Презентація "Готорн. "Золото царя Мідаса"

Натанієль Готорн 1804-1864 Народився в сім'ї морського капітана. В юнацькі роки Готорн зацікавився історією своєї родини. Один із його предків, суддя Джон Готорн, брав участь у гучних процесах проти сейлемських відьом і був проклятий разом із усіма його нащадками однією із засуджених.

Рання смерть батька прирекла родину на бідне, самітницьке існування. Мати письменника, що залишилася з трьома дітьми, після смерті чоловіка переїхала у батьківський дім і протягом наступних сорока років рідко виходила з кімнати. У 1825 р. Натанієль Готорн закінчив Боудонський коледж і повернувся до Сейлема, де усамітнено жив протягом одинадцяти років, створюючи свої перші новели. Внаслідок обмежених матеріальних статків письменник був змушений працювати митним наглядачем.

У 1842 р., після одруження з Софією Пібоді, Готорн на три роки переїжджає до Конкорду, де після народження першої дитини влаштовується інспектором на сейлемській митниці. Протягом наступних двох з половиною років у творчості Готорна відчувався розквіт. Він отримав визнання в Європі як видатний американський письменник та автор психологічного роману «Багряна літера». Літературний успіх, який здобув письменник, дав йому фінансову незалежність, і провівши півтора року у Ленноксі (1850—1851), він купив будинок Б. Олкотта у Конкорді. Навесні 1852 р. йому запропонували місце консула в Ліверпулі, Останні роки життя письменника були переповнені фізичними стражданнями. Він їх провів усамітнено. Помер 19 травня 1864 року у м. Плімут, США.

Дружина Готорна Софія Пібоді також народилася в Салемі. Вона була письменницей и художницею, не зважаючи на те, що це заняття для жінок не особливо віталося американським суспільством. За спогадами самій Софії,її чоловік, якій дуже любив її, намагався «колонізувати її здібності на користь власних». Одружилися Натанієль и Софія достатньо пізно : йому було 38, а їй 32, але вони були щасливі всі роки, проведені разом . На річницю їхнього весілля Натанієль писав Софії, що ніколи не був таким щасливим, як зараз. Їхнє життя схоже плащу, якій вони поділяють на двох. Він був ніжним, красивим. Безмежно закоханим. У них було дві дочки і син. Дружина пережила Натанієля на 16 років. Син також став письменником.

Молодша дочка Роуз, відома як Мати Марія Альфонса , також була письменницею, вийшла заміж, народила сина, але потім заснувала римско-католицьий орден домініканських сестер Готорна и стала його покровителькою, допомогаючи бідним

Джуліан Готорн

Книга чудес

1. Н. Готорн і його час. 2. Міф про Мідаса. 3. Зміст казки, порівняння сюжетно-композиційного плану міфу і твору Готорна. 4. Два Мідаси. 5. Ідея казки.

Мідас — ім’я багатьох фрігійських царів. Перший Мідас був сином Гордія і Кібели, царем Фрігії, що славився своїм багатством. Коли Мідас був ще дитиною, йому мурашки тягали пшеничні зерна, сповіщаючи про майбутнє багатство . Коли до Мідасу привели зв’язаного Силена, який загубив дорогу під час ходи Діоніса, цар привітно його прийняв, розмовляв з ним і через десять днів повернув Діонісу. У винагороду за звільнення Силена Діоніс запропонував Мідасу виконати будь-яке його бажання. Мідас забажав, аби все, до чого він доторкнеться, перетворювалось на золото. Але на золото стала перетворюватися і їжа, що загрожувало Мідасу голодною смертю, і він взявся благати Бога, аби той зняв чари. Діоніс наказав йому викупатися в джерелі Пактол, чому джерело стало золотоносним, а Мідас позбавився свого дару.

Другий Мідас був суддею на музичному змаганні між Аполлоном і Марсієм і визнав Аполлона переможеним. За це Аполлон наділив Мідаса вухами віслюка, які цареві доводилося ховати під фрігійським капелюхом. Цирульник Мідаса, побачивши вуха, і не маючи можливості нікому про це розповісти, вирив ямку в землі біля річки і шепнув туди: «У царя Мідаса вуха віслюка!». На цьому місці виріс очерет, який прошелестів про таємницю всьому світу .

Особливості творчості Готорна: ♦ в оповіданнях Готорна мав свою специфіку. Автор зображував своїх персонажів у атмосфері минулого або вони існували у якомусь невизначеному часі; ♦ алегоризм у Готорна був формою повчання, а притчевість закладена в саму основу його творчості, якою він мріяв чогось навчити. ♦ фантазія - головне у творчості; ♦ використання і творче переосмислення давньогрецьких міфів.

СПІЛЬНЕ між Мідасом з міфу і твору Готорна o в юності - обоє веселі, життєрадісні, люблять музику, квіти; o бажання стати найбагатшим; o усвідомлення необдуманості бажання; o ненависть до золота і багатства; o тема згубного впливу грошей на людину, формування в її характері таких негативних рис як жадібність, егоїзм; o засудження прагнення до збагачення як основної мети життя.

1. Якому Богу прислужився цар Мідас (за міфом)? Діонісу Зевсу Нептуну Сварогу 2. Фригійський цар, який отримав від юнака незвичний дар - перетворювати в золото все, до чого торкається, але цей дар став для царя справжньою карою. Мідас Авгій Одіссей Едіп

3. З яким проханням звернувся до юнака цар Мідас? Жити вічно Не знати хвороб Щоб все, до чого він торкався, перетворювалося в золото 4. Чому Мідасу стало ненависним багатство? Він захворів Віін хотів їсти Він хотів повернути свою дочку

1.Чому у царя Мідаса виникло бажання мати багато золота? 2. Чим обернулося його бажання? 3. Чим бажання відрізняється від потреби? 4. Чи було бажання Мідаса щоденною потребою? 5. Що зрозумів Мідас, коли бажання здійснилося? 6. Якій висновок можна зробити з цієї історії?

Головна думка – перш ніж щось бажати, потрібно подумати про наслідки. Головний герой “Мідас”: Жадібний і лукавий цар. Він поскупився, вибираючи для себе дар, і сам постраждав від цього. Мідас вважав, що немає нічого кращого золота, але зрозумів, що одним золотом ситий не будеш. І це стало йому уроком.

Сучасність і міфологія Група американських археологів вивчала стародавній курган в Центральній Туреччині та за допомогою місцевого селянина випадково знайшла в річці камінь зі стародавніми написами. Розглянувши уважніше, виявили, що камінь є хронікою поразки легендарного царя Мідаса від правителя загадкової цивілізації, про яку вченим поки нічого невідомо. Цим вони займуться пізніше, а зараз вся увага направлена на Мідаса. Досі цей давній цар вважався чистою легендою. Зате якою легендою! Цар Мідас, що випросив у богів дар перетворювати все, чого торкається, на золото і потім перетворив на статую власну дочку. Тепер археологи отримали реальний доказ існування царства Мідаса.