МЕТА УРОКУ:- поглибити знання учнів про життя і творчість Ірини Жиленко, допомогти їм усвідомити ідейно-художню цінність її поезій;- розвивати навички виразного та усвідомленого читання поезій, коментування їхнього змісту, знаходження і пояснення прикладів художніх засобів;- виховувати вміння бачити красу навколо, цінувати доброту, дружбу,щастя,сімейні традиції
Народилася 28 квітня 1941 року в Києві в родині службовців. Її батьки загинули під час Другої світової війни, тому маленьку дитину взяла на виховання її родина. Спершу нею опікувалися дідусь та бабуся у Звенигороді, що на Черкащині. Свої перші римовані спроби вона зробила в дитячо-шкільному віці і навіть перша її публікація відбулася, коли вона ще навчалася в школі. Окрім літератури, юначка тяжіла до виховання: ще підлітком вона влаштувалася до дитячого садочка — доглядати малечу. Пізніше вона повністю перейшла на роботу до дитсадка і стала вихователькою. За наставництвом дорослих, вона подала документи до Київського державного університету імені Тараса Шевченка на вечірнє відділення філологічного факультету, котре закінчила у 1964 році. Авторка низки дитячих творів: повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці» (1983) і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером» (1986), «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки про буфетного гнома», збірників дитячих віршів «Достигають колосочки» (1964), «Вуличка мого дитинства», (1979), «Казки буфетного гнома», (1985).1941 - 2013
Тема: зображення ліричної героїні твору, яка знайшла золоту підкову Діда Мороза, що здійснює бажання і мрії. Головна думка: «Щоб все мені збулося!».Ідея : прагнення здійснення бажань на новорічні свята, розуміння, що не можна залишати у себе чужу річ. Художні засоби. Епітети: зелений, рожевий, фіалковий сніг; сніг легкий і рівний, стояли вперто. Порівняння: підкову не просту, а золоту; таким, на місяць схожим. Метафори: ішов сніг; Дід Мороз протрюхикав; серпиком лежала підкова; розгубились в небі літаки;Персоніфікація: літаки кричали, крильцями дрижали. Риторичні оклики: «Мама!», «Щоб все мені збулося!». Повтори (тавтологія): «день при дні», «пада, пада, пада» Віршовий розмір: п’ятистопний ямб U_/U_/U_/U_/U_/ U_/U_/U_/U_/U_/U