Розвиток архітектури на українських землях наприкінці ХVІІ - на початку ХVІІІ ст.І

Архітектура, мистецтво, музика наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Історія України 8 клас

Зба́разький за́мок — фортифікаційна оборонна споруда в місті Збараж Тернопільської області.

Зо́лочівський за́мок — фортеця, королівська резиденція, панська садиба, тюрма, навчальний заклад. Замок було зведено на кошти Якуба Собєського (батько короля Речі Посполитої Яна III Собеського) у 1634 році як оборонну фортецю за проектом невідомого італійського архітектора на місці старого дерев'яного замку, який оточували потужні земляні вали, обкладені каменем, з бастіонами на кутах та рови з водою.

Кароль Ауер. Вигляд Золочева й замку, 1830 р.

Підгорецький замок - пам'ятка архітектури епохи Ренесансу. Розташований у селі Підгірці Бродівського району Львівської області. Будівництво велося протягом 1635—1640 років. Побудований під керівництвом архітектора Андреа дель Аква за вказівкою коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Підгорецький замок є одним із найкращих в Європі зразків поєднання ренесансного палацу з бастіонними укріпленнями.

Виникають розкішні палацові споруди, замки розташувані на пагорбі з ровом, використанням башт, під'їздного мосту тощо. Найкращими зразками таких замків 18 століття в Україні є Корецький замок (Рівненська область)

Протягом XVII—XVIII століть, Корецький замок був перебудований на зразок палацу Міст через замковий рів Надбрамна вежа колишньої фортеці

Архітектура бароко після реконструкції. Михайлівський Золотоверхий монастир - один з найдавніших монастирів у Києві

Архітектура бароко після реконструкції Тризубоподібний Покровський собор (Харків). 1689 р Софія Київська

Успенський собор Києво-Печерської лаври

Барочні ансамблі культового призначення Троїцька церква Густинського монастиря на Чернігівщині. 1674 р. Всесвятська надбрамна церква Києво-Печерської лаври

Мистецтво. Від другої половини ХVІІ ст. український живопис швидко відходить від церковних канонів починає переважати зображення реальних людей, подій Визначним явищем стало звернення до образів козака-бандуриста — захисника Батьківщини («Козак Мамай»), а також селянина-повстанця, борця проти соціального і національного поневолення.

Цікавим явищем українського малярського бароко стала діяльність художнього осередку в Жовкві. Серед представників цієї школи можна назвати імена І. Рутковича (1667—1707) та Й. Кондзелевича (1667—1740).

Музика. Українське музичне мистецтво набуло популярності далеко за межами краю. Українці були вчителями співу в багатьох містах Росії, видавали там нотні книги. У більшості українських колегіумів, ліцеїв існували хорові капели, театри, балет. У царині музики поряд з думами та народними піснями набуває поширення багатоголосий пісенний жанр – кант. Видатними композиторами-професіоналами були М. Березовський, М. Ведель.

Авторами кантів були Л.Баранович . Д.Туптало

Професійна музична освіта і театр - Відомі імена таких визначних співаків, як К. Коновський, Й. Загвойський, О. Лешковський та інші. - 1738р. В Глухові була відкрита спеціальна музична школа; 1789 р. у Харкові виникає перший постійний театр; Вертеп; Шкільний театр; Найпопулярнішими драмами були «Комедія на день Рождества Христова» Д. Туптала та «Слово про збурення пекла».

Висновки — У другій половині ХVІІ — першій половині ХVІІІ ст. українська культура набула небувалого розквіту. Особливо це проявилося в освіті, архітектурі та мистецтві. — В українській культурі цього періоду тісно пов’язані національні традиції і західноєвропейські впливи, що спричинило винкнення такого явища, як «українське (козацьке) бароко». — Перебування Української козацької держави у складі Росії, що перетворювалася на імперію, стало негативно впливати на українську культуру: заборони, вилучення провідних діячів на службу імперії, нищення національних ознак. Домашнє завдання: параграф 28 з.2,3 ( с.219)