Презентація "Художня культура України початку ХХ століття. Образотворче мистецтво"

Виготовила: учитель художньої культури Вирішальненської ЗОШ І-ІІІ ступенів Лохвицького району Полтавської області Козачко Тетяна Анатоліївна 2014 рік Художня культура України ХХ століття Образотворче мистецтво 10 клас

дати коротку характеристику образотворчого мистецтва початку ХХ століття; познайомити з основними постатями видатних українських митців-авангардистів; формувати естетичні смаки, розвивати прагнення зберегти національне надбання минулого; виховувати патріотичні почуття гордості за свій народ

Українська художня культура ХХ століття сповнена протиріч, досягнень і втрат. Соціальні потрясіння, жахливі світові війни, революції, надмірна політизація суспільного життя негативно позначилися на розвитку національної культури. Складні умови політичного протистояння Еміграція або загибель митців Знищення безлічі культурних цінностей

Головні здобутки української культури: Заснування українських університетів Створення нових україномов. навч. закладів Збільшення кількості українських підручників Заснування національної бібліотеки України, Національної галереї мистецтв, Українського національного театру та ін. Але вже у 30 роках минулого століття почалося винищення української культури. Тому на противагу “українському Відродженню” 20 років 30 роки називають добою “розстріляного ВІдродження”.

Представники нових художніх течій орієнтувалися на європейське мистецтво: реалістичний метод не відповідає культурним потребам сучасного суспільства. Стрімкий злет великих авангардистів: Казимир Малевич, Олександр Богомазов, Георгій Нарбут, Олександр Архипенко, Олександра Екстер

 «Эскиз костюма к драме И. Ф. Анненского «Менада» 1916 г.

Автопортрет 1911 р. “Іграшки” 1914

Один із найвидатніших графіків сучасності. Знавець стародавнього мистецтва і геральдики. Ілюстрував книги “Малоросійський гербовник” та ін., розробив проекти Державного Герба і Печатки української держави. Г.Нарбут – автор перших українських банкнот і поштових марок. Визначне досягнення Нарбута й усієї української графіки – “Українська абетка”.

В українській архітектурі помітний слід залишили такі напрями як раціоналізм та конструктивізм (д/з): споруда Держпрому у Харкові (Серафимов та ін). Український модерн (європейські прийоми і форми): високі дахи з перепадами, лоджії з трапецієподібними завершеннями, вікна зі скошеними верхніми кутами. Василь Кричевський (1872 - 1952) (займався архітектурою, дизайном, малярством, книжковою і станковою графікою, театральною декорацією, оформленням кінофільмів, був одним із фундаторів Української академії мистецтв, професором і керівником низки вищих шкіл у Києві та Львові). В українському стилі спроектував близько 20 будинків. Будинок Полтавського губернського земства спроектований у традиціях укр. народ. арх. (краєзнавчий музей). Музей Шевченка на Чернечій горі у Каневі (конструктивність). Найвищі його досягнення пов’язані з “синтетичними мистецтвами”

Будинок Полтавського земства Будинок із жбанами. м. Харків Бекетова лінія. м. Харків

Владислав Городецький (1863 - 1930). Життя, овіяне легендами. Храми, палаци, маєтки, музеї, лікарні, фабрики та ін. Будівничий модерну. Використовує різні архітектурні стилі. Власний маєток на вулиці Банковій, так званий “Будинок з химерами” (модерн, 1903 р.). Химери – скульптор Еліо Саля.

Мистецтво скульптури в Україні не мало таких сталих національних традицій, як, наприклад, живопис. У першій половині ХХ століття розгорнуте будівництво сприяло розвиткові не тільки монументальних, а й станкових форм скульптури. Іван Кавалерідзе. Його твори прикрашають площі і вулиці наших міст і донині: пам’ятник княгині Ользі у Києві, Т.Шевченку у Ромнах і Полтаві, Г.Сковороді у Лохвиці та ін. Останній твір Кавалерідзе – пам’ятник Ярославу Мудрому біля Золотих Воріт (модель Кавалерідзе 1958 р.). Василь Бородай – ціла епоха в укр. обр. мистецтві. Монументальна пластика. Монумент Батьківщини-матері в меморіальному комплексі “Український держ. музей історії ВВв 1941 – 1945 р.р.” (7 років). Пам’ятник Кобзареві у Нью-Йорку. Станкова пластика (портрети). Пам’ятник Лесі Українці, скульптурна композиція “Кий, Щек, Хорив та їхня сестра Либідь” (Київ). Паркова скульптура. Основні теми скульпторів: боротьба радянського народу проти фашистських загарбників, образи людей праці, інтелігенції та ін.

Михайло Бойчук – один із найяскравіших представників укр. обр. мистецтва початку ХХ ст. Творчість орієнтована на осмислення спадщини всього європейського монументального мистецтва. Національний стиль через злиття традицій українського примітивізму й візантизму. Монументальне мистецтво, техніка мозаїки та фрескового живопису. Бойчуківці виконали три монументальні розписи: Луцькі казарми у Києві, Червонозаводський театр у Харкові, санаторій поблизу Одеси. Усі бойчуківці репресовані, розписи знищені. М.Самокиш, Ф.Кричевський, О.Шовкуненко: драматичні події революції, громадянської війни, характерні прикмети дійсності, риси нової людини. Микола Самокиш – основоположник радянського батального мистецтва (“Розвідка”, “Бій за прапор”, Атака”).

М.Бойчук “Дівчина” Харківський будинок з комуналками, де помирають останні розписи М.Самокиша

Федір Кричевський: філософський зміст вічних тем життя – любові, надбань, втрат (триптих “Життя”). Олександр Мурашко. Париж (“Дівчина у червоному капелюсі”, “Паризьке кафе”). Батьківщина: життя народу (“Селянська родина”). Першим почав брати участь у виставках за межами країни (Париж, Венеція, Мюнхен, Берлін). Імпресіонізм. І.Труш (пейзажі Придніпров’я, Буковини, портрети І.Франка, Лесі Українки). О.Кульчицька – автор картин на антивоєнні теми. К.Трохименко, О.Шовкуненко – індустріальна тематика

У перші роки відбудови народного господарства Радянської України мистецтво графіки мало задовольняти запити новоутворених видавництв. Художні інститути Києва, Харкова, Одеси: поліграфічні факультети. Швидке зростання видавничої справи та періодичної преси сприяло розвитку книжкової графіки. Ілюстрування книг: І.Їжакевич (“Сорочинський ярмарок” М.Гоголя, “Катерина” Т.Шевченка) – реалізм, глибоке проникнення у зміст творів. Розвиток гравюри. Графік В.Касіян: оформлення книг “Вечори на хуторі поблизу Диканьки” М.Гоголя, до творів І.Франка, звертається до образу Т.Шевченка (літографії). Г.Якутович – автор багатьох книжкових ілюстрацій (розкриття образів літ. творів). Від ліногравюр (контраст чорного і білого) до площинно-декоративних композицій (І.Франко “Захар Беркут”).

Створити власні проекти (з використанням ПК, паперові) за темами: “Міста-заповідники” “Види живопису” (художники, зразки творів) “Петриківський розпис” “Дизайн сучасного шкільного приміщення в українському стилі” Або інший проект на основі вивченого матеріалу

Климова Л.В. Художня культура: Підручник для 10 класу (академічний рівень). – К.: Літера ЛТД, 2010. http://ru.wikipedia.org/wiki/ http://meta.ua/ http://fakty.ua/ http://www.people.su/ http://go.mail.ru/