Презентація "Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Одеської області"

Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Одеськоїобласті8 КЛАС

Герб та прапор Одеської області.

Одеська область - найбільша за площею область України. Її площа 33, 3 тис. кв. км. Вінницька. Кіровоградська. Миколаївська. Молдова. Румунія. Чорне море. Область розташована на південному заході країни,займає територію. Північно-Західного. Причорномор’явід гирла Дунаю до. Тилигульського лиману. Тилигульський лиман. Дунай

Морські і лиманні узбережжя в межах області мають протяжність близько 300 км.

Углиб суходолу, на північ, північний захід, територія області простягається на 250 км.

Одещина розташована на крайньому південному заході України, вздовж державних кордонів з Молдовою та Румунією. На півночі межує з Вінницькою областю, на північному сході – з Кіровоградською, на сході з Миколаївською областю, на півдні та південному сході омивається водами Чорного моря.

Крайні точки області:на півночі - 48º 13´пн.ш.(на північ від села Кам’яне Савранського району);на півдні - 45º 12´пн.ш.( Курильські острови в дельті річки Дунай);на заході - 28°12´сх.д.( східна околиця села Зеленопілля Березівського району);на сході - 31º14´ сх.д.( гирло річки Прут).

Головна особливість географічного розміщення області – її приморське й прикордонне положення, що забезпечує широкі можливості для виходу Одеського регіону і всієї України на світовий ринок, розвитку зовнішньоекономічної діяльності та міжнародного співробітництва.

Після завершеня каналу Дунай-Майн-Рейн (1992 р.) практично всі країни Центральної і Північної Європи отримали найкоротший вихід водними шляхами по Дунаю, Через Чорне море у Закавказзя й Середню Азію, на Близький Схід і далі у Південно-Східну Азію. Для країн Східної Європи (Білорусь, Росія), Закавказзя та Середньої Азії найкоротший вихід у Середземне море і далі у Світовий Океан знов-таки проходить Чорним морем, зокрема через порти Одещини.

Територія області розміщена переважно у степовій, частково - лісостеповій природних зонах. Це визначає її високий агровиробничий потенціал та багаті рекреаційні ресурси. Таке положення , разом з тим , зумовлює і негативні риси природи краю, зокрема його маловодність та вкрай малу лісистість.

Після входження земель північного Причорномор’я наприкінці ХVІІІ-початку ХІХ ст. до складу Російської імперії на них були створені три губернії –Катеринославська, Таврійська і Херсонська. Одеса стала центром одного з шести повітів Херсонської губернії і залишалась ним до 1919 р. В той же час Одеса була центром Новоросійського генерал-губернаторства, до складу якого спочатку увійшли всі три вищезгадані губернії. Воно охоплювало більшу частину території сучасної Одещини, всю Кіровоградську, Миколаївську, Херсонську, Дніпропетровську і Запорізьку області, Кримську автономію, частини Донецької і Луганської областей України, а також Ростовської і Волгоградської областей і Ставрапольського краю Росії.

Згодом у 1828 р. до Новоросійського генерал-губернаторства приєднали Бесарабську губернію і стало воно називатись Новоросійським і Бесарабським (існувало до 1874 р.)

У травні 1919 р. Херсонська губернія була поділена на дві – Одеську і Херсонську ( в 1920 р. Херсонська була перейменована на Миколаївську). На початку 1920 року до Одеської губернії був приєднаний майже весь Балтський повіт Подільської губернії. Після цього в її складі нараховувалось шість повітів: Одеький, Вознесенський, Тираспільський, Ананьївський, Балтський і Первомайський.

В 1922 році Миколаївська губернія була ліквідована, а її повіти Миколаївський, Єлизаветградський та Херсонський – передані до складу Одеської губернії. Але в 1923 році за новою адміністративною реформою губернії в Україні були ліквідовані і здійснено перехід до окружної системи. Одеса стала центром одного з 53 створених в Україні округів.

В 1932 р. було започатковано обласний поділ території України. Спочатку вся територія була поділена на 5 областей (Вінницька, Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська). Зі складу Одеської області у 1937 р. була виділена Миколаївська область, в 1939 р. – Кіровоградська. Завершилось формування території Одещини в її сучасних межах у 1950-ті роки. У 1954 році до складу Одеської області була приєднана Ізмаїльщина, що до того була окремою областю, а декілька районів Одещини передані до складу Миколаївської та Кіровоградської областей. Одеська область була заснована 27 лютого 1932 року

До 19 липня 2020 р. був адміністративно –територіальний устрій згідно картосхеми. Адміністративний центр області — місто Одеса. У складі області:районів — 26;районів у містах — 4;населених пунктів — 1176, в тому числі:міського типу — 52, в тому числі:міст — 19, в тому числі:міст обласного значення — 9;міст районного значення — 10;селищ міського типу — 33;сільського типу — 1124, в тому числі:сіл — 1101;селищ — 23.

Адміністративно-територіальний поділ. У рамках реформи децентралізації змінився адміністративно-територіальний поділ Одеської області зі збереженням її загальних меж. Замість 490 сільських, селищних і міських рад утворено 91 об’єднану територіальну громаду, а замість 26 районів — 7 укрупнених районів. Пдільський район. Березівський район. Роздільнянський район. Білгоро-Дністровський район. Болградський районІзмаїльський район. Одеський район

Число адміністративно-територіальних одиниць станом на 1 січня 2021 року:районів — 7міст — 19районів у містах — 4селищ міського типу — 33селищ — 23населених пунктів — 1174 (міських — 52, сільських — 1122)

Дякую за увагу!