Іван Скоропадський (1708-1722 рр.)Уклав з Московією Решетилівські статті 1709 р.:контроль Москви за збиранням податків,збільшення кількості московських гарнізонів,при гетьмані вводилась посада міністра-резидента (спостерігав за діяльністю гетьмана),цар самостійно призначає генеральну і полкову старшину,торгівля через російські порти,заборона зовнішньої політики;столиця – м. Глухів;Мобілізація козаків для участі у Північній війні. Петро І: «Українці й так мають з ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі»
Павло Полуботок (1722-23 рр.) призначений наказним гетьманом за наказом Петра І після відставки Івана Скоропадського. Реформував судочинство (генеральний суд складався із колегії суддів; покарання за хабарництво) хотів ліквідації Малоросійської колегії подав на розгляд імператору «Коломацькі чолобитні» (про відновлення автономії Гетьманщини), за що був ув’язнений
Данило Апостол (1727-1734 рр.)Уклав з Петром ІІ «Рішительні пункти» 1728 р.:- гетьмана обирали лише за згодою царя;зменшення кількості військових гарнізонів;уведення російських представників до складу Генерального суду;генеральний військовий скарб підпорядковувався російському уряду;заборона зовнішньої політики. Розширення державного земельного фонду (конфіскація незаконних земель старшини). Київ у владі гетьмана. Повернуте право вільної торгівлі.
Правління гетьманського уряду (1734-1750 рр.)Виникнення. Після смерті Данила Апостола імператриця Анна Іоанівна передала владу в Україні Правлінню гетьманського уряду, що складалася з 6 осіб (3 українця + 3 росіяни)Голова. О. Шаховський. ОсобливостіВибори гетьмана не проводилися;- створювалась “Таємна канцелярія” (терор, переслідування українців);українці брали участь у російсько-турецькій війні;на Слобожанщині призначали полковниками росіян;сприяння зросійщенню українців (через шлюби)