Презентація "Хімічне виробництво в Україні "

9 кл матер Коб Бой Хімічне виробництво в Україні 13 02 2025* Хімічне виробництво є → одним з найбільш розвинутих у господарстві України. * Хімічні технології і матеріали застосувують → у всіх сферах діяльності..1)Значення хімічної промисловості

* Значний розвиток хімічної промисловості в Україні зумовлений трьома основними чинниками: → природним (наявність різноманітної сировинної бази), економічним (необхідності повної переробки відходів, наявність → споживача хімічної продукції) → соціальним (наявність наукової бази та кваліфікованої робочої сили).

* Азотні добрива, самородна сірка, барвники, бром, титанові білила, продукти органічного синтезу → експортуються до інших країн.

І) гірнича хімія (видобування сировини), ІІ) основна хімія (виробництво мінеральних добрив, неорганічних кислот і соди) ІІІ) хімія органічного синтезу (виробництво полімерних матеріалів)ІV) побутова хімія2)Галузева структура

І) мінеральні ресурси (кам’яне й буре вугілля, супутні й природні гази, нафта, кам’яна й калійна солі, фосфорити, крейда, вапняки, сірка ІІ) деревина, відходи чорної і кольорової металургії, харчової промисловості, лісопромислового комплексу.ІІІ) продукція сільського господарства, вторинна сировина.3)Сировинна база

Чинники розміщення підприємств хімічної промисловості1)сировинний;2)паливно-енергетичний;3)водний;4)трудоресурсний;5)споживчий;6)екологічний. 4)Чинники розміщення

1) «спеціалізація» - зосередження виробництва на виробництві певної продукції2) «концентрація»; → більшість підприємств хімічної промисловості зосереджено у трьох районах: Придніпров’ї, Донбасі та Прикарпатті. Форми організації виробництва

3)«кооперування» - співробітництво 4) «комбінування» - поєднання взаємозалежних різнорідних виробництв

* калійні солі (Калуш, Стебник), сірка (Яворів, Новий Розділ) * Видобуток калійних солей та самородної сірки повністю припинений. * Затоплені водою шахти і переповнені виробничими відходами сховища у місцях видобутку перетворилися на місця екологічного лиха.І) Гірничо-хімічна промисловість. В Україні є унікальні поклади гірничо-хімічної сировини

* Видобуток кухонної солі → Донбас - Бахмутівське та Слов’янське родовища; Солотвине Закарпатська обл.) * родовища вапняків на Донбасі та у Криму.* фосфорити (Середнє Придністров’я),

* озокерит (Борислав).

→ з морських розсолів затоки Сиваш Азовського моря.

* три райони гірничої хімії: Донбас, Прикарпаття, Присивашшя.

* Виробництво неорганічних хімічних речовин переважно розвинуте → на Донбасі та у Придніпров’ї. → синтез соди, хлору, сірчаної кислоти, сажі, мінеральних добрив: азотних та фосфатних.ІІ) основна хімія

* Матеріаломістке - поблизу родовищ сировини — кам’яної солі. * кальцинована, каустична та харчова сода – → Лисичанськ (Луганська область), → Яни Капу (колишній Красноперекопськ, АР Крим = розсоли затоки Сиваш та місцевий газ як паливо. Виробництво соди

* Каустична сода→ «Дніпро. АЗОТ» у Кам’янському (до 2016 р. - Дніпродзержинськ) → місцева електроенергія та сіль з Донбасу.

* відходи содової промисловості→ для виробництва мийних засобів та для знезаражування води→ у Кам’янському. Виробництво хлору

* Через високу хімічну активність кислоти її важко перевозити → тяжіє до споживача - виробництво фосфатних добрив → Одеса та Суми, Виробництво сірчаної кислоти

* З відходів металургії → в Костянтинівці на Донеччині → у Кам’янському на підприємстві «Дніпро. АЗОТ». Кам’янське

* заводи технічного вуглецю→ у Кременчуку та Кадіївці (до 2016 р. - Стаханов)→ експортується до країн Європи. * Технічний вуглець (сажа) підвищує міцність гуми, яка йде на виробництво автомобільних шин. Сажова промисловість

* Україна - 3 % світового експорту амоніаку і карбаміду. * Підприємства до найбільших у Європі з даного профілю. Виробництво мінеральних добрив. Азотні (нітратні) добрива: аміачна селітра та карбамід.

1) Старі підприємства = відходи коксування вугілля - коксовий газ.→ у Горлівка (концерн «Стирол»), → Сєвєродонецьке об’єднанні «Азот», → Кам’янське («Дніпро. АЗОТ»), Запоріжжі. Азотні добрива Кам’янське

2)На природний газ, нафту та продукти їх переробки (амоніак), → вздовж газопроводів* Черкаський «Азот» - 1/3 аміачної селітри, *«Рівнеазот». * Одеський припортовий завод

* Підприємства, що виробляють фосфорні добрива - суперфосфат, → на імпортній (Одеса, Суми) → та місцевій (Костянтинівка) сировині.→ на споживача — сільське господарство, → у Сумах і Кам’янському на основі переробки фосфоритів з Північної Африки і Близького Сходу. Кам’янське

* Повністю припинено виробництво калійних добрив на Прикарпатті.

* невеликі сучасні заводи з виробництва комплексних, змішаних і мікродобрив→ в Новій Любомирці (Рівненська область), → Кременці (Тернопільська область), → Білій Церкві (Київська область).

* Основним виробництвом хімії органічного синтезу в Україні є → хімія полімерів. * Виробництво пластмас і синтетичних смол, синтетичного каучуку, хімічних волокон. Виробництво органічних хімічних речовин. 

* Сировина = імпортні нафта, газ, а також кам’яне → вугілля та продукти його коксування. * у місцях споживання готової продукції. * потреба у воді та електроенергії.

* в Донбасі та Придніпров’ї* Запоріжжя = органічні сполуки, пластмаси, синтетичні смоли; * у Дніпрі - синтетичний каучук; * у Кам’янському - полівініл та полістирол, * у Сєвєродонецьку - вироби з пластмаси і склопластику. Дніпро

* зі смол і пластмас → пляшки, тару, мішки, пакети, упакування, плівки, покриття, меблі, іграшки, штучну шкіру, труби, автомобільне обладнання, лінолеум, шпалери, профілі для віконних рам, диски

* синтетичний каучук переробляють на гуму, з якої отримують шини, гумотехнічні вироби, взуття; * хімічні волокна спрямовують у текстильну промисловість.

* Виробництво шин представлене заводами у Дніпрі та Білій Церкві. Дніпро

Штучні волокна з природних полімерів, на основі переробки целюлози ацетатні, віскозні й мідно-аміачні волокна). В Україні синтезують хімічні волокна,

* Синтетичні волокна → із синтетичних смол → анід, капрон, лавсан, нітрон.

* Виробництво хімічних волокон → біля джерел води, електроенергії та споживача - текстильних підприємств.→ у Чернігові та Сєвєродонецьку, працюють не на повну потужність.

* 2 500 видів продукції. * Найбільші лакофарбові заводи → в Києві, Дніпрі, Запоріжжі, Кривому Розі, Одесі, Львові, Яни Капу, Суми, Вінниця, Чернівці, Дрогобич Лакофарбова промисловість.

* мило, косметичні засоби для макіяжу та догляду за шкірою, сонцезахисні та для засмаги, гоління, дезодоранти для тіла та антиреспіранти→ наукомістке→ у великих містах - Дніпрі, Запоріжжі, Києві, Одесі, Харкові. Виробництво синтетичних мийних засобів та парфумів.

Парфумерно-косметична промисловість та виробництво продукції побутової хімії. * ТНК Procter & Gamble «Проктер енд Гембл» США→ заводи в Борисполі (Київська область)→ Покрові (Дніпропетровська область), → мийні та гігієнічні засоби торгових марок Gala, Dax, Shandy, Safeguard, Camay. * 80 % цієї продукції експортують до країн Європи та Америки.

* українсько-болгарське «Pirana» (Харків) — найбільший виробник шампунів, косметичних засобів, зубних паст і побутової хімії в Україні;

* українсько-ізраїльське «Вельта-Косметік» (Дніпро) → косметичні засоби і побутова хімія → вітчизняна та імпортна сировина німецьких, італійських і французьких виробників.

* Компанія «Ельфа» (Коростень, Житомирська область) → парфумерно-косметична і побутова продукція під торговими марками «Зелена аптека», «Біоформула», «Біоняня».

Київ: «Фармацевтична фірма «Дарниця» (майже 15 % загальної вартості продукції), «Київмедпрепарат» (14,4 %), «Фармак» (11 %), «Борщагівка», «Індар», «Київський вітамінний завод». Виробництво фармацевтичних продуктів і препаратів. 

* Харків («Здоров’я»), * Львів («Галичфарм»), * Одеса («Біостимулятор»), * Тернопіль, Умань

* Фармацевтична фірма «Дарниця» — лідер в Україні за обсягом виробництва → понад 25 % випуску української фармацевтики→ 250 найменувань→ експорт у понад десяток країн світу.

*«Дніпрошина» у Дніпрі *«Росава» у Білій Церкві ( 6 млн шин на рік. 200 типорозмірів шин)→ шини для легкових, вантажних автомобілів, дорожньо-будівної та сільськогосподарської техніки. Виробництво гумових виробів.гумоазбестова промисловість

* Гумотехнічні вироби → труби, шланги, конвеєрні стрічки, гумове взуття→ Лисичанськ, Суми, Запоріжжя, Одеса, Харків, Донецьк, Чернівці.

 * Головними проблемами розвитку вітчизняної хімічної промисловості є → відсутність важливих сировинних ресурсів (фосфатів, калійних солей, нафти, природного газу, віскозної целюлози, каучуку, спеціальних основ для ліків тощо) чи недостатнє їх виробництво; 6)Проблеми і перспективи розвитку ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ.

* Продукція багатьох підприємств є неконкурентоспроможною → через високу матеріало- та енергомісткість виробництва. * Низьким є рівень наукомістких технологій і виробництв.

* низький технічний і технологічний рівень заводів; → неповне завантаження виробничих потужностей.

* У зв’язку із скороченням виробництва чи припиненням діяльності → хімічні підприємства не задовольняють потреб країни у продукції → основної хімії (насамперед у мінеральних добривах) → та хімії органічного синтезу. * Значні їх обсяги доводиться ввозити з-за кордону.

* Щільна концентрація підприємств у Придніпров’ї, на Прикарпатті та Донбасі спричиняє → надмірне забруднення довкілля хімічними речовинами, що негативно позначається на здоров’ї людей.

* Щоб розв’язати проблему, необхідно здійснювати → заходи з очищення від забруднень,→ використання маловідходних і безвідходних технологій на підприємствах хімічної промисловості.

* Надзвичайно проблематичною є робота підприємств на окупованій частині Донбасу — у Донецьку, Макіївці, Горлівці, Єнакієвому, Алчевську та ін. * Експерти ООН попереджають про можливу хімічну загрозу, що можуть спричинити бойові дії в Донецькій і Луганській областях.

* упровадженням новітніх технологій, → що дасть змогу підвищити якість продукції → та звести до мінімуму промислові відходи; → забезпеченням максимального очищення стічних вод і викидів в атмосферу; → деконцентрацією хімічних підприємств у районах великої щільності населення, виведення екологічно небезпечних хімічних виробництв за межі житлової забудови Перспективи розвитку хімічної промисловості