Презентація "Хто започаткував наукові дослідження історії України"

Хто започаткував наукові дослідження історії України5 клас. Вчитель історії Дубровицького НВК “Ліцей-школа”Браздецька Тетяна Миколаївна

Опрацьовуючи матеріал з історії відкрий робочий зошит, запиши дату та тему нашого заняття. Всі практичні завдання виконуй в зошиті.

Очікуванні результати: Після цього уроку я зможу:-витлумачувати і доречно вживати поняття та терміни «вчені-історики» , «еміграція»;-визначати правила, якими керуються історики в дослідницькій роботі;-стисло розповідати про М. Грушевського та Д. Яворницького, як про видатник істориків.

Давайте пригадаємо!Батьком історії називають :а) Геродота б) Аристотеля в) Піфагора2. В «Історії» Геродота було описано похід царя Дарія І на землі :а) кіммерійців б) греків в) Скіфів3. Опис подій за роками, «з літ в літа»:а) казка б) літопис в) міф4. Нестор літописець написав:а) «Повість минулих літ» б) Літопис Самовидця в) Літопис Самійла Величка5. Маєток для заснування Києво- Могилянської академії подарувала?а) Ольга б) Галшка Гулевичівна в) Анна Ярославівна6. Літопис Самійла Величка відносять до :а) давньоруських літописів б) козацьких літописів

Зародження історичної науки в Україні припало на часи панування в наших землях іноземних імперій — Російської та Австрійської (згодом Австро-Угорської). Як ви думаєте, чи були сприятливими умови для проведення історичних досліджень і поширення історичних знань серед людей? Чому?Поміркуй!

Діємо: практичні завдання Вправа «Вчимося аналізувати інформацію»Прочитайте текст на ст. 142-143 параграфа 26 про істориків. Визначте, про кого в ньому йдеться? Зіставте інформацію про істориків: що спільного в їхніх біографіях?В зошит запиши про яких вчених-істориків ти дізнався (також, тобі в цьому допоможуть наступні слайди).

Максимович Михайло Олександрович 1804-1873рр. видатний український науковець, енциклопедист, фольклорист, історик, філолог, етнограф, ботанік, поет зі старшинського козацького роду Полтавщини, перший ректор університету Св. Володимира. Член Історичного товариства імені Нестора-Літописця. Максимович був першим істориком стародавнього Києва, присвятивши йому двадцять п'ять статей. Він уперше показав роль Петра Могили в будівництві української культури, розповів про історію створення багатьох київських пам'яток, зокрема Трьохсвятительської, Воздвиженської, Іоаннівської церков, Хрещатика, Золотих воріт, міських валів, узвозів. Він стверджував, що українська мова виникла ще в часи Київської Русі, раніше за російську. Максимович своїм прикладом запалив багатьох на збирання й дослідження української старовини.

Костомаров Микола Іванович 1817-1885рр.видатний український історик, етнограф, прозаїк, поет-романтик, мислитель, громадський діяч, етнопсихолог. Член-редактор Петербурзької археологічної комісії (1860—1885), член Історичного товариства імені Нестора-Літописця, член Московського археологічного товариства, член-кореспондент Петербурзької АН (1876). Був співзасновником та активним учасником слов'янофільсько-українського київського об'єднання «Кирило-Мефодіївське братство». У 1847 році за участь в українофільському братстві Костомарова арештовують та перевозять з Києва до Петербурга, де він і провів решту свого життя.

Антонович Володимир Боніфатійович 1834-1908рр. український історик, археолог, етнограф, археограф, член-кореспондент Російської АН з 1901; професор Київського університету з 1878; співорганізатор Київської Громади, член Київського товариства старожитностей і мистецтв. Антонович — автор понад 300 праць з історії, археології та етнографії України. Зібрав, зредагував і видав 9 томів „Архива Юго-Западной России“, що стосуються історії Правобережної України XVI—XVIII століть. Вперше ввів у науковий обіг назву “Україна-Русь”

Яворницький Дмитро Іванович 1855-1940рр.український історик, археолог, етнограф, фольклорист, лексикограф, письменник, дослідник історії українського козацтва, дійсний член НТШ (1914) і ВУАН (1929)Його праці присвячені різним галузям: * археологічні (досліджував старі кургани та церкви); *історичні (основну увагу Яворницький присвятив історії Запорізької Січі); *етнологічні (записав понад 1 000 пісень і близько 500 оповідань); *художні (збірки поезій, повістей і оповідань; роман “За чужий гріх”) Неоціненним скарбом є праця “Історія запорозьких козаків”

Поміркуй!Ім’я Михайла Грушевського вам вже відоме. Пригадайте, де ми про нього говорили? З якими історичними подіями пов’язана постать Михайла Грушевського?

Грушевський Михайло Сергійович 1866-1934рр.український історик, громадський та політичний діяч. Голова Центральної Ради Української Народної Республіки (1917–1918). Член Історичного товариства ім. Нестора-Літописця, дійсний член Чеської АН (1914), почесний член Київського товариства старожитностей і мистецтв (1917), член-кореспондент ВУАН (1923) та АН СРСР (1929), багаторічний голова Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові (1897–1913), завідувач кафедри історії Львівського університету (1894–1914), автор понад 2000 наукових праць

Діємо: Практичні завдання. Прочитавши текст підручника ст. 143-145 запиши в зошиті міста, з якими були пов’язані різні етапи життя Михайла Грушевського. Біля назви міста запиши роки та основне заняття вченого в цьому місті. За потреби скористайтеся додатковими джерелами інформації. Наприклад: Тифліс (Грузія), 1880р., Михайла зараховано до третього класу Тифліської гімназії, багато читає, пише свої перші оповідання.

Еміграція — виїзд людей за межі країни. Вчений-історик - особа з відповідним вишколом та фаховою підготовкою, вивчає минуле людства у всьому його різноманітті. За словами Лукіана, античного автора трактату “Як писати історію” , ІІ ст. - «Отож нехай мій історик має бути таким: безстрашним, непідкупним, незалежним, друг свободи слова та істини, який називає, як каже комічний поет, фігу фігою, а ночви – ночвами, не керується ні дружбою, ні ненавистю, не знає ні милосердя, ні страху, не визнає авторитетів, справедливий суддя, доброзичливий до всіх настільки, щоб нікому не дати більше, ніж той заслужив. У своїх працях чужоземець і людина, яка не має батьківщини. Не визнає правил, окрім закону власної совісті, не зобов’язаний нікому у служінні, байдужий до чужих оцінок»Варто запам'ятати!

Ви, напевно, помітили, що в навчальному тексті йдеться про істориків-чоловіків. Поміркуйте (дізнайтеся), із чим пов’язана така особливість. Своїми здогадками поділись з батьками, запитай їхньої думки. Поміркуй!

Полонська -Василенко Наталія Дмитрівна 1884-1973рр. історик, археолог, архівіст, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, авторка майже 200 наукових праць у царині історії Запоріжжя та Південної України, доктор історичних наук від 1940 р.Її археографічні студії стали одним із джерел розвитку української історичної науки. Член Київського товариства старожитностей і мистецтв, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка, академік Української Вільної Академії наук та Міжнародної Академії наук у Парижі. В сучасній українській традиції входить до переліку найвідоміших жінок давньої та сучасної України. У 1944—1945 роках — професор Українського вільного університету в Празі та Мюнхені (1945—1973)[2]. У 1947 році — професор Православної богословської академії в Мюнхені[2]. У 1945—1972 роках — декан філософічного факультету Українського вільного університету. Дійсний член Українського історичного товариства (США) (1965—1973) і УВУ, а з 1953 року — Міжнародної академії наук в Парижі.

Створіть карту знань про одного з відомих вам українських істориків. Можете доповнити карту власними рубриками. Також спробуйте самостійно визначити зв’язки між окремими частинами життя історика. Поясніть своє бачення батькам, друзям в онлайн спілкуванні. Діємо: Практичні завдання. Родина. Прізвище, ім’я Переконання. ОсвітаІнтереси. Діяльність. Власна рубрика

Дякую за увагу таінтерес до історії!