Мистецькі діалоги. Розгляньте портрет Івана Франка роботи Івана Труша. Як ви думаєте, на чому саме хотів зосередити увагу глядачів художник? Із якої причини?{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A} Іван Труш. Портрет Івана Франка. Косів, 1897 рік. Портрет виконано за фотографією 1893 року. Один із небагатьох датованих портретів майстра. Для цієї роботи художник обрав техніку гризайль – олійні фарби підібрано так, що кінцевий результат наближає роботу до сепії, реалістичне зображення створює ілюзію світлини. Картина була власністю львівського студентського товариства "Академічна громада", пізніше передана до Національного музею у Львові. Від 1954 року портрет належить до фондів Дому Франка.
Літературний диктант1. І. Франко народився в селі…2. Як звали маму І. Франка?3. Навчаючись у гімназії, юнак зібрав чималу бібліотеку. Скільки книжок вона налічувала?4. Яку назву мав пеший вірш?5. У якому журналі уперше з’являються вірші вісімнадцятирічного Івана — «Моя пісня» і «Народна пісня»?6. У якому році і за що вперше було заарештовано Івана Франка?
7. Іван разом із товаришем і співв’язнем М. Павликом починає видавати на кошти, отримані від М. Драгоманова, журнал. Як називався журнал?8. Як називається перший у європейській літературі роман з робітничого життя, написаний Іваном Франком?9. Скільки разів, за словами Франка, йому зустрічалася любов?10. Як звати було дружину письменника?11. Яку збірку Франко присвятив дружині?12. Як письменника називали його сучасники, наголошуючи на тому, що він володів чотирнадцятьма мовами.
Збірка Франка «З вершин і низин» — зразок громадянської лірики (переважає патріотична). Уперше збірку видано 1887 року, 1893 року — перероблене й доповнене видання.Ідея збірки. Іван Франко вірив в ідею боротьби народу за щасливе майбутнє, закликав до цієї боротьби. У збірці звучить голос гніву й болю, віри й надії. Центральна проблема збірки – людина і суспільство. Провідний мотив – заклик до осмислення себе як особистості, до збагачення свого духовного світу, самовдосконалення.
Збірка присвячена дружині – Ользі Хоружинській. Збірка складається з шести розділів: «De profundis» (з латин. з глибини, з низин), «Профілі і маски», «Сонети», «Галицькі образки», «Жидівські мелодії» і «Легенди». Так виявилася схильність автора до циклізації творів і композиційної чіткості. Заспівом до збірки став програмний вірш «Гімн» (1880). У ньому прославляється «вічний революціонер», що уособлює вічний дух прагнення до щастя й волі. Цей дух споконвіку жив у народі. Однак, переконаний автор, здобуває шанс на перемогу тільки тепер, коли знайшов опору в науці, коли зростає національна й людська самосвідомість гноблених народів.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Вiчний революцйонер —Дух, що тiло рве до бою,Рве за поступ, щастя й волю,Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури,Нi тюремнi царськi мури,Анi вiйська муштрованi,Ні гармати лаштованi,Нi шпiонське ремесло. В грiб його ще не звело. Вiн не вмер, вiн ще живе!Хоч вiд тисяч лiт родився,Та аж вчора розповився. I о власнiй силi йде. I простується, мiцнiє,I спiшить туди, де днiє;Словом сильним, мов трубою. Мiлiони зве з собою,-Мiлiони радо йдуть,Бо се голос духа чуть.{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Голос духа чути скрiзь: По курних хатах мужицьких,По верстатах ремiсницьких,По мiсцях недолi й слiз. I де тiльки вiн роздасться,Щезнуть сльози, сум, нещастя. Сила родиться й завзяття. Не ридать, а добувать,Хоч синам, як не собi,Кращу долю в боротьбi.
Паспорт вірша «Гімн»{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік написання1880 Збірка«З вершин і низин», розділ ”De Profundis”Напрям. Модернізм. Течіянеоромантизм із елементами критичного реалізму. Вид лірикигромадянська. Жанргімн. Темапсихологічний та патріотичний драматизм. “Вічного революціонер” – втілення нездоланності народу та його прагнень до свободи. Ідеянезламність бажання й пошуків волі і правди,невпинне зростання визвольного руху.
{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Провідний мотивборотьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра і їхню перемогу. Основна думка. Заклик до активної життєвої позиції, схвалення боротьби передових людей за поступ, справедливе суспільство, прогрес людства зупинити не можна, заклик до оптимістичного світобачення. Композиція віршавірш поділяється на три частини, яким можна умовно дати назви: “Вічний революціонер”, “Він не вмер, він ще живе”, “Розвалилась зла руїна”. Віршовий розмірчотиристопний хорей. Римуваннясуміжне. Художні засобианафора «ні» використовується, щоб підкреслити ідею незламності революціонера; риторичні запитання: «І де в світі тая сила, щоб в бігу її спинила, щоб згасила, мов огень, розвидняющийся день?»; перелічення – Рве за поступ, щастя й волю; метафора: тіло рве до бою; в гріб його ще не звело; вчора розповився; словом міліони зве з собою; голос духа чути скрізь; епітети – вічний революціонер; зла руїна; шпіонське ремесло; о власній силі; протиставлення: хоч синам, як не собі; не ридать, а добувати; порівняння: словом сильним, мов трубою.
Образи та символи вірша «Гімн»Центральний образ вірша “Гімн” – дух вічного революціонера, який не мириться з неволею, і його прагнення не зупинити жодним реакційним силам. Ліричний герой уособлює в собі пророка, вождя, поета. Образи: людей: міліони — народ, який прозрів; сини — майбутнє нації; попи, царі, військові, шпіони, тюремники — зло минулого; «вічний революцйонер» — дух, наука, думка, воля; предметів і явищ: хати мужицькі, верстати ремісницькі, місця недолі й сліз; зла руїна — минулий світ, який падає під тиском нового життя; лавина — знищення зла; розвидняющийся день — прийдешнє. Символічні образи: вічний революцйонер (символ одвічного прагнення людини до кращого, творчого начала в людині; «дух, наука, думка, воля») та ін.
{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35}Окрасою збірки «З вершин і низин» стали цикли сонетів («Вільні сонети», «Тюремні сонети»), які приваблюють читача не тільки своєю класичною витонченою формою, а й високими ідеями добра й краси як вічних світлих категорій буття людини. Показовим у цьому плані є сонет «Сикстинська Мадонна» (1881).
Теорія літератури. Сонет — це ліричний вірш, що складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба: двох чотиривіршів (катренів) із перехресним римуванням і двох тривіршів з усталеною схемою римування: абаб, абаб, ввд, еед. У сонеті перший вірш містить тезу, другий — антитезу, а тривірші — синтез, так званий сонетний замок, що завершується переважно чотирнадцятим рядком. Припускають, що сонет зародився як жанр лірики в поезії провансальських трубадурів, але постав він в Італії. Остаточної форми йому надав (установив чисельність рядків і порядок рим) Ф. Петрарка в ХІV ст. Сонет дисциплінує поетичне мовлення, є виявом високої творчої майстерності.
Мистецький контекст. Рафаель Санті (1483–1520) — видатний італійський художник та архітектор епохи Високого Відродження. Проєктував собор Св. Петра в Римі, створив цикл розписів парадних зал (станц) Ватиканського палацу. Найдосконаліший витвір Рафаеля — «Сикстинська Мадонна» (1515–1519). У картині майстерно передано поєднання настрою тривоги Матері Божої за своє дитя з найглибшою ніжністю до нього.
СИКСТИНСЬКА МАДОННА (1881){5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Хто смів сказать, що не богиня ти? Де той безбожник, що без серця дрожі В твоє лице небесне глянуть може, Неткнутий2 блиском твої красоти?Так, ти богиня! Мати, райська роже, О глянь на мене з свої висоти! Бач, я, що в небесах не міг найти Богів, перед тобою клонюсь тоже. О бозі, духах мож ся сумнівати І небо й пекло казкою вважати, Та ти й краса твоя — не казка, ні! І час прийде, коли весь світ покине Богів і духів, лиш тебе, богине, Чтить буде вічно — тут, на полотні.
Історія створення. Цей твір з’явився під враженнями від споглядання геніальної картини Рафаеля «Сикстинська Мадонна». У сонеті звучить віра в непереможну силу високого мистецтва й владу його шедеврів над душами людей. І. Франко продовжує Шевченкову традицію возвеличення жінки-матері, він теж бачить її з немовлям на руках. Цією красою й ніжністю поет просто заворожений. Цей стан передано в сонеті за допомогою риторичних запитань, звертань та окликів.
{93296810-A885-4 BE3-A3 E7-6 D5 BEEA58 F35} Найбільше на картині італійського художника часів Відродження І. Франка схвилював образ Діви Марії. Босонога мадонна жертовно й водночас мужньо та свідомо несе на руках світові Спасителя-немовля. Хоча на полотні присутні інші персонажі, погляд Марії – відчужений, обличчя – сумне й просвітлене високою місією. Відчувається, що Богоматір свідома своєї долі й майбутнього власного Дитяти. Її жертовне рішення продиктоване Богом і водночас особистим вибором, що дуже важливо для розуміння образу Діви Марії.
Паспорт твору{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Рік написання1881 Збірка «З вершин і низин»Рід літературилірика. Вид лірикиінтимна. Жанрсонет. Темазахоплений опис Сікстинської Мадонни з однойменної картини Рафаеля. Ідеяутвердження вічної цінності великих творів мистецтва, їх загальнолюдське значення – пробуджувати захоплення, подив , давати естетичну насолоду. Основна думкасправжня краса невіддільна від добра; возвеличення матері-жінки; непереборний вплив мистецтва на душу людини.
Вірш «Сікстинська Мадонна» є особливим різновидом філософської лірики – лірикою інтелектуальною, що її започаткували у нашому красному письменстві І. Франко і Леся Українка. Для інтелектуальної лірики характерний особливо важливий і актуальний предмет інтерпретації, нове потрактування вже давно відомого твору чи події, виразна авторська позиція, логічні акценти й висновки.
Поспілкуймося1. Що цікавого ви довідалися про збірку «З вершин і низин»? Кому саме вона була присвячена?2. Чому чільним віршем цієї книги слушно вважають «Гімн» («Вічний революцьонер»). Як ви розумієте основний образ цієї поезії – образ Духу?3. Доведіть, що «Сікстинська Мадонна» І. Франка – яскравий взірець інтелектуальної лірики.4. Ознайомившись із творами письменника, яким ви бачите Франка як особистість?