Презентація " Григорій Сковорода-легенда літератури "

Григорій Сковорода – легенда літератури Підготували учні 9 класу гімназії с. Омельне

Григорій сковорода – видатний філософ, байкар, поет, педагог. Він зробив великий внесок в розвиток української мови, літератури та культури. Його байки мають дуже глибокий зміст, а філософські висловлювання змушують дивитися на життя по новому

сковороди Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку, що нині на Полтавщині в козацькій родині Сави та Пелагеї. Батько Сава був рядовим козаком, у мирний час займався шинкуванням і продажем вина в Чорнухах. Будинок Григорія Сковороди

Києво-Могилянська академія Спочатку сковорода навчався у звичайній сільській школі. З 1734 року (Григорію 12) навчався у Києво-Могилянській академії. Його навчання в Академії, з перервами, тривало до 1753-го

Життєвий шлях Г. Сковороди. З 1742 по 1744 рік жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, створював музику на власні вірші. У 1750 році у складі російської місії Сковорода виїжджав за кордон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дискутував із ученими різних країн.

У 1753 році – повернувся в Україну, викладав поетику в Переяславському колегіумі. Писав байки, викладав стародавні мови. Сковорода написав підручник з етики. Незабаром мусив залишити колегіум, через доноси на нього.1754 – 1759 – жив у селі Коврай на Переяславщині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пісень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики

Протягом 1769 – 1774 років Сковорода написав збірку прозових байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п’яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кільце», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар

Сад божественних пісень - барокова збірка метафізичних віршів, написаних українським філософом Григорієм Сковородою й виданих посмертно в 1861 році санкт-петербурзьким видавцем Лисенковим у книзі «Сочинения в стихах и прозе Григория Саввича Сковороды.

“Бути щасливим - це значить пізнати, знайти самого себе”Григорій Сковорода

Помер Григорій Сковорода 9 листопада (29 жовтня ст.ст.) 1794 року в селі Пан-Іванівка (на сьогодні Сковородинівка Золочівського району Харківської області) в домі Андрія Ковалівського.

Про смерть Сковороди Срезневський записав таке:…Був прегарний день. До дідича з'їхалось багато сусідів погуляти й повеселитись. За обідом був Сковорода незвичайно веселий і говіркий, навіть жартував, оповідав про своє минуле, про свої мандрівки, досвіди. Зачаровані його красномовством повставали всі від обіду, Сковорода щез.. Він пішов у садок. Довго ходив він по перехресних стежках. Над вечір пішов сам господар шукати Сковороду й застав його під гіллястою липою. З рискалем у руці копав Сковорода яму — вузьку, довгу яму. — «Що це, друже Григорію, чим то ти зайнятий?» — спитав господар, підійшовши до старого. «Пора, друже, закінчити мандрівку! — відповів Сковорода. — І так усе волосся і злетіло з бідної голови від мордування, пора непокоїтися!» «І, брате, дурниця! Досить жартувати, ходімо!» — «Іду! Але я прохатиму тебе попереду, мій добродію, хай тут буде моя остання могила». І пішли в хату. Сковорода недовго в ній лишився. Він пішов у свою кімнатку, помолився Богу і, підложивши під голову свої писані праці і сіру свитку, ліг, зложивши навхрест руки. Довго чекали на нього з вечерею. Сковорода не з'явився. Другого дня вранці до чаю теж, до обіду так само. Це здивувало господаря. Він насмілився увійти до Сковороди, щоб розбудити його; одначе Сковорода лежав уже холодний закостенілий. Помер 9 листопада (29 жовтня ст.ст.) 1794 року в селі Пан-Іванівка (на сьогодні Сковородинівка Золочівського району Харківської області) в домі Андрія Ковалівського.

Могила Г. С. Сковороди. Могила відомого поета, філософа й педагога Григорія Савича Сковороди знакодиться в селі, названому на його честь. На місці поховання зведено меморіал з ім’ям, датами життя і смерті видатної людини, а також написом:”Світ ловив мене, але не спіймав”, що було передсмертною волею творця

Пам’ятник Григорію Сковороді (Київ)Пам’ятник Григорію Сковороді - пам’ятник мандрівному філософу і поету в Києві, розташований на Контрактовій площі в сквері напроти будівлі Києво - Могилянської академії, в якій Григорій Сковорода провів як студент багато років