Презентація «Глухівська облога та її значення в ході військової кампанії 1654-1667 років»

Глухівська облога та її значення в ході військової кампанії 1654 -1667 років Підготувавучень 9 класу. Онопрієнко О. Учитель. Цибата Ю. В.

ПЛАН1. Глухів як велика військова фортеця.2. Вторгення польського війська на територію Лівобережної України.3. Ставка польського короля.4. Перший штурм Глухова.5. Другий штурм Глухова.6. Таємний зв’язок І. Богуна.7. Переломний хід битви.8. Відступ польського війська.9. Трагічна доля уславленого полководця.10. Поховання польських вояків.11. Значення облоги.

Глухов як велика військова фортеця Глухів мав статус сотенного міста і входив до складу Ніжинського полку. Села сотні межували з територією Московської держави. У другій половині XVII cт. значення Глухова як великої військової фортеці зросло. У звязку з цим був створений Глухівський козацький полк 1663-1665 роках на чолі з полковником Кирилом Гуляницею і Василем Черкащеницею. План-макет Глухівської фортеці

Вторгнення польського вйська на територію Лівобережної України. У листопаді 1663 року польське військо із 130 тис. чоловік на чолі з королем Яном ІІ Казимиром вторглося на територію Лівобережної України. Наприкінці грудня 1663 р. воно підійшло під стіни Глухова. Взявши перед цим Мену, Нові Млини, Сосницю, Борзну, Короп та Кролевець. Після двотижневої облоги король на військовій раді схвалює рішення штурмом взяти місто Глухів.

Ставка польського короля Ставка польського короля Яна II Казимира знаходилася майже поруч з містом, в селі Чернечина (західна околиця сучасного передміста Веригіне). В перші дні облоги він перебував у Спасько-Преображенському (Успенському) жіночому монастирі, а пізніше в будинку обладнаному польськими саперами. Польський король Ян II Казимир

Перший штурм Глухова. Одним із перших , хто повів війська в атаку , був коронний великий хорунжий Ян Собеський. Польський король Ян ІІ Казимир, як головнокомандувач, також знаходився на полі бою. Разом із генералом Чернецьким вони весь час очолювали польську кавалерію. На польському боці воювали 92 тис. чоловік. Великий коронний хорунжий Ян Собеський. Воєвода Стефан Чарнецький

Перший штурм Глухова. На чолі козацького війська, союзного Речі Посполитій був гетьман Правобережної України Павло Тетеря-Моржковський та наказний гетьман Іван Богун. Гетьман Правобережної України Павло Тетеря-Моржковський. Наказний гетьман Іван Богун

Обороною Глухова керували: наказний генеральний обозний лівобережного гетьманату Павло Животовський, полковник київський Василь Дворецький, московський полковник Авраам Лопухін. Незважаючи на зруйновані укріплення та шалений натиск польських жовнірів, захисникам Глухова вдалось відбити всі атаки. Під час першого штурму загинуло більше 4 тис. польських солдатів та понад 200 офіцерів. ПЕРШИЙ ШТУРМ ГЛУХОВА

Другий штурм Глухова. Через вісім днів о шостій годині ранку поляки підірвали одразу дві міни під стіною, навпроти яких король наказав встановити 18 гармат у складі 2 батарей. Польський гусар Увірвавшись до фортеці через проломи та пробившись до найвищої точки укріплення поляки встановили свої знамена, але свіжі сили московських стрільців полковника Дворецького вибили поляків із фортеці. Гармаш козацької доби

Таємний зв’язок Богуна Головною причиною поспішного відходу поляків були вісті про надходження військ гетьмана Івана Брюховецького та російського боярина князя Григорія Ромодановського. Вступивши в таємну змову з ними І. Богун планував ударити по полякам з тилу. Сам Богун листувався з глухівчанами, передавав свідчення про місце та час штурму, давав порох та провіант, показував місця вигідні для вилазок. Гетьман Лівобережної України Іван Брюховецький.

Переломний хід битви Українське військо перше атакувало супротивника, ледве не захопивши королівський табір. Облога Глухова, хоча й тривала майже місяць, не зламала захисників. Коли в Глухові заграли дзвони, скликаючи православних на молитву, Брюховецький так ударив по полякам, що примусив їх до втечі. При цьому вони лишили в таборі гармати й обоз. Гармата, відлита у Глухові у ХVІІ ст.

Відступ польського війська. Похід перетворився на жахливий відступ голодного війська по спустошеній території Північного Лівобережжя, під час якого відбулося кілька боїв з перемінним успіхом з козаками та московським військом.

Трагічна доля уславленого полководця Нажаль ця військова кампанія для уславленого полководця І. Богуна виявилася найсуперечливішою та трагічною. Ян Казимир дізнався про «зраду» та покарав його. Представник шляхетського роду, який більшість свого життя провів у походах, направлених проти польської шляхти, не зміг реалізувати свою мрію – звільнити від іноземців та об’єднати українські землі. Уславлений полководець Іван Богун

Поховання польських вояків. Під стінами Глухова загинуло біля 4000 поляків, у тому числі 350 офіцерів. Майже всі вони були поховані в декількох братських могилах на Веригинському кладовищі. Тіла офіцерів спочатку вивозили до Польщі. Під час пізнійших перепланувань вулиць, їхні поховання були перенесені до одного спільного, яке знаходилось південно-західніше Михайлівської церкви. Зараз у ньому знаходиться біля 1000 черепів і воно нічим не вирізняється на місцевості. Старе фото Глухова

Значення облоги Облога Глухова – одна з бойових подій московсько-польської війни 1654-1667 років, яка стала вирішальною у поході польської армії на чолі з королем Яном ІІ Казимиром. Похід польського короля є однією з найбільших трагедій Польщі, яка почалася під стінами Глухівської фортеці. Але, нажаль, розрізненість українського суспільства, різна політична орієнтація, відсутність єдності в кінці - кінців привело до розпорошення українських земель. У 1667 р. виснажені супротивники — Москва і Варшава — уклали компромісне Андрусівське перемир’я, яке зафіксувало поділ козацьких земель по Дніпру. Глухівська фортеця

Список використаних джерел1. Стецюк К.І., Панашенко В. В. Боротьба проти агресії шляхетської Польщі та султанської Туреччини в другій половині ХVIIст. / Історія Української РСР.- К., 1979. – т.2 - 89 с.; 2. Маркевич М. Історія Малоросії : у 2 т. / За загальною редакцією академіка Шемшученка Ю. С. ; Київ: Видавничий дім «Ін Юре», 2003. – Т. 2 – 294 с.;3. Бєлашов В.І. Глухів - столиця Гетьманщини ( До «Глухівського періоду» історії України (1808- 1782 рр.)).- Глухів, 2005.- 20 с.;4. Вечерський В. Памятки архітектури і містобудування Лівобережної України виявлення, дослідження, фіксація.- К. : – видавничий дім А. С. С., 2005.- 311-312 с.;5. Збірник козацьких літописів Густинський, Самійла Величка, Грабянки / [упорядники та перекладачі: В. Крекотень, В. Шевчук, Р. Іванченко]. - Київ.: Дніпро, 2006.- 471с. ;6. Історія Русів : [ український переклад Івана Драча ].- К.: Радянський письменник.- 211 с.;7. Лівобережний похід Яна II Казимира 1663-1664 рр. у висвітленні французького історика Мішеля Руссо де ла Валлетта // Ніжинська старовина.- 2013.- Вип. 16.- 178 180.

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !