Презентація "Імперський наступ на автономію Гетьманщини"

ІМПЕРСЬКИЙ НАСТУП НА АВТОНОМІЮ ГЕТЬМАНЩИНИІсторія України, 8 клас

Етапи колоніальної політики Російської імперії щодо України у ХVІІІ ст.{073 A0 DAA-6 AF3-43 AB-8588-CEC1 D06 C72 B9}Роки. Зміст1708 - 1728 Форсований наступ на українську автономію1728 - 1734 Часткове відновлення прав і вольностей України-Гетьманщини1734 - 1750 Посилення імперського тиску на українську автономію1750 - 1764 Тимчасове уповільнення імперської експансії. «Золота осінь» української автономії1764 - 1783 Остаточна ліквідація української автономії

Правління Івана Скоропадського. Перша Малоросійська колегія. Політика царату призводила до постійних чвар між полковниками і гетьманом. Особливості цього курсу яскраво охарактеризовано у листі князя Михайла Голіцина до канцлера Гаврила Головкіна: «Задля нашої безпеки в Україні треба насамперед посіяти незгоду між полковниками і гетьманом. Не треба виконувати прохань гетьмана. Коли народ побачить, що гетьман уже не має такої влади, як Мазепа, то, сподіваюсь, буде приходити з доносами». Гетьман звернувся до царя із проханням підтвердити традиційні права та вольності, які запропонував розширити кількома пунктами. Насамперед повернути старшині право командувати козаками й усунути російських офіцерів.

«Українці й так мають з ласки царя стільки вольностей, як жоден народ у світі». Правління Івана Скоропадського. Перша Малоросійська колегія1709 р. - Решетилівські статтізберігається контроль царату над фінансами; Встановлюється контроль за адміністративним апаратом, військом, Гетьманові забороняється займатись зовнішньою політикою Гетьманщини; Тиск на гетьмана посилювався;призначається московський резидент-наглядач; важливі товари (прядиво, шкіри, сало, олію) можна було вивезти виключно через московські порти;Козаків було направлено на будівництво Ладозького каналу, де вони гинули.

Перша Малоросійська колегія. Справжнім ударом для Івана Скоропадського стало заснування у 1722 р. нового органу влади — Першої Малоросійської колегії, до складу якої входили резидент Степан Вельямінов та шість штабних офіцерів російських військ. Малоросійська колегія мала контролювати діяльність українського гетьмана та підпорядкування Гетьманщини загальноросійській системі управління. Її діяльність суттєво обмежувала українську автономію. Перша Малоросійська колегія діяла як вищий судовий і апеляційний орган Лівобережної України. Без дозволу Малоросійської колегії не набирав чинності жоден важливий універсал. Іван Скоропадський їздив протестувати до Санкт-Петербурга, але марно. У 1722 р. гетьман помер.

Реформи Павла Полуботка 1722 – 1723 рр. Він реформував судочинство: перетворив Генеральний суд на колегіальний орган, вимагав залучати до розгляду справ, крім урядовців, інших чесних і розумних осіб із позитивною в суспільстві репутацією. Полуботок боровся із хабарництвом, установив порядок оскарження судових рішень — робив усе для того, щоб посилити довіру до судових інстанцій Гетьманщини і до діяльності гетьмана загалом. Особливу увагу Полуботок приділяв питанням проведення гетьманських виборів і скасування підпорядкування українських земель Малоросійській колегії. Наміри старшини домогтися відновлення автономії Гетьманщини було придушено, а Павла Полуботка разом із найближчими товаришами ув’язнено в Петропавлівській фортеці. Там у 1724 р. і завершилося життя наказного гетьмана.

Гетьман Данило Апостол 1727 – 1734 рр. Новий гетьман звернувся до російського імператора з петицією про повернення Україні колишніх прав та вольностей згідно з угодою 1654 р. Натомість одержав «Рішительні пункти». Цей документ забороняв гетьману вести дипломатичні переговори. Право затверджувати генеральну старшину та полковників мав тільки російський імператор. Щоб посилити контроль за фінансами, було введено дві посади підскарбіїв. Попри обмеження Данилові Апостолу вдалося досягти помітних позитивних зрушень.

Гетьман Данило Апостол 1727 – 1734 рр.«Генеральне слідство про маєтності», тобто ревізія землеволодіння з метою повернення тих маетностей, що присвоїла собі старшина, сприяло розширенню державного земельного фонду. Данило Апостол продовжив і судову реформу Полуботка, а також заснував скарбницю, тож зросли надходження до казни. До того ж під владу гетьмана було повернуто Київ; помітно зменшилося переселення селян на Правобережжя і, навпаки, зріс потік тих, хто повертався на Лівобережжя. Данило Апостол домігся пожвавлення української торгівлі. Завдяки його наполегливості було скасовано чимало обмежень, запроваджених Петром І. Так, наприклад, українським купцям повернули право вивозити товари на західноєвропейські ринки, знову було налагоджено торговельні зв’язки із Кримом.

Після смерті Данила Апостола в Російській імперії вирішили не дозволяти більше козакам обирати нового гетьмана. Уся влада перейшла до тимчасового державного органу — Правління гетьманського уряду. До нього входило шість осіб: троє росіян та троє українців. Очолив Правління ОЛЕКСІЙ ШАХОВСЬКИЙ, який діяв відповідно до наказу: «Недрімаючим оком спостерігати за вчинками тамтешнього малоросійського народу». Відповідно, російські чиновники втручалися у всі сфери суспільного життя, сприяли русифікації українського населення, здійсненню терору Таємною канцелярією. Окрім усього зазначеного, виснажувала Україну російсько-турецька війна 1735-1739 рр., бо саме Гетьманщина забезпечувала левову частку матеріальних та людських ресурсів. Військові втрати, нескінченні мобілізації селянства, вилучення продовольства завдавали величезних збитків. Так російський імперський уряд продовжував наступ на автономію України. Правління Гетьманського уряду 1734 - 1750 рр.

Правління Гетьманського уряду 1734 - 1750 рр. Таємна канцелярія — орган політичного розшуку і суду в Росії у XVIII ст. Роки «Правління гетьманського уряду» проходили в умовах чергової російсько-турецької війни (1734—1739 рр.), тягар якої ліг на плечі українського народу. У походах на Крим загинуло чимало козаків. Російське військо перебувало на утриманні українського населення прифронтової зони. Постійні реквізиції (вилучення майна) позбавляли населення найнеобхіднішого. Єдиним здобутком війни стало повернення запорожців у межі Російської імперії.

Слобожанщина в період Правління Гетьманського уряду Істотні зміни відбулися в устрої Слобожанщини. Ще в 1726 р. полки потрапили у відання Військової колегії. Із 1723 р. полковниками могли призначатися тільки росіяни. Із 1732 р. почалися перетворення, спрямовані на ліквідацію автономного самоврядування. У Сумах була створена «Канцелярія комісії заснування слобідських полків», що перебрала на себе чимало функцій полковників. Полкові ратуші в 1733—1734 рр. були перейменовані на канцелярії й отримали права, які мали канцелярії в провінціях губерній. Судочинство проводилося на основі російського законодавства. У 1734 р. було скасовано право козаків і селян на займанщину, а також жителям заборонялося залишати межі Слобожанщини. Підпомічники викреслювалися з козацького стану. Харківський полк. Охтирський полк. Острогозький полкІзюмський полк. Сумський полк

ВИСНОВКИЗаходи російського уряду протягом 1708—1722 рр. свідчили про підготовку до широкомасштабного наступу на українську державність. Проте зовнішні обставини змусили пригальмувати процес ліквідації козацької держави, і владу гетьмана було відновлено на короткий період (1727—1734 рр.). У 30-ті рр. XVIII ст. відбувся наступ на автономні права, який призвів до скасування більшості атрибутів автономії. Загальний напрямок російської політики щодо України залишався незмінним: перетворити її на звичайну провінцію Російської імперії. Українська козацька еліта докладала зусиль для збереження давніх автономних прав. Проте у своїх діях вона уникала радикальних заходів і не спиралася на народну підтримку.

Домашнє завдання. Опрацювати параграф підручника 29, с. 223 – 229. Виписати всі дати та терміни до теми. Підготувати розповідь про наказного гетьмана П. Полуботка. Скласти порівняльну таблицю «Гетьманування І. Скоропадського та Д. Апостола».