Презентація "Глобус - модель Землі"

Глобус – модель Землі

Глобус (лат. globus — куля) — куля з картографічним зображенням на поверхні, що передає наочно у зменшеному вигляді форму об'єкта.

За легендою, першийглобус виготовив міфічнийафриканський цар Атлас - це була куля іззображенням зірок. Перші згадки в літературі про земні глобуси належать до III — II століть до н. е. (глобус Архімеда, Кратеса з Пергами).

Найдавніший глобус, що дійшов до нашого часу, виготовив 1492 року німецький географ і мандрівник Мартін Бехайм (1459–1507) (зберігається в Нюрнберзі, Німеччина).

«Земне яблуко» Бехайма є хоч і не першим, але найдавнішим глобусом, який зберігся донині. Оригіналом Бехайму служила застаріла карта світу, заснована на даних Птолемея, а також ідеї Тосканеллі.

Широко відомі земні й небесні глобуси, Герарда Меркатора, Ф. Апіана (XVI століття), Коронеллі (кінець XVII століття — початок XVIII століття). Герарда Меркатора. Коронеллі

Унікальною пам'яткою науки і техніки XVIII століття є Великий академічний (Готторпський) глобус (діаметром 3,12 м), що зберігається в Санкт-Петербурзі.

Цей глобус-планетарій — унікальна пам'ятка XVII та XVIII століть, двох культур: німецької й російської. Створений в 1654–1664 роках під керівництвом А. Олеарія в Готторпському замку, резиденції герцога Голштинського, глобус-планетарій був подарований Петру I у ході Північної війни й привезений у Петербург у 1717 році. А. Олеарія

В 1726 році він був установлений у будівлі Кунсткамери, де згорів під час пожежі 1747 року. Збереглися лише металеві конструкції й дверцята з Голштинским гербом.

Глобус був відновлений в Академії наук під керівництвом Б. Скотта в 1748–1752 роках, на внутрішній і зовнішній поверхнях були заново розписані карти зоряного неба й Землі. Глобус багато разів перевозився з місця на місце, але 1948 року повернувся до будівлі Кунсткамери. За своїми розмірами і складністю конструкції глобус не має собі рівних.

Планетарій (будівля Кунскамери)

За змістом земні глобуси поділяють на загальногеографічні (найпоширеніші) і тематичні (політичні, кліматичні, геологічні, тектонічні, рослинного, тваринного світу та ін.). Загальногеографічні глобуси з'явились в давні часи, тематичні — на початку XX століття. Різновиди

Об'ємну модель Місяця із зображенням 1/2 частини його поверхні зроблено на початку XIX століття.

Отримавши детальну інформацію з автоматичних міжпланетних станцій радянськими картографами також було створено глобус Марса.

За охопленням території глобуси бувають географічні (земні) і астрономічні (інших планет і зоряного неба).

За розміром глобуси поділяють на: великі (діаметр більше 120 см), середні (60 — 120 см), малі (менше 60 см).

За матеріалом, з якого виготовлені глобуси поділяють на паперові, пластикові, скляні, гумові, дерев’яні.

За призначенням глобуси поділяють на навчальні, довідкові, сувенірні (глобуси-м'ячі, глобуси годинники, повітряні кульки, глобуси-жарти (окремих держав, населених пунктів тощо).

Бувають глобуси з підсвічуванням.

Для того, щоб зручно булоорієнтуватися на глобусі, найого поверхню нанесли лінії. Паралелі – це уявні лінії, якіпролягають поперек Земноїкулі. Меридіани – це уявні лінії,які проведені від полюса дополюса. Разом меридіани та паралеліутворюють географічну(градусну) сітку Земної кулі на глобусі.

Найдовша паралельподіляє Земну кулю надві половини – північнуі південну. Цяпаралель зветьсяекватор.

Крайня північна точка Земної кулі називається Північним полюсом. Він розміщений не на землі, а посередині Північного Льодовитого океану, на велетенській платформі з льоду. Тому його розміри змінюються залежно від пори року: влітку – льоди частково тануть; взимку –океан замерзає знову. ПІВНІЧНИЙ ПОЛЮС

Крайня південна точка землі – Південний полюс. Розміщений на суші, посередині материка, який носить назву – Антарктида. ПІВДЕННИЙ ПОЛЮС

Також нашу Землю надві рівні частини Західну іСхідну ділить нульовиймеридіан, який проходитьчерез містечко Гринвіч(Великобританія) іншаназва якого Гринвіцький. НУЛЬОВИЙ МЕРИДІАН

зберігає кулястість Землі; зберігає взаємне розміщення земної осі, земних полюсів, меридіанів і паралелей; має єдиний масштаб; зберігає правильне співвідношення різних частин земної поверхні; зберігає форми всіх фігур земної поверхні. Основні властивості глобуса:

Глобус у натуральну величину Землі зробити неможливо. Глобусом незручно користуватися на місцевості, у поході, оскільки він об’ємний. Глобуси виконують завжди у дрібному масштабі, що не дає змоги зобразити дрібні деталі в обрисах материків, річок, гірських хребтів, показати точну площу невеликих держав тощо. Недоліки

У XVII–XVII століттях глобусами користувалися мореплавці. У наш час їх застосовують з навчальною метою, як наочні прилади в науковій і практичній діяльності людей. Глобуси є незамінним наочним посібником для демонстрації кулястості Землі, зміни нахилу земної осі, добового руху Землі, зміни пір року, для визначення відстаней, площ, кутів, координат тощо. Висновок