Презентація "Географічне положення, адміністративно-територіальний устрій, історія формування і розвитку Рівненської області"

План уроку: Політико-географічне положення території. Фізико-географічне положення території. Історія формування та розвитку території. Адміністративно-територіальний устрій.

Політико-географічне положення території.

Рівненська область ─ адміністративно-територіальна одиниця, що розташована у північно-західній частині України. Рівненська область утворена 4 грудня 1939 року. Обласний центр ─ місто Рівне. Політико-географічне положення території.

Площа області становить 20 046 кмІ (21-е місце, 3,3% від площі України). Чисельність населення області станом на 1 січня 2022 року ─ 1 141,8 тис. осіб (17 місце, 2,77% від загальної кількості населення України). Політико-географічне положення території.

Площа Рівненської області трохи менша за площу таких держав як Ізраїль (20,77 тис. кмІ) та Словенія (20,25 тис. кмІ). Але більша за Ліван майже у 2 рази (10,45 тис. кмІ), Кіпр ─ у понад 2 рази (9,25 тис. кмІ), Люксембург ─ у майже 8 разів (2,59 тис. кмІ), Сінгапур ─ у майже 28 разів (0,73 тис. кмІ). Політико-географічне положення території.

Область межує: ▲на півночі ─ з Брестською та Гомельською областями Республіки Білорусь; ►на сході ─ з Житомирською областю; ▼ на південному сході ─ З Хмельницькою областю; ▼на півдні ─ з Тернопільською областю; ▼на південному заході ─ з Львівською областю; ◄на заході ─ з Волинською областю; Політико-географічне положення території.

Крайні точки області: ►північна ─ 51°58′ пн. ш. (поблизу с.Гориничі); ► південна ─ 50°01′ пн. ш. (поблизу с. Новоукраїнське); ► західна ─ 25°01′ сх. д. (поблизу с.Митниця); ► східна ─ 27°38′ сх. д. (поблизу с.Будки). 2. Фізико-географічне положення території.

Фізико-географічне положення Рівненської області Протяжність області: ►з півночі на південь ─ понад 210 км; ► із заходу на схід: на півночі ─ 140 км; у центрі ─ 80 км; на півдні ─ 150 км.

3. Історія формування та розвитку території. Перші поселення на території сучасної Рівненської області з’явилися в пізньому палеоліті, про що свідчать знайдені тут більше 100 археологічних пам'яток (укріплених городищ, поселень і курганних могильників). До III століття в цьому регіоні жили давньослов'янські племена зарубинецької та черняхівської культур, а в VI-VII століттях на цій землі виникли об'єднання давньослов'янських племен на чолі з дулібами, яких пізніше почали називати «волинянами». На території сучасної Рівненської області була виявлена ​​цивілізація, яка була більш давньої, ніж Київська Русь. Народ, який має назву волинянами, тримав в страху всю Європу, здійснював набіги на Константинополь і користувався повагою у арабів Єгипту. Волинянами керувало тріо волхвів, яких називали украми, можливо звідти і пішла назва сучасної Україні. Відомо, що в 805 році, в 130 км від Рівного відбулася битва між волинянами і київським князем Діром. З часу вивищення Києва, волиняни підпали під його владу, в Х столітті Волинська земля увійшла до складу Володимирського князівства Київської Русі.

У другій половині Х століття було утворено Волинське князівство, яке в 1199 році стало частиною Галицько-Волинського князівства. У ті часи відбувалося становлення ремесел, росли феодальні землеволодіння, розвивалася торгівля. Вироби рівненських майстрів згадувалися в знаменитому творі «Слові о полку Ігоревім» ─ «гримлять об шоломи мечі харалужні», назва від рівненського Харалуг. Однак все це відбувалося на тлі спонтанних, але постійних набігів кочівників ординських. Після розпаду Галицько-Волинського князівства, в 1340 році територія сучасної Рівненщини увійшла до складу Великого Князівства Литовського. Після Люблінської унії 1569 року край захопили польські феодали, а Брестська унія 1596 року відкрила доступ католицизму на землі, які споконвіку контролювалися православною церквою. Поширення унії, а потім і католицизму призводило до численних селянських повстань, так народні маси Рівненщини активно брали участь у повстаннях Сиверина Наливайка в 1594-1596 роках і у Визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького у 1648-1656 роках. Однак, селянсько-козацькі рухи призводили тільки до ще більшого пригнічення православного населення України. 3. Історія формування та розвитку території.

За другим поділом Польщі в 1793 році східна частина Волині увійшла до складу Російської імперії, утворивши Ізяславську губернію. Два роки по тому, після третього поділу Польщі, і решта, західна частина Волині увійшла до складу Росії. Об’єднані Волинські землі утворили величезну Волинську губернію Російської імперії, до складу якої входила і територія сучасної Рівненської області аж до 1917 року. У 1857 році краєм пролягла шосейна дорога Київ-Брест, а в 1873 ─ залiзнична колiя мiж цими мiстами, у 1912 році введено в дiю першу електростанцію. В ході Першої світової війни Рiвненщина тривалий час була прифронтовим регіоном. З 1917 по 1920 рік край почергово перебував пiд владою австро-нiмецьких, польських та більшовицьких окупацiйних вiйськ. Із наступом більшовиків Центральна Рада у січні 1918 року перебирається з Києва до Житомира, а згодом ─ до Сарн Рівненської області, де перебувала деякий час. У квiтнi-травнi 1919 року в Рiвному тимчасово працював уряд Української Народної Республiки, розміщувалось вiйсько Директорiї. У 1920 році регіон зайняли польськi вiйська, i він стає складовою Польської держави. 3. Історія формування та розвитку території.

У вересні 1939 року, коли, вiдповiдно до пакту Молотова-Рiббентропа, захiдноукраїнськi землi вiдiйшли до СРСР. 4 грудня 1939 року була створена Ровенська область з центром у Рівному. Пiд час фашистської навали Рівне перетворилося на своєрідну «столицю» окупованих українських земель. З вересня 1941 року тут розмістилися «Райхскомiсарiат України» і резиденцiя гауляйтера. У лютому 1944 року край був звiльнений вiд фашистiв. У 1950 роцi завершено вiдбудову зруйнованого вiйною господарства, а на 60-80-тi роки припадає перiод iнтенсивного зростанння: стали до ладу нові потужні пiдприємства, такі як Рiвненський льонокомбiнат, гiгант хiмiчної промисловостi ─ підприємство «Азот», ряд iнших. У 1997 роцi вiдкрито аеровокзал мiжнародного класу. Наприкiнцi 80-х рокiв ХХ століття пiд час перебудови на теренах області вiдроджується нацiонально-визвольний рух. У 1988 роцi створено першi осередки Товариства української мови iм. Тараса Шевченка, дещо пiзнiше ─ Народного Руху України. 11 червня 1991 року ухвалено постанову Президiї Верховної Ради УРСР, де визначалось: «З урахуванням правил українського правопису надалi iменувати мiсто Ровно ─ Рiвне, а Ровенську область ─ Рiвненською». 3. Історія формування та розвитку території.

Рівненська область утворена 4 грудня 1939 року. З моменту утворення область налічувала 5 повітів: Ровенський, Дубнівський, Здолбунівський, Костопільський та Сарненський. Згідно з Указом Президії ВР УРСР від 1 січня 1940 до складу Ровенської області увійшли 30 районів. У 1944 році Домбровицький район перейменований на Дубровицький. 20 березня 1946 року Морочнівський район перейменували на Зарічнянський, Людвипільський  ─ на Соснівський. 21 січня 1959 року ліквідовано 11 районів. 30 грудня 1962 року після укрупнення сільських районів в області залишилось 7 районів. 4 січня 1965 року відновлено 5 районів ─ до 12 районів. 8 грудня 1966 відновлено ще 3 райони ─ до 15 районів. 11 червня 1991 року ухвалено постанову Президiї Верховної Ради УРСР, де визначалось: «З урахуванням правил українського правопису надалi iменувати мiсто Ровно ─ Рiвне, а Ровенську область ─ Рiвненською». 3 березня 1993 року Червоноармійський район був перейменований на Радивилівський. 22 вересня 1995 року відновлений Демидівський район ─ до 16 районів. 4. Адміністративно-територіальний устрій.

В області є 1027 населених пунктів, з них: ► 11 міст: 4 ─ обласного підпорядкування: Рівне, Вараш, Дубно, Острог; 7 ─ районного підпорядкування: Березне, Дубровиця, Здолбунів, Корець, Костопіль, Радивилів, Сарни; ►16 селищ міського типу; ► 1000 сільських населених пунктів. 4. Адміністративно-територіальний устрій.

Згідно старого устрою (до 2021 року) Рівненська область складалася з: ► 16 адміністративних районів; ► 11 міських рад; ► 16 селищних рад; ► 338 сільських рад. 4. Адміністративно-територіальний устрій.

Згідно нового устрою (з 2021 року) Рівненська область складається з: ► 4 адміністративних районів ─ Вараського, Дубенського, Рівненського та Сарненського; ► 64 об’єднаних територіальних громад (з них: 11 ─ міських, 13 ─ селищних, 40 ─ сільських). 4. Адміністративно-територіальний устрій.

Дякую за увагу!