Презентація "Легенди та міфи про сузір'я"

Не всі сузір'я яскраві й добре помітні на небі неозброєним оком. Але навіть ті, що бачиш, не завжди відповідають своїм назвам.

Наприклад, сузір'я Великої Ведмедиці за обрисами схоже на ківш, і навіть якщо мати надзвичайно багату уяву, все одно не побачиш контурів ведмедиці.

В атласі ж зоряного неба завжди можна знайти сузір'я, контури тварин у яких добре "вписуються" у свою групу зір. Розглядаючи сузір'я, потрібно хоча б трохи знати легенди й міфи, щоб зрозуміти їхнє накреслення.

Усього ж нараховується близько 46 сузір'їв, які мають міфологічне походження, серед яких є як найдавніші, так і більш пізні.

Розглядаючи сузір'я Тельця, потрібно сказати, що в давніх народів воно символізувало початок року, весняне відродження природних сил. Оскільки в житті людей величезну роль відігравало скотарство, то з биком (тельцем) пов'язували саме те сузір'я, яке після завзятої боротьби із зимовим небом з'являлося на весняному небі як перша ознака приходу тепла.

Сузір'я Близнюків назване так на честь аргонавтів Діоскурів - Кастора й Поллукса - синів Зевса і Леди. У сузір'ї є дві яскраві й дуже близько розташовані одна до одної зорі. Брати Діоскури вважалися в давнину заступниками моряків, що потрапили в бурю.

Кастор славився як вправний візник, а Поллукс - як неперевершений кулачний боєць. Одного разу Діоскури не поділили здобич зі своїми двоюрідними братами, велетнями Ідасом і Лінкеєм. У битві з ними брати сильно постраждали.

Коли Кастор помер від ран, Поллукс не захотів розлучитися з ним і попрохав батька не розлучати їх. З того часу завдяки Зевсові брати півроку проводять у царстві похмурого Аїда, а півроку - у променях Олімпу. Бувають періоди, коли в той самий день зорю Кастор видно на світанку, а Поллукс - увечері. Можливо, саме ця обставина і сприяла народженню легенди про братів, які живуть то в царстві мертвих, то на небі.

Існує безліч легенд про найвідоміші сузір'я Великої й Малої Ведмедиці. За одним з грецьких міфів, Калісто, дочка царя й правителя Аркадії Лікаона, була надзвичайною красунею. Верховний бог Зевс спокусився красою Калісто і з'явився до неї в образі Аполлона. Розгнівана дружина Зевса, Гера, перетворила Калісто на потворну ведмедицю. (За деякими міфами, Зевс власноручно перетворив Калісто на сузір'я Великої Ведмедиці, щоб врятувати її від помсти Гери).

Одного разу юний Аркад, син Калісто і Зевса, повертаючись з полювання, побачив біля дверей свого будинку дику ведмедицю. Зевс стримав руку Аркада від убивства власної матері, а Калісто він узяв до себе на небо, увічнивши в сузір'ї Великої Ведмедиці. На сузір'я Малої Ведмедиці він перетворив улюбленого собаку Калісто. Зевс забрав на небо й Аркада, якого перетворив на сузір'я Волопаса, щоб той століттями стеріг на небесах свою матір. Головна зоря сузір'я Волопаса - Арктур, що означає "страж ведмедиці".

На небі також є сузір'я Кассіопеї. Грецька міфологія розповідає, що колись Ефіопією правив цар Цефей, у якого були красуня-дружина Кассіопея і не менш чарівна дочка Андромеда. Якось Кассіопея мала необережність похвалитися перед нереїдами, божествами моря, своєю красою й красою дочки. Красуні-нереїди обурилися й нарадили своєму батькові Посейдонові, богові моря, покарати самовпевнену Кассіопею.

Посейдон наслав на Ефіопію величезне чудовисько - Кита. Кит лютував, спустошував і нищив країну. Як спокутну жертву Посейдонові Цефей і Кассіопея вирішили віддати на поживу чудовиську Андромеду, її ланцюгами прикували до прибережної скелі, і вона почала чекати своєї нещасливої долі.

У цей час над Ефіопією на Пегасі мчав Персей, який нещодавно вийшов переможцем із бою з Горгонами. Він побачив прикуту до скелі неймовірної краси дівчину і жахливе чудовисько, що лаштувалося її з'їсти. Він безстрашно кинувся в бій з Китом. Під час битви Персей використовував голову Медузи Горгони. Зустрівшись із нею поглядом, Кит скам'янів і потонув. Андромеда була врятована. Цефей на знак вдячності віддав дочку за Персея.

З того часу на небі з'явилися у вигляді сузір'їв герої цього міфу: Кассіопея, Цефей, Андромеда, Персей, Пегас і Кит. Хоча деякі міфи кажуть, що Кассіопею саме розгніваний Посейдон перетворив на сузір'я.

Надзвичайно цікавою є також легенда, завдяки якій виникли сузір'я Оріон і Скорпіон. Велетень Оріон, син Посейдона, прославився як чудовий мисливець. Юнак почав вихвалятися своїми мисливськими перемогами над тваринами, за що могутня Гера наслала на нього скорпіона.

Оріон очистив острів Хіос від диких звірів, за що попросив у царя острова руки його дочки. Цар відмовив Оріонові. Велетень вирішив викрасти дівчину, і цар помстився йому: напоївши його доп'яна, засліпив.

Оріон за допомогою одного з учнів Гефеста попрямував до сходу сонця. Прийшовши туди, він підставив очі під промені вранішнього сонця і прозрів, але від укусу посланого Герою скорпіона Оріон все-таки загинув. Зевс помістив Оріона в себе на небі таким чином, що він завжди може втекти від свого переслідувача - Скорпіона. Справді, якщо спостерігати за зоряним небом, ці сузір'я ніколи не можна побачити одночасно.

Одним із найнепомітніших сузір'їв на небі вважається сузір'я Рака. Біля двох тисяч років тому за цим сузір'ям люди навчилися визначати період літнього сонцестояння, тобто найтриваліший світловий день. Сонце, досягнувши в цей час граничного віддалення на північ, починало "задкувати". Після цього тривалість дня поступово починала зменшуватися.

За давньогрецькими міфами Геракл, щоб стати безсмертним, здійснив 12 подвигів. Другий його подвиг пов'язаний з перемогою над лернейською гідрою, яка викрадала худобу і спустошувала землі в околицях Лерни. Під час боротьби Геракла з гідрою на допомогу їй виповз Каркін - величезний рак, який вчепився в ногу Гераклові. Герой розчавив рака, але Гера, яка не любила Геракла, помістила Рака на небо.

Із сузір'ям Лева також пов'язаний період літнього сонцестояння. За ним почали орієнтуватися близько 4,5 тис. років тому, визначивши, що саме в цьому сузір'ї знаходиться точка літнього сонцестояння і настає найспекотніша пора року. Напевно, тому Лев став у багатьох народів символом вогню. .

Давні народи Месопотамії називали це сузір'я "великим вогнем", а деякі інші народи пов'язували цю тварину з пекельною спекою. Вони гадали, що Сонце одержує додаткову силу і жар, знаходячись серед зір Лева. У Єгипті ж левині прайди на період максимальної спеки в пустелі йшли в долини Нілу, який у цей час розливався. Тому єгиптяни на затворах шлюзів іригаційних каналів поміщали зображення левиних голів

Поруч із сузір'ям Лева розташоване сузір'я Діви, разом ці два сузір'я уявлялися давнім людям у вигляді сфінкса - міфічної істоти з головою жінки й тілом лева. Частіше ж усього Діву, у залежності від міфологічних уявлень, ототожнювали з Фемідою - богинею правосуддя, Астреєю - богинею справедливості, із Реєю - найдавнішою богинею грецької міфології, матір'ю богів.

За давньогрецькою міфологією, Астрея - богиня справедливості - жила серед щасливих людей золотого століття. Коли ж світ зіпсувався, серед людей почала процвітати аморальність, Астрея, щоб не бачити всього цього жаху, покинула землю і піднеслася на небо, ставши сузір'ям Діви.

Терези - символ рівноваги. У сузір'ї Терезів, найімовірніше, раніше знаходилася точка осіннього рівнодення, тобто в природі наставала рівність дня й ночі. Поява на небі Терезів у середніх широтах вказувала хліборобам, що настав час сівби, давнім єгиптянам нагадувала про збирання першого весняного врожаю, іншим хліборобам - про зважування зібраного врожаю.

За одним з грецьких міфів Астрея, за допомогою ваг, вершила правосуддя: зважувала долі людей, оцінювала їхні вчинки, щоб потім покарати брехунів, ошуканців, злочинців та ін. Зевс вирішив, що Терези дочки варто помістити на небо, щоб вони були вічним нагадуванням людям про необхідність дотримуватися законів.

Козеріг - наступне зодіакальне сузір'я. Ця міфічна істота зображується з головою й тілом цапа і з хвостом риби. За однією з численних давньогрецьких легенд, козлоногий бог Пан, божество черід, полів і лісів, злякався стоголового велетня Тифона й від страху кинувся у воду. З того часу в нього виріс риб'ячий хвіст, а пізніше Зевс перетворив його на сузір'я Козерога, яке стало владикою вод і провісником бур. Давні люди вважали, що саме Козеріг посилає на землю рясні дощі.

Сузір'я Водолія у давніх греків називалося Гідрохос, у римлян - Акуаріус, в арабів - Сакіб-аль-ма. Як би не називалося сузір'я, воно завжди означало одне: чоловік, що ллє воду.

З Водолієм пов'язаний грецький міф про Девкаліона, прабатька людей, і його дружину Пірру. Колись, розгніваний на людство, Зевс наслав на землю потоп. Девкаліонові й Піррі, єдиним праведникам, Зевс дозволив врятуватися. За порадою Прометея, Девкаліон побудував великий ящик (ковчег), на якому чоловік та жінка і врятувалися під час дев'ятиденного потопу .

У єгипетського царя Птолемея Евергета була красуня дружина, цариця Вероніка. Особливо прекрасні були її розкішні довге волосся. Коли Птолемей відправився на війну, його зажурена дружина дала клятву богам: якщо вони збережуть її коханого чоловіка цілим і неушкодженим, принести в жертву своє волосся

Незабаром Птолемей благополучно повернувся додому, але, побачивши обстрижену дружину, був засмучений. Царствену подружжя трохи заспокоїв астроном Конон. заявивши, що боги піднесли волосся Вероніки на небо, де їм призначено прикрашати весняні ночі.

По давньогрецькій міфології наймудріший з кентаврів Хірон, син бога Хроноса і богині Феміди, створив і першу модель небесної сфери. При цьому одне місце в Зодіаку він відвів для себе. Але його випередив підступний кентавр Кротос, що зайняв обманом його місце і став сузір'ям Стрільця. А самого Хірона бог Зевс перетворив після смерті в сузір'я Кентавра. От так і виявилося на небі цілих два кентавра. Злісного Стрільця боїться навіть сам Скорпіон, у якого той цілиться з лука.

Саме розташування зірок на небі вселяє думку про двох рибах, пов'язаних між собою стрічкою або мотузкою. Походження назви сузір'я Риби дуже давнє і, мабуть, пов'язано з фінікійської міфологією. У це сузір'я Сонце вступало якраз багатою рибної ловлі. Богиня родючості зображалася у вигляді жінки з риб'ячим хвостом, який, як свідчить легенда, з'явився у неї, коли вона разом зі своїм сином, злякавшись чудовиська, кинулася у воду.

Подібна легенда існувала і у стародавніх греків. Тільки вони вважали, що в риб перетворилися Афродіта і її син Ерот: вони йшли по берегу річки, але налякані злим Тифоном, кинулися у воду і врятувалися, перетворившись на риб. Афродіта перетворилася на південну Рибу, а Ерот - в північну.

З усього вищесказаного видно, що перераховані сузір'я зобов'язані своїм походженням різним міфам. Але астрономія має тенденцію розвиватися, тому відкриваються нові зорі, утверджуються нові сузір'я. Тому в назвах сузір'їв, відкритих у XVII-XVIII ст., не зустрінеш "класичних" міфологічних назв, вони більше відбивають фантазії своїх творців і мають дивні й різноманітні назви: Телескоп, Циркуль, Компас, Насос, Жертовник, Ящірка, Єдиноріг, Муха, Жираф тощо.

Траплялося в астрономії, звичайно, і таке, що трохи видозмінювало обриси сузір'їв. Так трапилося із сузір'ям Андромеди. У XVII-XVIII ст. нерідко європейські астрономи з тих або інших міркувань намагалися затвердити нові сузір'я за рахунок перекручування давніх. Так, астроном Боде, щоб "очистити" на небі місце для "регалій" прусського короля, "зігнув" руку Андромеди, що тримала її витягнутою протягом декількох тисячоліть. Але це, напевно, найбільш блюзнірська видозміна сузір'я. Курйозним був, наприклад, виступ церкви (XVII ст.) з ідеєю "реконструкції" назв зір і сузір'їв. Так, Сонце церква запропонувала назвати Ісусом Христом, а Місяць - Дівою Марією, сузір'я Риби - сузір'ям апостола Матвія тощо.

XIX ст. є завершальним у спробах астрономів змінити що-небудь у сформованій картині зоряного неба. Останніми "відзначилися" німецькі вчені (1808 p.), які запропонували сузір'я Оріона назвати, з раболіпних міркувань, сузір'ям Наполеона. Але, як не дивно, саме французькі вчені визнали таке перейменування абсурдним. Сьогодні, вивчаючи карту зоряного неба, можна не боятися, що завтра фанати якого-небудь політичного діяча перейменують Велику Ведмедицю, скажімо, на Ібн Хаттаба або Путчиста Іванова, а в атласі зоряного неба ми зможемо знайти все ті ж знайомі й улюблені обриси героїв легенд і міфів народів світу.