Презентація "Козацькі символи""

Українознавство 6 клас. Козацька символіка.

Запишіть тему уроку. На уроці ми дізнаємося: Що таке козацькі клейноди. Як героїчна боротьба запорозького козацтва відображена в творах образотворчого мистецтва.

КЛЕЙНОДИ КОЗАЦЬКІ (від нім. das Kleinod, польс. klejnot – коштовність, дорогоцінність) – знаки розрізнення козацьких військ та символи влади козацької старшини. Такими знаками і символами були корогви, булави, бунчуки, перначі, печатки, каламарі, значки, трості суддівські (тростинова палиця із срібною кулею), литаври. За клейноди, що зберігалися у військовій скарбниці, відповідав генеральний підскарбій. Демонстрація їх відбувалася на козацьких радах, під час виборів гетьмана або кошового отамана..

На початку ради, на якій планувалося обрати нового гетьмана, ці клейноди в урочистій обстановці, під звуки сурм та ударів у литаври виносилися на чільне місце. Для їх охорони призначалися військ. старшини з посадами хорунжого, булавничого, бунчужного та перначного, Гетьманам наказним, полковникам козацьким та сотенній старшині їхні регалії вручав гетьман. Після ліквідації 1775 Нової Січі були скасовані клейноди січової старшини. Після ліквідації царським урядом на поч. 1780-х рр. полково-сотенного устрою були скасовані і клейноди полкової та сотенної старшини

1775 запорозькі клейноди разом з військовим скарбом, майном і цінностями січової церкви потрапили до рук Г. Потьомкіна і за його наказом були вивезені до Санкт-Петербурга. З часом більшість К.к. опинилася в російських музеях. Козацькі прапори (один головний та 17 значків) були передані до Царськосельського арсеналу, а 1829 – до Імператорського Ермітажу. У музеях України зберігається невелика частина К.к. Так, у Переяслав-Хмельницькому історичному музеї зберігаються булава 18 ст. та бунчук 17 ст., в Чернігівському історичному музеї – булава 17 ст., в Дніпропетровському історичному музеї імені Д. Яворницького – литаври 17 ст., в Національному музеї історії України – булава та бунчук 17 ст., перначі 17–18 ст

Головним символом, звичайно був прапор (хоругва, коругва) . Він являв собою шматок тканини з зображенням козацького човна – чайки, ангелів-охоронців, Божої матері, перехрещених шабель, мушкетів, або козака у спорядженні. На січі була спеціальна уповноважена людина, яка на полі бою тримала прапор, її обирали козаки на січовій раді, з найбільш шанованих членів коша. Ця людина називалася ХОРУЖИЙ.

Символом влади гетьмана на січі була БУЛАВА. Вона являла собою дерев’яну, або металеву ручку. До якої кріпилася дерев’яна, металева чи кам’яна куля 10-15 см. у діаметрі. Булава могла бути бойовою, – тоді до неї ще прикріплювали дерев’яні або металеві шипи, або символічною – тоді її прикрашали коштовним камінням, різьбленням чи гравіруванням.

Булаву вручали ГЕТЬМАНУ або КОШОВОМУ отаману на січовій раді під час обрання. Булава біла символом, що передається наступному гетьману чи кошовому.

Важливим символом влади був БУНЧУК. Він являв собою палицю 2,5-3 метри заввишки, на вершині якої була золота куля, до якої було прикріплене кінське волосся. Ця палиця мала показувати місце перебування гетьмана на полі бою. Її зберігання доручалося спеціально уповноваженій людині, яку обирали на січовій раді – БУНЧУЖНОМУ.

У ПОЛКОВНИКА була своя відзнака, вона мала назву – ПЕРНАЧ . Він являв собою металеву палицю 70 см. в висоту, до якої було прикріплено шість схрещених між собою металевих пластин.  Пернач – це вид холодної зброї, тому полковники використовували його у бою. На руків’ї пернача містилися кільцеподібні валики, як слугували опорою для рук. Іноді до пернача кріпився гак для стягування чи захоплення ворожої зброї.

Найімовірніше, що назва "Литаври" має грецьке походження (πολυτανρεα — «політавреа», тобто багато барабанів).

Свого часу литаври (тулумбас) широко використовувалися в побуті запорозьких козаків. По - перше це військовий інструмент, він, як ніякий інший, наводив жах на ворога своїми грозовими ударами, був засобом зв'язку між козацькими загонами. Ударами в литаври сигналізували про небезпеку, спеціальними умовними сигналами під час бою передавали накази по війську, кошу і т. п. По - друге, литаври виконували безпосередню функцію ударного музичного інструмента в полковій музиці Війська Запорозького, акомпануючи козацьку похідну музику. По - третє, для козацтва литаври були священною річчю. Вони входили до клейнодів Запорозької Січі, традиційно литаври зображалися на полкових печатках, значках кошів, полкових знаменах та прапорах

Калама́р , звичайніше чорни́льниця — інструмент для письма, приладдя для зберігання чорнил і вмочування в нього предмета для письма (найчастіше пера) під час писання. Козацький каламар вважався одним із козацьких клейнодів, символом влади військового писаря (зокрема, Генерального писаря), що під час ради займав місце поряд з іншими старшинами.

Печатка - військова, січова, полкова або сотенна — зберігалася у генерального чи полкового судді, а сотенна — у сотника.

Козаки в образотворчому мистецтві. Чи можна використати твори як історичне джерело?Яку саме інформацію можна отримати ?

М. Дерегус «Тарас бульба на чолі війська»

О. Сластіон «Проводи на Січ»

М. Пимоненко « У похід»

С. Васильківський «Козачий пікет»

Ф. Красицький «Гість із Запоріжжя»

О. Мурашко « Похорон кошового»

?Портрет Івана Сірка

І. Рєпін «Запорожці пишуть листа турецькому султану»

Невідомий художний «Козак мамай»