Тема заняття: Тема кохання у творчості І. Франка.
Поетична збірка “Зів'яле листя": автобіографічність та загальна характеристика збірки.
Мета:
Ознайомити студентів з інтимною лірикою Івана Франка, розвиваючи читацьку та культурну компетентності.
Формувати здатність аналізувати поетичні твори, розвиваючи критичне мислення (інтелектуальна компетентність).
Розвивати комунікативні навички через дискусії та групові завдання.
Сприяти розвитку емоційного інтелекту, вміння висловлювати особисті почуття та емоції через рефлексію.
Використовувати цифрові засоби (презентації, аудіоматеріали) для підвищення мотивації та зацікавлення (інформаційно-цифрова компетентність).
Літературний диктант Творчість Івана Франка 1. І. Франко народився в селі… 2. Як звали маму І. Франка? 3. Скільки казок написав І. Франко? 4. Яким твором починається збірка «З вершин і низин»? 5. У скільки років малий Івась пішов до школи? 6. 1893 року І. Франко захистив докторську дисертацію в … університеті. 7. У якому творі І. Франка звучить енергійний заклик? Не ридать, а добувати, Хоч синам, як не собі, Кращу долю в боротьбі? 8. Які назви поезій стали символічними найменнями поета? 9. Дружиною І. Франка була…
«Тричі мені являлася любов…» І. Я. Франко * В одному з листів І.Франко розповів про свої переживання, що лягли в основу ліричної драми «Зів’яле листя». У нього було три кохання, три жінки: «Одна несміла, як лілея біла…», «Явилась друга – гордая княгиня…», «Явилась третя… - і очам приємно…».
* «Зів’яле листя» - символ втрачених надій, задавлене в душі велике почуття, трагедія неподіленого кохання. Будова збірки І жмуток – передає трагедію нерозділеного кохання ,, його беззахисність та вразливість. Розповідає про зародження кохання, пронизаний мотивами подиву, радості, незважаючи на те, що кохання не розділене. ІІ жмуток - написаний переважно у народно-пісенній манері. Спогади про коханя – надзвичайно емоційні вірші, в яких звучить біль і страждання. Митець намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них. ІІІ жмуток - пронизано мотивами розпачу, безвиході, марності життя з сердечних болем, бажанням покінчити з собою та своїми стражданнями. Жанр збірки – лірична драма
Другий «жмуток» присвячений Юзефі Дзвонковській - написаний переважно у народно-пісенній манері. Митець намагається знайти в природі співзвучність своїм стражданням, розраду від них і містить перлину інтимної лірики - «Ой ти, дівчино, з горіха зерня…». У цьому вірші відчутний вплив фольклору, він звучить як справді народна пісня. «Червона калино, чого в лузі гнешся?» «Чого являєшся мені у сні?»
Назва твору: « Чого являєшся мені у сні?» Автор: Іван Якович Франко. Рік написання:1907. Збірка:» Зів'яле листя» Жанр: ліричний вірш, ліричний портрет, змальований крізь призму сну. Тематична приналежність (вид лірики): інтимна лірика. Напрям: модернізм. Течія: неоромантизм. Тема: відображення внутрішнього світу закоханої людини, її думок та страждань. Ідея: це своєрідний заклик до пошуку свого кохання всупереч усім бідам, не дивлячись ні на що. Провідний мотив: нерозділене кохання. Поетичний образ: Ліричний герой , що живе у світі, де панує реальне, вигадане і неподілене кохання. Він бачить перед собою портрет коханої, таємничий духовний зміст її внутрішнього змісту, ідеал, яким його собі уявляє ліричний герой. Віршовий розмір: чотиристопний ямб. Римування: перехресне. *
Третій «жмуткок» - пронизано мотивами розпачу, безвиході, марності життя з сердечних болем, бажанням покінчити з собою та своїми стражданнями. Ліричний герой осягає увесь біль нерозділеного почуття. Це найсумніший «жмуток»: присвячений Целіні Журовській … Явилась третя - женщина чи звір «Отся любов перемучила мене дальших десять літ…»
Целіна Журавська Явилась третя — женщина чи звір? Глядиш на неї — і очам приємно, Впивається її красою зір. То разом страх бере, душа холоне І сила розпливається в простір. За саме серце вхопила мене, Мов сфінкс, у душу кігтями вп'ялилась І смокче кров, і геть спокій жене. Минали дні, я думав: наситилась, Ослабне, щезне… Та дарма! Дарма! Целіна Журавська
* «Зів’яле листя» Розвійтеся з вітром, листочки зів'ялі, Розвійтесь, як тихе зітхання! Незгоєні рани, невтишені жалі, Завмерлеє в серці кохання. В зів'ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто взнає, який я чуття скарб бaгатий В ті вбогії вірші вкладаю? Ті скарби найкращі душі молодої Розтративши марно, без тями, Жебрак одинокий, назустріч недолі Піду я сумними стежками.