11 червня о 15:00Вебінар: Формування підприємницької компетентності учнів на уроках англійської мови

Презентація "ГРУПА КИЇВСЬКИХ  «НЕОКЛАСИКІВ». ЇХНЄ ТВОРЧЕ КРЕДО, ОРІЄНТАЦІЯ НА ТРАДИЦІЮ, КЛАСИЧНУ ФОРМУ ВІРША. МИКОЛА ЗЕРОВ. СОНЕТ. ПОЕЗІЯ «КИЇВ − ТРАДИЦІЯ»

Про матеріал

Презентація, створена на основі спогадів одного із представників "грона п'ятірного" - Юрія Клена. Вже одне це є елементом зацікавлення темою, адже Юрій Клен - один із небагатьох, кому вдалося вижити, врятуватися від пресу "червоного терору" у 20-30 роки минулого століття і донести нам, сьогоднішнім, правду про своїх друзів, тих, кому, на жаль, пощастило менше, аніж йому... Презентацію можна з успіхом використовувати при вивченні теми як додатковий матеріал.

Зміст слайдів
Номер слайду 1

ГРУПА КИЇВСЬКИХ «НЕОКЛАСИКІВ». ЇХНЄ ТВОРЧЕ КРЕДО, ОРІЄНТАЦІЯ НА ТРАДИЦІЮ, КЛАСИЧНУ ФОРМУ ВІРША. МИКОЛА ЗЕРОВ. СОНЕТ. ПОЕЗІЯ «КИЇВ − ТРАДИЦІЯ»

Номер слайду 2

“Спогади про неоклясиків” Юрія Клена (Освальда Бургарда) стали текстовою основою презентаційних матеріалів про “ґроно п’ятірне” : Миколу Зерова, Павла Филиповича, Максима Рильського, Михайла Драй-Хмару та самого автора спогадів – Юрія Клена.

Номер слайду 3

ЩОДО ПИТАННЯ ТРАКТУВАННЯ ПОНЯТТЯ“НЕОКЛАСИЦИЗМ”…

Номер слайду 4

Неокласицизм (від гр. neos – молодий та лат. classicus – зразковий, “рафінована краса”) – відроджував традиції бувшого давно в занепаді класицизму. Він знайшов свій вияв у: використанні античних тем та сюжетів; використанні міфологічних образів і мотивів; проголошенні гасел «чистого» мистецтва; оспівуванні земних насолод та “рафінованої краси”.

Номер слайду 5

ЩОДО ПИТАННЯ СКЛАДУ ПОЕТИЧНОЇ ГРУПИ “КИЇВСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВ”…

Номер слайду 6

Близько 40 письменників належали до угруповання “неокласиків”, але ядро складало “п’ятірне ґроно” – майстри найвишуканішого слова, найглибшої філософської думки, патріоти рідної мови: Михайло Зеров, Максим Рильський, Павло Филипович, Михайло Драй-Хмара, Юрій Клен (Освальд Бургардт).

Номер слайду 7

ЛЕБЕДІНа тихім озері, де мріють верболози, давно приборкані, і влітку й восени то плюскоталися, то плавали вони, і шиї пнулися у них, як буйні лози. Коли ж дзвінкі, як скло, надходили морозиі плесо шерхнуло, пірнувши в білі сни,плавці ламали враз ті крижані лани, і не страшні були для них зими погрози. О, ґроно п’ятірне нездоланих співців! Крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів, що розбиває лід одчаю і зневіри. Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття веде вас у світи ясне сузір’я Ліри, де пінить океан кипучого життя. Михайло Драй-Хмара

Номер слайду 8

ЩОДО ПИТАННЯ МОМЕНТУ СТВОРЕННЯ ПОЕТИЧНОЇ ГРУПИ “КИЇВСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВ”…

Номер слайду 9

«Однаково одгетькуючись всіляких неокласиків, що, підфарбувавшись червоним карміном, годують про­ летаріат заялозеними формами з минулих століть і життєтворчих футуристичних безмайбутників, що видають голу руйнацію за творчість, та всілякі формалістичні школи і течії (імажинізм, комфутуризм, дадаїзм, футуризм тощо), оголошуємо еру творчої пролетарської поезії справжнього майбуття» «Наш універсал» (1921 р.)

Номер слайду 10

«Я собі як прекрасну мрію малюю можливість працювати з Вами, з п. п. Якуб- ським та Филиповичем, коло одного літературного діла. Ачей найшлися би іще товариші, котрим не зав'язано очей на ту істину, що коли не брать на свій корабель нічого з минулого, коли по-коряковському способу «роспаплюжить» усі традиції – то корабель врешті піде до дна. А ми б збудували Арго! Між нами були б і досвідчені керманичі – Зерови, і захоплені мрією про золоте руно невідомих берегів Тичини... і це було б мистецтво. Безграмотного фіглярства нинішніх пророків я не визнаю, – і в щирість їх не вірю...» (Із листа М. Рильського до М. Зерова, 1923 р.)

Номер слайду 11

ЩОДО ПИТАННЯ НАЗВИ, ПРОГРАМИ ДІЙ ТА ЗАВДАНЬ ПОЕТИЧНОЇ ГРУПИ “КИЇВСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВ”…

Номер слайду 12

Гуртківства не існувало. Зеров був тільки центром тяжіння... Були зустрічі друзів, і не було ні зборів, ні організацій, ані «основних завдань». Даючи повний простір один одному, неоклясики ніколи не окреслювали спільної для всіх рамки. Наявне становище речей переростало в принцип. Не існували жодні обмеження. Ніхто нікого ні до чого не зобов’язував. І саме це ґарантувало міцність зв’язків. Віктор Петров

Номер слайду 13

Яких-небудь маніфестів «неокласичної школи» годі було б шукати, бо ніяких «програм» вони не намічали. Та й сама назва «неоклясики» була випадкова й вказувала лише на те, що поети, яким її причеплено, хотіли вчитися у клясиків, цебто майстрів, які дали нам невмирущі зразки поезії, а це, розуміється, було не на руку “поетам”, які нічого не хотіли вчитися, ні стискати себе жадними нормами і ненавиділи все, що стояло вище їх. Юрій Клен

Номер слайду 14

Під час нашого побуту в Баришівці Зеров їздив якось до Києва, де відбулася літера-турна вечірка, в якій взяли участь – він, Филипович і Рильський. Немов випадково кинуто було про тих поетів слово “неокля-сики”. Вони його не зреклися, і назва та пристала до них. Найбільший на тій вечірці успіх припав Зерову. Перед групою, що об’єдналася назвою “неоклясики” і до якої пристали ще Драй- Хмара і я, стояло велике завдання: очистити! авгієві стайні української літератури. А були вони засмічені так, що тільки гірськими потоками можна було все те сміття виполоскати. Юрій Клен

Номер слайду 15

Номер слайду 16

Стрижнем естетичної програми неокласиків стало гасло «Ad fortes!» («До джерела!»). Таку назву мала книжка літературно-критичних статей М. Зерова (1926). Цей заклик визначав одну з головних передумов творення нової культури – творче засвоєння кращих здобутків минулого як в українській,так і в світовій художній літературі.

Номер слайду 17

ЩОДО ПИТАННЯ ЛІДЕРСТВА У ПОЕТИЧНІЙ ГРУПІ “КИЇВСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВ”…

Номер слайду 18

Зеров зокрема вчився не лише у парнасців, а ще й у античних поетів, греків і переважно римлян. Завжди я його заставав за перекладом Вірґілія, Горація, Марціяла та інших, а всі поети вчилися мови у Зерова. Багатство його словника було незрівняне. Навіть Тичина і Рильський давали йому перечитувати свої рукописи, перед тим як їх друкувати. Юрій Клен

Номер слайду 19

ЛІТОПИС ЖИТТЯ, СМЕРТІ І БЕЗСМЕРТЯ ЗЕРОВА МИКОЛИ КОСТЬОВИЧА

Номер слайду 20

МИКОЛА ЗЕРОВ(26 .04.1890 -03.11.1937)Український літературознавець, глибокий аналітичний критик, полеміст, лідер «неокласиків», майстер сонетної форми і блискучий перекладач античної поезії

Номер слайду 21

Номер слайду 22

Номер слайду 23

Це була людина, яка дивувала своєю незглибною пам’яттю, бо міг він цитувати цілими сторінками не лише українських авторів, а також Пушкіна та античних, знав історію переяславчан та родів їхніх, міг на вечірках без кінця сипати спогадами, зачаровуючи слухачів; прилюдні промови свої пересипав дотепами, коли бив противника, то нищив його ущент своєю спокійною іронією. За ту гострість багато людей ненавиділо Зерова, не любив його навіть такий письменник, як Підмогильний, вивівши Зерова у своєму романі “Місто” під іменем Світозарова. Юрій Клен

Номер слайду 24

МОЛОДА УКРАЇНА Коли ж то, Господи, мине нас цяя чаша, ця старосвітчина і повітовий смак — ці мрійники без крил, якими так поезія уславилася наша. От Петька Стах, містечковий сіряк, от Вороний, сентиментальна кваша. О, ні! Пегасові потрібна інша паша, а то — не вивезе, загрузне неборак. Прекрасна плястика і контур строгий,добірний стиль, залізна колія — оце твоя, Україно, дорога: Леконт де Ліль, Хозе Ередія, парнаських гір незахідне сузір’я зведуть тебе на справжнє верхогір’я. Микола Зеров (1921 р.)

Номер слайду 25

Перед 1 травням, його (Зерова) заарештовано. Сталося це після того, як восени перед цим Зеров переніс глибоку для нього трагедію – смерть єдиного сина. Ця смерть зробила його байдужим до всього і до власної долі. Усі обвинувачення на себе, що їх йому підсовував слідчий, він, не читавши, підписував, підкреслюючи тим, що всі ті “зізнання” вимушені, все наклепи і брехня, а тому не варто й читати. Юрій Клен

Номер слайду 26

Номер слайду 27

Зовсім іншої тактики дотримувався Драй-Хмара: він уперто заперечував усі брехливі на нього наклепи і не визнавав жадної йоти вини за собою. Та це його не врятувало. Його неприлюдно судила “трійка”, заславши на Колиму у східній Азії. Отже, не було жадного способу уникнути незаслуженої кари. Присуд винесено заздалегідь, вже задовго перед арештом…Юрій Клен

Номер слайду 28

Перекладач, учений, критик і поет, Закоханий в Елладу і поетів Риму, Плекав класичний ритм і срібнодзвонну риму. Великий ерудит, природжений естет. Прихильник строгих форм – різьбив дзвінкий сонет. Перекладав поетів світових перлини, Нещадно розбивав противників доктрини. І кожен рік міцнів його високий лет. Та збувся віщий сон старого Святослава, Крізь серце протекла гірка ріка Каяла. В часи сваволі дикої, пітьми і зла, Коли засліплені безглуздий культ кували, В неволі дальній, де німа холодна мла, Миколи Зерова не стало… І. Теліга

Номер слайду 29

КЛАСИКИ Ви вже давно ступили за порiг Життя земного, лiрники-пiвбоги. I голос ваш – рапсодiї й еклоги –Дзвенять у тьмi Аїдових дорiг. I чорний сум, безмовний жаль налiг. На берег наш, на скитськi перелоги –Невже повiк не знайдете спромоги. Навiдатись на наш пiвнiчний снiг?I ваше слово, смак, калагатiя. Для нас лиш порив, недосяжна мрiя. Та гострої розпуки гострий бiль. I лиш одна ще тiшить дух поета,Одна вiдроджує ваш строгий стиль –Ясна, дзвінка закiнченiсть сонета. 15.12.1924

Номер слайду 30

СОНЕТ – 14-рядковий вірш, з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів (терцетів). Микола Зеров називав сонет «ліроепічною мініатюрою окремої схеми». СЛОВНИКОВА РОБОТА

Номер слайду 31

КИЇВ – ТРАДИЦІЯ Ніхто твоїх не заперечить прав. Так, перший світ осяв твої висоти, До тебе тислись войовничі готи, І Данпарштадт із пущі виглядав. Тут бивсь норманн і лядський Болеслав Щербив меча об Золоті ворота, Про тебе теревені плів Ляссота І Левассер Бонплан байки складав. І в наші дні зберіг ти чар-отруту: В тобі розбили табір аспанфути — Кують, і мелють, і дивують світ. Тут і Тичина, голосний і юний, Животворив душею давній міт І «Плуга» вів у сонячні комуни. Микола Зеров

Номер слайду 32

Ґоти (ґотською мовою: Гутанс) – східногерманські народи, які, ймовірно, спершу заселяли південь Скандинавії й острів Ґотланд. Данпарштадт – остготська столиця ІІІ-IV ст. Ляссота – австрійський дипломат і мемуарист XVI ст., посол до запорожців. Левассер Бонплан (фр. Guillaume Le Vasseur de Beauplan) (бл.1600-1673), французький інженер і військовий картограф, з початку 1630-х до 1648 р. перебував на польській службі, переважно на території України, у 1637-1638 рр. брав участь у поході Конєцпольського на Павлюка й Остряницю. СЛОВНИКОВА РОБОТА

Номер слайду 33

КИЇВ НАВЕСНІ ВВЕЧЕРІХоч як звели тебе гермокопіди І несмак архітекторів-нездар, І всюди прослід залишив пожар, – Ти все стоїш, веселий, ясновидий І недаремно вихваляють гіди Красу твою, твій найдорожчий дар Синіють води, зеленіє яр, І стелються сліпучі краєвиди. А вулиці твої виводить зір В повітря чисте. В запашний простір, Де ходить вітер горовий і п’яний, І в тихий час, як западає ніч, Поважно гомонять старі каштани І в небо зносять міріади свіч. 9.06.1928

Номер слайду 34

СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ У ТВОРЧОСТІ “КИЇВСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВ” ТА ФУТУРИСТІВСПІЛЬНЕноваторські пошуки щодо словотворення;визнання слова як важливої суспільної та поетичної категорії; майстерність у зображенні звукописних образів;прагнення до розвитку літературного процесу.

Номер слайду 35

СПІЛЬНЕ ТА ВІДМІННЕ У ТВОРЧОСТІ “КИЇВСЬКИХ НЕОКЛАСИКІВ” ТА ФУТУРИСТІВВІДМІННЕФутуризм. Неокласицизм“погляд у майбутнє”;деструкція класичної, традиційної форми;відсутність римування, верлібр;заперечення традицій, історичних здобутків;урбаністична тематика;дегуманізація, перебільшена увага до ролі машини, техніки у житті людини;зневага до природиі до всього природнього.“погляд у минуле”;дотримання класичної форми;вишуканість римування та жанрової форми (сонет, олександрійський вірш);глибоке знання рідної історії, визнання її впливу на сучасність;теми далекі від сучасних проблем;гуманізм, оспівування природи та людини в ній.

Номер слайду 36

ОБРИВесна  цвіте  в  усій  красі  своїй,Вже  одгриміли  Зевсові  перуни,Дощу  буйного  простяглися  струни,Зазеленів  сподіваний  рижій. На  полі  котяться  веселі  вруна,В  кущах  лящить-співає  соловій,А  по  шляху,  немов  казковий  змій,На  зсипище  сільська  ватага  суне.І  в  селах  плач.  Герої  саг  і  рун,Воскресли  знов  аварин,  ґот  і  рун,Орава  посіпацька,  гадь  хоробра…Сільської  ситості  останній  трен,Усюди  лемент – крик  дулібських  жен. Під  батогом  зневажливого  обра. 25.05.1921

Номер слайду 37

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯОпрацювати біографії Миколи Зерова, Павла Филиповича, Михайла Драй-Хмари, Юрія Клена. Вивчити напам’ять одну з поезій Миколи Зерова: “Київ – традиція” або “Київ навесні ввечері”.

pptx
До підручника
Українська література 11 клас (Міщенко О.І.)
Додано
24 березня
Переглядів
222
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку