Презентація "Хліб-всьому голова"

Хліб-всьому голова. Підготувала вчитель початковихкласів Свеської спеціалізованоїшколи І-ІІІ ступенів № 2 «ліцей»Батусь Валентина Павлівна

З давніх давен в Україні є чудова традиція: всіх гостей, знайомих, зустрічати хлібом. Для нашого народу хліб був і є на просто стравою. Це основа нашого життя і найдорожча святиня. Навіть таке важливе слово, як «життя», походить від слова «жито» - назви однієї із зернових культур

Для чого ж нам потрібний хліб?

Хліб – це наша щоденна їжа, найпотрібніша їжа. «Риба – вода, ягода – трава, а хліб – всьому голова» - казали колись наші прадіди. Як виблискує його запашна шкоринка

Але шлях від малої зернини до пахучої паляниці був важким і довгим.

Так орали і садили хліб в давнину

А це наше сьогодення

Збір урожаю

Млин. Сучасний завод

Улюбленим повсякденним, святковим та обрядовим хлібом на Україні був учинений, тобто виготовлений на розчині, заквасці. Розчину робили на хмелю, потім залишали шматок тіста від попередньої випічки. Виготовляли закваску, потім тісто, яке не раз перемішували. Пекли хліб у добре розпаленій печі на поду (черені), підкладаючи під хлібини сушене капустяне листя.

Випіканні хліба вдома і на хлібозаводі

Хліб потрапив до магазину

Саме давнім грекам ми зобов'язані самим словом "хліб". На думку лінгвістів воно походить від грецького слова "клібанос" (горщик спеціальної форми, в якому грецькі майстри випікали хліб). Від слова "клібанос" у стародавніх готів було утворено слово "хлайфе", яке перейшло у мову стародавніх німців, як "хлайб", російську як "хлєб", естонську — "лейб", а українську — "хліб". Найдавніший хліб у Європі датується 3530 роком до нашої ери

Хліб здавна є символом добробуту та гостинності. Протягом віків у народі вироблялося ставлення до нього як до священного предмета. Крихти й уламки хліба ніколи не викидали, а віддавали птиці чи худобі. За гріх вважалося недоїсти шматок хліба, а якщо такий шматок падав на землю, годилося підняти його, почистити від пилу, поцілувати й доїсти.

У традиційному інтер'єрі селянської хати хліб-сіль, покриті рушником, були необхідним атрибутом. Запрошуючи до столу, господар казав: Просимо до нашого хліба-солі, а після застілля гості дякували за хліб-сіль. Розділити з кимось хліб-сіль — означало подружитися, побрататися. Зустрічати хлібом-сіллю дорогих гостей — цей звичай, що має глибоке коріння, дійшов до нашого часу.

Хліб – усьому голова. Без хліба – не обід, без капусти – не борщ. Без хліба і любов гине. Де хліб і вода, там нема голода. Чому так кажуть?

Хліб став для нас засобом єднання людей тому, що ним діляться за загальною трапезою.- Хліб став для нас символом великої праці тому, що добувається в поті лиця.- Хліб став для нас супутником співчуття тому, що його роздають, ним діляться в усі часи бід.- Смак розділеного хліба не порівняний ні з чим. (Антуан де Сент Екзюпері)Бережіть хліб!