Середньовіччя У ХІІ ст. в країнах Європи формуються виробничі відносини, тому розвивається торгівля і ремісництво. Швидко зростає міське населення: йому стає вже тісно в замкнутих кам’яними стінами середньовічних твердинях. А без цих стін і башт не обійтись: щодня на місто можуть напасти грабіжницькі війська чужих і своїх феодалів. Виникла потреба у нових типах споруд. У містах, які були обмежені оборонними стінами, дуже високо цінувалися ділянки землі; це призвело до того, що будівлі «зростали до гори».
Готичний стиль. Готика неймовірно красива, але красива своєрідною сумною, суворою і холодною красою. Готика зароджується у середньовічній Європі, в часи того самого темного середньовіччя, коли відьом палили на вогнищах, була сильна католицька церква, а вірні лицарі віддано служили пані свого серця.
Готичний стиль. ХІІ – ХV ст. Франція - батьківщина готики. Термін «готика» (варварський) було введено архітектором Джорджо Вазарі в епоху Відродження. Готичний собор – зразок синтезу архітектури, скульптури й живопису. Собор сприймався як символ Усесвіту, набуваючи вигляду величезних ажурних фантастичних споруд.https://www.youtube.com/watch?v=O5d62 IIUQWE&t=13s
Храм був не тільки культовою спорудою, а і центром суспільного життя. Там не тільки відбувалося богослужіння, але і збиралося все населення міста для урочистих церемоній пов’язаних з міським життям, складалися торговельні угоди, розігрувалися містерії, читалися лекції студентам. Отже храм повинен бути величезних розмірів. Збудувати його старою романською технікою було неможливо, адже потрібно було перекрити великий простір при максимальній економії матеріалів. Настала велика потреба в технічній революції, в результаті чого виникла нова конструктивна система (аркбутани і контфорси) Готика архітектура
Готичні зодчі відмовляються від масивних конструкцій. З’являються величезні віконні отвори, які заповнюються яскравими, різнокольоровими вітражами. Готичні собори значно вищі романських: стрільчаста форма арок надає будівлі легкості. Зовні з трьох боків готичний собор був оточений колонами, які приймали на себе головну вагу склепіння за допомогою спеціальних арок. Стіни споруди втратили конструктивні функції опори і стали значно тоншими. Готика архітектура
Характерні риси готики. Спрямованість вгору. Високі стрілчасті портали, арки, склепіння. Високі ажурні вежі зі шпилями. Збільшений внутрішній простір. Вікна-вітражі. Кругле ажурне вікно –троянда. Нова складна каркасна система колон-опор (контрфорси) та ребристих арок (аркбутани). Багате оздоблення фасадів статуями, рельєфами, рослинними орнаментами.
Собор Нотр-Дам де Парі – одна з перших споруд, в якій остаточно сформувався готичний стиль, хоча в ньому поєдналися риси романського та готичного стилів. В його конструкції виразно виявляються всі основні принципи готики, але від важкої романської архітектури — масивна гладінь стін, приземкуваті стовпи, незграбні вежі, затемненість інтер’єру.
Собор Нотр-Дам де ПаріСпоруда побудована на місці храму Юпітера, який колись збудували римляни. Це місце з давнини вважалося священним. У ХІІ ст. Моріс де Сюллі розпланував величезний собор, а 1163 р. папа Олександр ІІІ і король Людовик VІІ заклали перший камінь фундаменту майбутнього собору. Будівництво тривало 180 років. На острові Сітеа – колисці Парижу з ХІІ ст. височить монументальний собор Паризької богоматері
Собор Нотр-Дам де ПаріТут було застосоване принципово нове вирішення, щодо перекриття широких прольотів та збільшення внутрішнього простору приміщення. Була створена каркасна система, при якій будівля являє собою скелет із системи стрільчастих арок, аркбутанів, контрфорсів. Склепіння спирається не на стіни, а на арки, а ті в свою чергу, поєднані із зовнішніми стовпами-контрфорсами. Тиск передається боковим аркбутанам та контрфорсам.
Собор Нотр-Дам де ПаріВисоко над вікнами на тонких колонах піднялося ажурна галерея, що нагадує плетіння з примхливого кам’яного мережива. Кінці галереї завершують симетричні масивні башти з пласким верхом – це дзвіниці собору. Вітражі вікна-рози, що має 13 м у діаметрі, відтворюють близько 80 сцен зі Старого Завіту. Це вікно чи не єдине дійшло до нашого часу в незміненому стані.
Готична архітектура зазвичай використовувала тесане каміння (пісковик, мармур). Але на тих територіях, де природні поклади каменю були відсутпі, використовували цеглу. Перш за все це характерно для готичних споруд північних князівств Німеччини та Польщі, а також північних країн Європи. Цеглу використовували не тільки для побудови невеликих житлових будинків, а й для величних готичних соборів. При використанні цегли значно обмежувалося створення готичних візерунків, зроблених з тесаного каменю, тому зодчі почали застосовувати фігурну (лекальну) цеглу, яка надала можливість створювати справжнє готичне плетиво. Костел св. Анни (Вільнюс)Цегляна готика
Готика: скульптура. Готичні храми щедро прикрашалися різноманітними скульптурами. У готичних статуях скульптори намагалися передати душевні переживання своїх героїв, зробити більш виразними пози і жести фігур. Святі втратили колишню строгість та стали більш схожими на земних людей. Кельнський собор
Готика: скульптура. У соборі німецького міста Наумбург розташовано 12 статуй донаторів (феодалів, які пожертвували гроші на будівництво храму). Хоча скульптори ніколи не бачили людей, які померли понад 200 років до того, але кожну статую вони наділили яскравими рисами. Мужній воїн маркграф Еккергард і його юна дружина Юта