Презентація "Індійське кіно"

Мистецтво 10 клас. Кінематограф Індії. Болівуд – найбільша у світі кіноіндустрія. Творчість режисера і актора Раджа Капура Вчителька Руссу Є. Г.

Індійське кіно є одним із найпопулярніших у світі. Його легко впізнати серед фільмів інших країн. Воно являє собою унікальне явище, яке не має аналогів у світовому кінематографі.

Унікальність індійського фільму полягає в його своєрідній формі, в манері оповіді, в способах розстановки акцентів, в художніх прийомах. Розглянемо характерні риси, що притаманні індійським кінофільмам.

1. Головною особливістю кінофільмів Індії є сюжет. Сценаристи черпають натхнення з літературних джерел індуїзму, буддизму тощо, адаптуючи їх до проблем сьогодення. Це дозволяє створювати нові і незвичайні сюжети, які здатні заворожити будь-яку сучасну людину.

2. Індійські кінофільми завжди національні, пов'язані з історією Індії та її народом. Вони захищають людину від розчарувань, які вона відчуває у повсякденному житті, і занурюють в чудовий світ уяви, в легендарну і магічну, іноді трагічну історію своєї країни.

3. В кіномистецтві Індії вважають, що музика і танці — це єдиний інструмент, який допомагає передати глядачам емоційний аспект життя, характерний для ситуацій, до яких потрапляють головні герої фільмів. Склалася традиція включати до кінострічки п'ять-шість танцювально-пісенних сцен. Це частіше естрадні пісні, але можуть бути і кращі взірці класичної музики, і релігійні гімни. Багато пісень стають національними хітами.

4. Індійське кіно завжди пройняте глибоким коханням, яке не може не хвилювати глядача. Але зображення фізичної близькості в індійському мистецтві не допустиме через сформовані традиції. Фахівці вважають, що індійські кінематографісти майстерно замінюють еротичні сцени співами або танцем. Режисери навмисне тримають глядача в напрузі, адже існує думка, що в хвилини очікування відвертої сцени еротики в кілька разів більше, ніж у поцілунках й обіймах.

Індійські фільми вражають нас своєю простотою і щирістю, сюжетами. Поведінка героїв майже завжди стереотипна і не є несподіванкою — зазвичай це герой, який активно бореться зі злом, і, звичайно, перемагає його. Бійки у індійських кінофільмах — обов'язкове видовище. Але тут немає крові і насильства. Герої фільмів простим ударом відштовхують супротивника на кілька метрів (порушуючи всі закони фізики), вони все можуть подолати, для них немає ніяких перешкод, і все це під запальні пісні й гарячі танці.

5. Фільми виходять практично на всіх основних мовах країни. Не можна не відзначити, що індійські кінофільми мають особливу спрощену кінематографічну мову, зрозумілу сотням мільйонів малоосвічених людей не тільки в Індії, а й у всіх країнах індійського культурного регіону. Кінематографісти вважають, що будь-яка картина, за традицією, повинна бути зрозумілою кожній людині незалежно від її освіти, соціального стану і достатку.

6. Самобутність індійського кіно, його музично-танцювальна специфіка, вимагають спеціальної підготовки акторів, які повинні вміти професійно танцювати і співати.

У 1916 р. завдяки Голлівуду була заснована перша кінофабрика в Бомбеї (нині Мумбаї). Так було покладено початок індійської «фабрики мрій» — Боллівуд.

У 30-рр. ХХ ст. в Індії знімалося вже 200 фільмів протягом року. Перша звукова стрічка («Алам Ара») з'явилася у 1931 р. і викликала справжній фурор.

Відомими кіностудіями Боллівуда є Filmalaya і Film City, розташовані в північній частині Мумбаї. На кіностудіях Боллівуда випускаються фільми, в основному на мові хінді, але також і на урду і панджабі.

Пізніше з'являються ще дві великі кіноіндустрії: Толлівуд (фільми мовою телугу) і Коллівуд (фільми тамільською мовою), які регулярно змагаються з Боллівудом за кількістю картин, випущених протягом року. У цілому в Індії щорічно знімають понад 1000 кінострічок 14 мовами.

Творчість відомого режісера і актора – «батька індійського кіно» Раджа Капура (1924-1988) – органічно поєднує елементи соціальної драми, комедії, музичного фільму.

Радж Капур. «Бродяга»

Радж Капур. «Боббі»

50-ті роки для індійського кіно стали «золотою епохою». Одним з найяскравіших фільмів тих років став «Awaara» (1951) режисера Радж Капура. Режисер Бімала Роя використовував у своїх фільмах елементи неореалізму: «Devdas» (1955), «Sujata» (1959) і «Bandini» (1963).

В останні десятиліття боллівудські фільми стали набувати популярності в західних країнах. З здобувших популярність картин виділяються - «Hum Dil De Chuke Sanam» («Навіки твоя», 1998), «Kabhi Khushi Kabhie Gham» («І в смутку і в радості ...», 2001), «Kal Ho Naa Ho» («Настане завтра чи ні », 2003).

Сучасні індійські постановники кінофільмів все частіше відходять від сформованих традицій. У нових картинах змінюється одяг героїв, який стає все більш відвертим, а знаменитих танців все менше й менше. У Боллівуді знімають в основному блокбастери, фантастичні картини і бойовики. Індія експортує свою кінопродукцію до 80 країн світу, переважно до держав Азії, Африки, Латинської Америки.

Таким чином, індійська культура сформувалася незалежно від європейської багато тисячоліть тому. Мова традиційної індійської культури — санскрит. Із сивої давнини і майже до XVIII ст. філософські, релігійні, літературні, наукові твори були створені цією прекрасною мовою, яка є живою й сьогодні. Оригінальна культура Індії об'єднує ідеї різних релігій, звичаї, традиції народів, які жили й живуть на її території. Незважаючи на таке унікальне розмаїття, ця країна єдина як цивілізація, яка завдяки своїй загальній історії й зберігає самобутню культуру.

Дякую за увагу