕМЛЮВАТИСЬ ОДИН ВІД ОДНОГО Й УСПАДКОВУВАТИСЬ НЕЗАЛЕЖНО. ЙОГО ЦІЛІСНІСТЬ, ЯКА СКЛАЛАСЯ В ПРОЦЕСІ ТРИВАЛОГО ІСТОРИЧНОГО РОЗВИТКУ, ВИЯВЛЯЄТЬСЯ У ТОМУ, ЩО ФОРМУВАННЯ БІЛЬШОСТІ ОЗНАК ОРГАНІЗМУ Є РЕЗУЛЬТАТОМ ВЗАЄМОДІЇ ЯК АЛЕЛЬНИХ, ТАК І НЕАЛЕЛЬНИХ ГЕНІВ, А БІЛЬШІСТЬ ГЕНІВ ВПЛИВАЄ НА ПРОЯВ КІЛЬКОХ ОЗНАК.