Презентація " Географічні свята"

Географічні дати

Зимове сонцестояння — астрономічне явище, що відбувається, коли нахил осі обертання Землі у напрямку від Сонця досягає найбільшого значення. Більш очевидно для мешканців Землі на зимове сонцестояння припадають найкоротший день і найдовша ніч року, а висота підйому сонця на небосхилі — найнижча. У 45 році до н. е. Юлій Цезар у своєму юліанському календарі встановив 25 грудня як дату зимового сонцестояння. Відтоді внаслідок різниці між календарним роком і тропічним роком стався зсув фактичного астрономічного сонцестояння приблизно на три дні за кожні чотири століття, досягши в XVI столітті дати 12 грудня. У 1582 році Папа Григорій XIII вирішив відновити точну відповідність між сезонами і цивільним роком, але при цьому він посилався не на епоху римського імператора, а на Нікейський собор 325 року, період становлення основних християнських свят. Таким чином, Папа анулював 10-денну помилку, накопичену за період з IV по XVI століття, але не врахував 3 дні, що набігли між I і IV століттями нашої ери. Це коригування календаря змістило зимове сонцестояння в північній півкулі приблизно до 22 грудня. За григоріанським календарем дата сонцестояння коливається на один або два дні.

Свята зимового сонцестояння. Дні зимового сонцестояння відзначають практично в усіх світових культурах. У християнських Церквах, які перейшли на григоріанський календар, у ці дні святкують Різдво Христове. Православ'я використовує юліанський календар, за яким дата Різдва збігалася із зимовим сонцестоянням 2 тисячі років тому, але тепер зсунулася на півмісяця пізніше. Слов'яни в день зимового сонцестояння святкували Коляду, германські народи — Йоль, римляни (до III століття) — Непереможне сонце. У сиву давнину, ще до запровадження християнства, наші пращури святкували в цей день «родини сонця», або «народження Коляди» – язичницького сонячного божества. Відсьогодні починали співати колядки – величальні пісні українських хліборобів. А ще казали: «Сонце повертає на літо, а зима на мороз». Прикмети на день зимового сонцестоянняпо погоді на день зимового сонцестояння можна судити і про погоду на Новий рік;ясне сонце – до морозного Нового року;сонце повертає на літо, а зима – на мороз;якщо на зимове сонцестояння на деревах лежить іній – до хорошого врожаю зерна;якщо в цей день немає вітру – буде хороший урожай фруктів.

Літнє сонцестояння знаменує початок літа, але це не є самий жаркий час у році. День літнього сонцестояння, як правило 20 або 21 червня, в залежності від року. Це важлива астрономічна і географічна подія, що відбувається в Сонячній системі. Літнє сонцестояння — момент, коли нахил осі обертання Землі у напрямку на Сонце набуває найменшого значення. Цього дня наша планета, здійснюючи рух навколо сонця і обертаючись навколо уявної осі, в черговий раз зайняла по відношенню до Cолнця таке положення, коли сонячне проміння в Північній півкулі прямовисно "падає" на північний тропік і висвітлює дно найглибших колодязів. Цей день знаменує початок літа в північній півкулі Землі і початок зими в південній півкулі. Більш очевидно для жителів високих широт те, що літнє сонцестояння припадає на найдовший день і найкоротшу ніч у році, коли висота підйому Сонця на небосхилі є найвищою. Оскільки літнє сонцестояння триває лише короткий момент часу, то для дня, коли відбувається літнє сонцестояння, використовують інші назви, наприклад: «середина літа», «найдовший день» або «перший день літа». День літнього сонцестояння почали святкувати ще у сиву давнину, коли цикли Сонця були основними у багатьох віруваннях і релігіях. Вважалося, що ритуали й обряди цього дня визначають, як людина проведе весь наступний рік. Свято літнього сонцестояння широко святкується різними народами. У слов'ян свято відоме як Івана Купала, у фінів-інгерманландців і — Юханнус, у латишів — Ліго.

Прикмети в день літнього сонцестояння: Погана та похмура погода — до поганого врожаю. Багато роси вранці — до хорошого урожаю. Зоряне небо в ніч перед днем літнього сонцестояння — хороший грибний сезон. Зустріти світанок — до щасливого і вдалого року. Всі бажання, загадані на світанку, — обов'язково здійсняться. Для привернення грошей та успіху цього дня клали під двері монету. Що потрібно зробити в день лытнього сонцестояння: Щоб бути здоровим протягом року, треба вранці стати обличчям до Сонця, простягнути до нього руки і радісно вітати його. Крім того, в цей час варто попросити світило виконати найзаповітніше бажання, і протягом року воно обов'язково здійсниться. Вранці або вдень відчинити вікна, щоб у дім проникли сонячні промені. Перш ніж пити ранковий чай або каву, слід поставити чашку на підвіконня і дати постояти протягом хвилини, щоб напій наповнився сонячною енергією. Щоб краще себе почувати, треба вдягти цього дня вбрання помаранчевого, золотого або жовтого кольору. Чого не можна робити в день літнього сонцестояння: Заборонено повертатися до Сонця спиною. Вказувати на Сонце пальцем. Не можна в цей день сваритися і влаштовувати скандали. У народі вважали, що в найбільш тривалий літній день можна визначити, яким буде урожай.

День осіннього рівнодення - це день астрономічного початку осені. У цей день вересня Сонце сходить точно в точці сходу і заходить точно в точці заходу Землі. Ми маємо можливість спостерігати, що воно знаходиться під і над горизонтом однаковий час, тобто день дорівнює ночі. День осіннього рівнодення – це один з народних свят, пов’язаний з природними явищами. Для наших предків це був важливий день. Традиції та обряди свята. Наші пращури вшановували Сонце. Вони просили його допомогти, відігнавши ніч і повернувши світло. Після хрещення Русі день рівнодення стали асоціювати з Різдвом Богородиці (21 вересня). Люди молилися їй, просячи про добробут, здоров’я і гарний урожай. В честь рівнодення гуляли два тижні: тиждень до і тиждень після цієї дати. Родичі їздили один до одного в села, щоб побачитися, розповісти новини, пом’янути предків і віддати данину природі за щедрий урожай. Було прийнято відвідувати могили померлих родичів. У селах і селах в центрі накривали столи і всі дружно бенкетували з нагоди збору врожаю й завершення сільськогосподарських робіт. Пригощали і предків. Після трапези ходили в лазню, щоб очистити і тіло, і душу.

Щоб захистити будинок від нечисті, господині клали між віконними рамами гілку з листям і кисть горобини. Жінки виходили вранці на берег водойми. Одна з них несла хліб з вівса. На березі його ділили на багато шматочків, щоб кожній жінці дісталося по одному шматочку. Після обряду жінки забирали хліб з собою і віддавали домашнім тваринам. Наречені запрошували рідних до себе в гості. Молоді показували, як влаштувалися, як організували побут, показували урожай. Гості хвалили господаря і господиню. Після всі сідали за святково накритий стіл. Пари, які бажають завести дитину, молилися, щоб Господь послав їм дитину. Бездітні жінки, які мріють завагітніти, накривали столи. Вони звали потребують, щоб ті вдосталь наїлися і помолилися про їх майбутніх дітей. Народні прикмети. Якщо птахи відлітають на південь, значить зима буде холодною. Якщо на горобині мало ягід, то восени буде мало дощів. Хороший урожай передвіщає сурову зиму. Якщо листя вже пожовкло, то холод скоро нагрянуть. Якщо гроза, то осінь буде теплою. Якщо кури линяють, то зима буде не страшною. Якщо листя з верби опадають, то зима близько. Якщо в цей день багато павутиння, то зима прийде не скоро.

День весняного рівнодення символізує астрономічний прихід весни, відродження природи. Після тривалої зими так нестерпно хочеться тепла і сонця. З’являються перші бруньки і трава, співають пташки, все оживає і настрій покращується без видимих на те причин. Рівнодення – явище, коли Сонце переходить з південної півкулі небесної сфери в північне. Денні та нічні години прирівнюються. Вже на наступну добу день поступово починає збільшуватися. Традиції та обряди свята. Наші праотці шанували цей день і влаштовували гучне святкування. Наші предки були впевнені, що на землю сходить Бог Сонця, щоб перевірити, як ідуть справи, і допомогти в благих починаннях. Господині з самого ранку займалися тістом, щоб спекти пташок – жайворонків. Згідно з повір’ями, в цей день поверталися додому перелітні птахи, приносячи на крилах тепло. Діти виставляли печиво у вигляді жайворонків за поріг, вимовляючи спеціальні речівки або кликалки, щоб вигнати зиму і покликати весну. Потім дітвора вибігала на подвір’я, підкидаючи пташок вгору або насаджуючи їх на паличку, щоб наблизити до сонечка. На завершення ігор печиво з’їдали, крім голови пташки, голову слід було згодувати домашнім тваринам. Багато ритуали і обряди пов’язані саме з цим днем. Вважали, що в цей час відбувається рівновага між світлом і темрявою. Народ проводжав зиму і весело зустрічав весну. Повсюдно проводилися масові гуляння з піснями, танцями, млинцями і випічкою.

Прийнято було готувати спеціальні пряники. У тісто додавали різні речі: кільце, ключ, монетку і пр. Кожна дрібничка щось символізувала. В залежності від того, що попалося людині в пряник, то слід чекати в цьому році. Також пекли млинці, а зверху посипали цукром. Млинці готували спеціально для Ведмежого бога. Його потрібно було поважати, щоб звірі не нападали на людей. Прислів’я «Перший млинець грудкою» звідти пішла. До речі, правильно не «комом», а «комам», так наші предки називали ведмедів. Це свято вважали магічним. Дівчата не упускали можливість поворожити, а сновидіння вважалися віщими. З метою догодити мороз, господині готували вівсяний кисіль і пісні колобки. Їх клали на вікно на ніч. Залишки віддавали домашнім тваринам. Говорили, що це захистить тварин від хвороб і вони справлять на світ численне потомство. Також на весняне рівнодення пекли ватрушки, символізують сонце. Їсти їх було наодинці, загадуючи бажання.

У цей період проводилися ярмарки. На ярмарках можна було не тільки придбати, але й весело провести час. Влаштовували перетягування канатів, грали в скраклі, організовували кулачні бої. З приходом темряви розпалювали вогнища і стрибали через них. Молоді люди водили хороводи, співали і танцювали. До цього дня не можна було працювати на землі, оскільки вона спала, тепер можна було приступати до сільськогосподарських робіт. Зараз весняне рівнодення не наділяється таким значенням, як раніше. Сьогодні це більше данина традиції. Деякі продовжують це свято загадувати бажання, сподіваючись, що вони здійсняться. Формується енергетичний шаблон на майбутній рік. Цілком реально запрограмувати хороший рік, якщо бажати собі і оточуючим щось позитивне. Щоб очистити тіло і душу, можна перестрибнути через багаття або облитися відром води на вулиці.Є думка, що в цей час у всесвіті розливається енергія, яку треба відчути і правильно використовувати.

https://year.pp.ua/vorozhinnya/vesnyane-rivnodennya-2021-yakogo-chisla-rituali.htmlhttps://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=219https://www.dilovamova.com/index.php?page=10&holiday=142&year=2021https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9 B%D1%96%D1%82%D0%BD%D1%94_%D1%81%D0%BE%D0%BD%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%8 F%D0%BD%D0%BD%D1%8 Fhttps://leopolis.news/post/34274/den-zymovogo-soncestoyannya-2021-sogodni-naykorotshyy-den-u-rocihttps://wz.lviv.ua/news/414550-den-litnoho-sontsestoiannia-shcho-potribno-zrobyty-aby-buty-shchaslyvymttps://www.google.com/search?q=%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%BD%D0%BD%D1%94+%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%https://www.google.com/search?q=весняне+рівнодення+що+це&tbm=isch&ved=2ah. UKEwj. Q6f. Tmw7 Lu. Ah. VXx. Co. KHdyhttps://www.google.com/search?sxsrf=ALe. Kk01u. Ovsu. BDu4eu8 RV7 R7 Bz. AWmle9_w:1611428911417&source=univ&tbm=isch&q=%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BA%D0%B8+%D0%B2%D0%B5%D1%81%D0%BD%D1%8 F%D0%BD%D0%B5+%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%BE%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8 F&client=firefox-b-d&sa=X&ved=2ah. UKEwi. Fzu. G-4 LLu. Ah. WHm. Is. KHeat. Ah. UQj. Jk. Eeg. QIARAB&biw=1550&bih=715#imgrc=Gjc84 Ph. Ui9t. UWM