СТАРОДАВНЯ ГРЕЦІЯ Територія: південне узбережжя Балканського півострова, всі острови Егейського моря, західне узбережжя Малої Азії Основна територіальна одиниця: держава-поліс (Афіни, Спарта, Фіви, Мікени тощо) Основні заняття: землеробство та тваринництво, мореплавство, торгівля Цікаво, що греки вже з початку ІІ тисячоліття до н.е. розселяються на островах Егейського та Іонічного моря (Крит, Кіпр та ін.), на узбережжі Малої Азії (м. Фокея, Ефес, Мілет, Галікарнас тощо). Із VII ст. до н.е. назва Середньої Греції – Еллада – стала назвою всієї країни.
АНТИЧНІСТЬ – КОЛИСКА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ скульптура архітектура література театр живопис Головні ознаки античності: виникнення літератури з усного слова; боги й людина – два центри культури; “відкриття” людини, цінності її особистості, розуму, таланту; прагнення осмислити світ; гармонійне поєднання розуму та емоцій; перевага громадського над особистим Вистава у давньогрецькому театрі Таким чином, доба античності – колиска багатьох наук і мистецтв, час, коли була народжена європейська цивілізація. Жінка, що приносить жертви богам. Давній барельєф
ХУДОЖНЯ КУЛЬТУРА ГРЕЦІЇ — ОДНА З НАЙМОГУТНІШИХ У СТАРОДАВНЬОМУ СВІТІ. ЦЮ АНТИЧНУ КРАЇНУ, ЯКУ ПРОСЛАВИВ ГОМЕР У ВСЕСВІТНЬО ВІДОМИХ ШЕДЕВРАХ «ІЛІАДІ» ТА «ОДІССЕЇ», НАЗИВАЮТЬ КОЛИСКОЮ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ, ДЖЕРЕЛОМ ЇЇ ВЕЛИЧІ. ТЕРМІН «АНТИЧНІСТЬ» ПОХОДИТЬ ВІД ЛАТИНСЬКОГО СЛОВА «СТАРОВИНА». ЙОГО ВЖИВАЮТЬ НА ОЗНАЧЕННЯ КУЛЬТУРИ Й МИСТЕЦТВА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ, А ТАКОЖ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ, ЯКІ ІСНУВАЛИ В СЕРЕДЗЕМНОМОР'Ї ТА ПІВНІЧНОМУ ПРИЧОРНОМОР'Ї З ІІІ ТИСЯЧОЛІТТЯ ДО Н. Е. ДО СЕРЕДИНИ V СТ. Н. Е.
ОБРАЗ ДОВЕРШЕНОЇ ЛЮДИНИ СТАВ ОСНОВОЮ АНТИЧНОГО МИСТЕЦТВА, ТІСНО ПОВ'ЯЗАНОГО З МІФОЛОГІЄЮ. ПРЕКРАСНОГО АПОЛЛОНА, БОГА НАТХНЕННЯ І ПОКРОВИТЕЛЯ МИСТЕЦТВ, СУПРОВОДЖУВАЛИ ДЕВ'ЯТЬ МУЗ, ЯКІ ОПІКУВАЛИСЯ НАУКАМИ Й МИСТЕЦТВАМИ. МУЗУ ІСТОРІЇ КЛІО ЗОБРАЖУВАЛИ ІЗ СУВОЄМ ПЕРГАМЕНТУ В РУЦІ, МУЗУ АСТРОНОМІЇ УРАНІЮ — З ЦИРКУЛЕМ. КАЛЛІОПА, ПОЛІГІМНІЯ І ЕРАТО НАДИХАЛИ НА СТВОРЕННЯ ЕПІЧНОЇ ПОЕЗІЇ, ГІМНІВ. ОСТАННЯ НІКОЛИ НЕ РОЗЛУЧАЛАСЯ ІЗ СОЛОДКОГОЛОСОЮ ЛІРОЮ. ТЕАТРОМ ОПІКУВАЛИСЯ МЕЛЬПОМЕНА І ТАЛІЯ — ПОКРОВИТЕЛЬКИ ТРАГЕДІЇ І КОМЕДІЇ, ЯКИХ ЗОБРАЖУВАЛИ З ТРАГІЧНОЮ І КОМІЧНОЮ МАСКАМИ ВІДПОВІДНО. МУЗУ ТАНЦІВ ТЕРПСІХОРУ І ПОКРОВИТЕЛЬКУ МУЗИКИ ЕВТЕРПУ ЛЕГКО ВПІЗНАТИ ЗА ІНСТРУМЕНТАМИ-АТРИБУТАМИ — АРФОЮ І ФЛЕЙТОЮ.
ВИСОКОГО РІВНЯ РОЗВИТКУ ДОСЯГЛА В ГРЕЦІЇ АРХІТЕКТУРА І СКУЛЬПТУРА. ХРАМИ ОТОЧУВАЛИ РЯДАМИ КОЛОН, ПРИКРАШАЛИ РЕЛЬЄФАМИ, СТАТУЯМИ. ДО ВАЖЛИВИХ ДОСЯГНЕНЬ АНТИЧНОСТІ В ЦАРИНІ ЗОДЧЕСТВА НАЛЕЖИТЬ ВИНАХІД ОРДЕРІВ: СУВОРОГО ДОРИЧНОГО, ГРАЦІЙНОГО ІОНІЧНОГО З КОЛОНОЮ, ЩО ЗАВЕРШУВАЛАСЯ ВОЛЮТОЮ, І ПИШНО ДЕКОРОВАНОГО КОРИНФСЬКОГО З ВЕРХІВКОЮ КОЛОНИ У ВИГЛЯДІ ЛИСТЯ ПАЛЬМИ ЧИ ЛОТОСА. Парфенон Капітелі колон доричного, іонічного, коринфського ордерів
АРХІТЕКТУРА ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ Найвідоміші митці: Каллікрат, Іктін, Мнезікл Періоди: архаїчний (ХІІ ст. до.н.е. – 590 р.до н.е.); ранньо-класичний (590 р. до н.е. – 470 р.до н.е.); класичний (470 р.до н.е. – 338 р.до н.е.); еллінський (338 р.до н.е. – 180 р.до н.е.) Руїни Храму Аполлона м. Дельфи Реконструкція центру Афін Афінський Акрополь (сучасний стан) Елементи грецької архітектури Основні стилі: дорійський, іонічний, корінфський
Мистецтво Стародавнього Риму зазнало значного впливу попередників — греків. Проте римські митці збагатили античну спадщину власними ідеями. Окрім храмів, мавзолеїв і театрів, вони споруджували акведуки (водяні мости), дороги, терми, вілли. У будівництві застосовували цемент, використовували такі архітектурні форми: арку, аркаду, склепіння, купол. В оформленні переважали мозаїка й оригінальний настінний живопис.
Провідною ознакою мистецтва імперського Риму була монументальність, основою архітектури — форуми. Захоплення видовищами — гладіаторськими боями, перегонами на колісницях, битвами зі звірами — спонукало до появи грандіозних амфітеатрів, які, на відміну від грецьких, будували на рівному місці у формі кільця.
Відомий на увесь світ амфітеатр Колізей — візитівка сучасного міста Рим і всієї Італії. Про колишню велич Римської імперії свідчать могутній купольний храм Пантеон, помпезні арки й колони, розкішні палаци, фонтани, басейни. Історичні рельєфи відображали перемоги правителів, урочисті статуї звеличували їхню мудрість.
ЖИВОПИС У ДАВНІЙ ГРЕЦІЇ Основні напрямки: вазопис; графіка; фреска (початок нової ери) Характерні риси: простота; гармонійність; ідеалізація форми; увага майже не приділяється повсякденності; перевага віддається винятковим особистостям і подіям “Одіссей і сирени”. Грецька амфора Сцена з обряду поховання Чорно-біле зображення “Поєдинок Ахілла з Гектором”
СКУЛЬПТУРА У ДАВНІЙ ГРЕЦІЇ Найвідоміші митці: Фідій, Мірон, Поліктет, Пракситель, Лісіпп Характерні риси: поєднання фізичної краси та одухотвореності; патетика (урочистість); театральність (надмірне загострення уваги на емоціях зображуваних) Основні теми та мотиви: міфічні сюжети; пошанування богів і героїв урочисті події Богиня Артеміда Лаокоон та його сини Давньогрецький атлет, метальник диска
ПЛОЩІ ГРЕЦЬКИХ МІСТ ТАКОЖ ПРИКРАШАЛИ СТАТУЯМИ, ВИГОТОВЛЕНИМИ З ДЕРЕВА, БРОНЗИ, МАРМУРУ. У НИХ СКУЛЬПТОРИ ПРАГНУЛИ ВТІЛИТИ ІДЕАЛ КРАСИ ЛЮДИНИ. ЗА ТВЕРДЖЕННЯМ ДАВНЬОГРЕЦЬКОГО ПИСЬМЕННИКА, ІСТОРИКА І ФІЛОСОФА ПЛУТАРХА, В АФІНАХ БУЛО БІЛЬШЕ СТАТУЙ, НІЖ ЖИВИХ ЛЮДЕЙ. ІМЕНА ДЕЯКИХ СКУЛЬПТОРІВ ДІЙШЛИ ДО НАС: МІРОН, ФІДІЙ, ПОЛІКЛЕТ, СКОПАС, ПРАКСИТЕЛЬ.
З історії шедевра Давньогрецькі скульптори досягли вершин у переданні рухів людини. Відомий «Дискобол» — перша класична скульптура, що зображує людину в складному русі, у повороті. Оригінал «Дискобола», який вважають роботою скульптора Мірона, не зберігся, але він представлений римськими копіями (бронзовими й мармуровими). Мірон був видатним реалістом, знавцем анатомії. Навіть ці недосконалі відтворення дають зрозуміти, що оригінал — це шедевр динамічної скульптури. Статуя передає напружену позу атлета. Скульптура «Дискобол» — це символ сучасного олімпійського руху, що підкреслює зв'язок із традиціями античного спорту.
ТВОРИ АНТИЧНОГО ЖИВОПИСУ НЕ ЗБЕРЕГЛИСЯ. УЯВЛЕННЯ ПРО ЦЕЙ ВИД МИСТЕЦТВА ДАЮТЬ СИЛУЕТНІ ЗОБРАЖЕННЯ НА ВАЗАХ, ЩО ВІДТВОРЮЮТЬ СЮЖЕТИ ДАВНЬОГРЕЦЬКИХ МІФІВ. ГРЕЦЬКИЙ ВАЗОПИС БУВ ЧЕРВОНО- І ЧОРНОФІГУРНИМ. ВАЗИ ВИГОТОВЛЯЛИ НАЙРІЗНОМАНІТНІШИХ ФОРМ, ЯКІ ПІДКРЕСЛЮВАЛИ ОРНАМЕНТОМ, ЗОКРЕМА МЕАНДРОМ.
Музична культура Риму зазнала впливу грецьких митців, проте стала розважально-видовищною. Поетичні твори співали в супроводі щипкових інструментів (ліри, кіфари). Театральні та циркові вистави супроводжували звучанням великих оркестрів і хорів. У військових походах грали на духових інструментах. Подібно до грецьких агонів проводили Капіталійські змагання поетів та музикантів. Популярність мали концерти віртуозів, музикування в побуті. Професію вчителя музики й танців вважали почесною. Римлянам належить винахід водяного органа — гідравлоса. Інструмент входив до складу ансамблів, що супроводжували гладіаторські бої, театральні й циркові вистави, громадські свята.
ДРУГИЙ ПЕРІОД (КЛАСИЧНИЙ) лірична поезія, драматургія ПЕРШИЙ ПЕРІОД (АРХАЇКА) обрядові та народні пісні, байки, загадки, міфи ТРЕТІЙ ПЕРІОД (ЕЛЛІНІСТИЧНИЙ) розквіт комедії, епіграма, епос, біографія, сатира ЛІТЕРАТУРА у Давній Греції Дев’ять Муз –покровительок науки та мистецтва Періодизація давньогрецьої літератури: Служіння Музам На переконання давніх греків, покровительками наук і мистецтва були Музи – за міфологічними віруваннями, доньки Зевса й богині пам’яті Мнемосіни. Ці дев’ять сестер опікувалися різними жанрами мистецтва та галузями наукових знань, що були найпоширенішими у античній Греції. Так, Калліопа вважалася музою епічної поезії, Евтерпа – музою лірики, Ерато – музою пісень про кохання, Мельпомена – музою трагедії, Талія – музою комедії, Терпсіхора – музою танців, Кліо – музою історії, Уранія – музою астрономії, Полігімнія – музою священних гімнів.
ДАВНЬОГРЕЦЬКА МІФОЛОГІЯ Усне слово – основа античної літератури. Особливість літературних пам’яток цього періоду полягає в тому, що вони усі постають з усного слова. Першим втіленням образного мислення давніх людей, зокрема, греків стає міф. Міф – це переказ про незрозумілі явища природи, богів, обожнених героїв тощо; колективна усна народна творчість. Міфологія – сукупність міфів певного народу. Грецька міфологія: міфи про походження світу та богів міфи про походження людей і діяння найвидатніших із них (героїв) Покровитель мистецтв бог Аполлон (Феб), син Зевса та Латони Герої давньогрецького епосу цар Одіссей і його дружина Пенелопа