Презентація "Храм Неба"

Храм Неба. Підготувала студентка 1ф Лях Дарина

Будувався він з 1406 по 1420 роки за часів династії Мін при імператорі Юнле, який також керував будівництвом Забороненого міста. Спочатку він називався Храм Неба та Землі. Через 110 років (1530 року), вже за часів імператора Цзяцзін, його почали називати вже Храмом Неба. Це зробили тому, що окремо було збудовано храм Землі. Імператор Цзяцзін побудував Храм Сонця та Храм Місяця. У 18 столітті імператор Цяньлун провів велику реконструкцію комплексу. Під час так званої другої опіумної війни його захопили війська англо-французької коаліції. У 1900 році храм зайняв вже Альянс восьми держав.Із нього зробили командний пункт. Прекрасному комплексу завдали серйозних збитків. Багато історичних і релігійних артефактів пограбували. З падінням імператорської династії храм опинився в забутті. На початку 20 століття у комплексі пройшла чергова реконструкція.

Храм Неба розкинувся на величезній площі, у південній частині Зовнішнього міста, далеко від міської метушні. Вважалося, що таке окраїнне становище сприяє вільному спілкуванню імператора, сина Неба, зі своїми божественними предками. Територія храму займає величезну територію. Створення такого комплексу відповідало масштабам китайської столиці. Храм Неба був пов'язаний з найголовнішими державними ритуалами жертвопринесення Небу, що панує над долями людини. У своїх великих формах, храм втілив уявлення про всесвіт, що склалися в Китаї ще за часів давнини.

Загальна площа, яку займає храм Неба, становить 266,7 га. Територія храму обнесена двома мурами. Зовнішня стіна, що охоплює всю територію храму, становить 6625 метрів. Довжина внутрішньої стіни, що оточує будівлю храму – 5287 метрів.

Територія, на якій розташований ансамбль храму, обнесена двома рядами глухих стін, пофарбованих у червоний колір, і утворює у плані квадрат, що символізує Землю. Круглі будівлі біломармурового різьбленого вівтаря та храмів, увінчаних синіми конусоподібними дахами, символізують Небо (коло – знак сонця чи Неба). Таке поєднання квадрата та кола позначає союз неба та землі. Безперервно варіюючись і повторюючись, ці знаки нагадують про безперервний круговорот стихій.

У межах зовнішніх стін знаходяться другорядні приміщення - Зал Великого Неба (Хуанцяньдянь), кухня для небожителів (Шеньчу), павільйон для жертвоприношення тварин (Цзайше-тін). Тут розташований палац Чжайгун, де імператор напередодні здійснення обрядів постив протягом трьох днів. Весь цей мальовничий ансамбль,вільно розкиданих серед дерев та квітів,що створює особливий духовний настрій, звільняючи людину від мирської метушні та турбот перед обрядом піднесення молитов небу.

Головні споруди храмового ансамблю - Храм Молінь про врожай, Храм Небесного склепіння та Вівтар Неба. Вони розташовані за внутрішніми стінами, витягнувшись прямою лінією з півночі на південь. Їх оточують густі гаї вічнозелених кедрів. Величезна територія, на якій розташувалися ці головні споруди Храму Неба, розпланована відповідно до традиційних уявлень про взаємодію активних та пасивних сил, що становлять єдність світобудови. Викладена світлими кам'яними плитами «Дорога духів» довжиною 600 м поєднує три основні будівлі комплексу. Ця дорога символізує образ "шляху Всесвіту" - дао, найважливіший образ китайського середньовічного мистецтва. Учасники ритуалу, неквапливо прямуючи урочистою процесією по «Дорозі духів», повинні були споглядати і осягати красу храмового ансамблю — його будівель, білокам'яних різьблених огорож і воріт — і тим самим долучатися до законів та ритмів світобудови.

Першим на «Дорозі духів» перед мандрівниками відкривалася центральна та найвища будівля: круглий храм Циняньдянь, Храм Молінь про врожай. Тут відбувалися ритуали жертвопринесень Небу та Землі, підносилися молитви про дарування багатого врожаю. Висота храму становить 38 м. Він є ротондою, пофарбованою червоним лаком, що стоїть на триступінчастій білокам'яній терасі. Храм увінчує триярусний конусоподібний дах, облицьований яскраво-синьою глазурованою черепицею. Будівля храму Циняньдянь, що сьогодні стала емблемою сучасного Китаю, є центром всього ансамблю Храму Неба.

Всередині храму Циняньдянь немає ні вівтаря, ні статуй, такі характерні, наприклад, для буддійських храмів. Людина, яка приходить до Храму, ніби покликана безпосередньо спілкуватися з небом. Кругла будівля храму позбавлена ​​крокв і поперечних балок. Стоячі по колу в три ряди 28 могутніх дерев'яних стовпів, на які спираються розташовані по колу перекладини, залишають вільною центральну частину інтер'єру і відкривають східчастий купол, що йде вгору.

У храмі Циняньдянь немає жодної випадкової деталі — все підпорядковане символіці, яка сягає традиційними віруваннями китайців. Колони пофарбовані в червоний колір – колір вогню. Вогонь символізує шлюбний союз Неба та Землі. Чотири центральні колони храму, заввишки 19,2 м, символізують чотири пори року: весну, літо, осінь, зиму. Дванадцять колон середнього ряду – 12 місяців року. Дванадцять колон зовнішнього ряду позначають 12 двогодинних відрізків доби. Усі разом двадцять вісім колон символізують 28 сузір'їв.

На південь від храму Циняньдянь, далі «Дорогами духів», на значній відстані від головного храму, знаходиться малий храм Хуанцюнюй — Храм Небесного Зводу, оточений широкою стіною. Він виглядає як триступінчаста тераса з вівтарем на вершині. Його оточують дві стіни - зовнішня квадратна, що символізує Землю, і внутрішня кругла, що символізує Небо. У храмі зберігаються ритуальні таблиці небесної сфери.

Третьою головною спорудою ансамблю є Вівтар Неба, де приносилися жертовні дари Небу. Це кругла ступінчаста триярусна піраміда, що поступово сходить до самого верху і споруджена з білого мармуру, що іскряться на сонці. Діаметр основи вівтаря становить 67 м. Чотири провідні на вершину сходів та численні уступи вівтаря оточені мармуровими балюстрадами, прикрашеними різьбленими зображеннями драконів та феніксів, – це знаки дощу та сонця. Усього балюстрада має 360 таких фігурних стовпчиків, що відповідає числу градусів, на які астрономи поділяють небесне склепіння. Усі плити вівтаря також розкреслені за радіусами на нумерологічні знаки. У союзі Неба і Землі сприятливими вважалися лише непарні числа. Так, цифра 3 - число ярусів вівтаря, була найважливішою, оскільки символізувала три основні сили Всесвіту - небо, землю та людину; три джерела світла - сонце, місяць і зірки; три роду зв'язуючих людей: між государем і чиновниками (справедливість), між батьком та сином (любов), між чоловіком та дружиною (згода). Цифра 5, символ п'яти стихій, ототожнювалася із Цифра 7 - символ чесноти. Цифра 9 (3 × 3) сприяла союзу Землі та Неба, тому сходи, що ведуть від верхнього ярусу вівтаря до середнього, мають 9 ступенів, а діаметр кожного ярусу відповідає числам, кратним дев'яти.

…в образі храму Неба в Пекіні наочно втілилися уявлення китайців про світобудову та її закони. Ймовірно, це найбільший храм у світі, цілком присвячений аграрно-заклинальним обрядам – найдавнішим релігійним обрядам на землі.

天壇