Презентація ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН: найтепліший і найблакитніший.

ІНДІЙСЬКИЙ ОКЕАН:найтепліший і найблакитніший

Могутній Індійський океан просто вражає уяву. Ця безкрайня водна гладь, що розстеляється від горизонту до горизонту, довгий час лякала навіть найвідважніших мореплавців. Його глибини досі до кінця не вивчені, та є всі підстави вважати, що в цих водах ховається ще чимало таємниць.

Свою назву Індійський океан отримав, завдяки існуванню в його північній частині однойменної країни, яка манила своїми скарбами (реальними і вигаданими) європейських мандрівників. Місцеві жителі раніше іменували його Східним. Стародавні греки, яким була відома західна його частина, називали його Еритрейським морем.

За площею водної поверхні, Індійський океан займає третє місце серед усіх океанів Землі, поступаючись Тихому та Атлантичному. На Індійський океан припадає близько 20% всієї зайнятої водою поверхні Землі. Його води омивають 4 континенти — всі, крім Північної та Південної Америки. Між південними точками Австралії та Африки ширина Індійського океану досягає приблизно 10 тисяч кілометрів.

Загальна площа Індійського океану становить 76,2 млн. км², у тому числі прилеглі акваторії — 2,8 млн км². Глибина — до 7 729 м (Зондський жолоб), середня глибина — 3 897 м; солоність 34-41 ‰.

Індійський океан майже повністю розташований у жаркому поясі, тому температура поверхневих вод тут вища, ніж в інших океанах, і сягає +30°C. У напрямку до Південного полюса температура води знижується. Над Індійським океаном вирують урагани, які приносять штормову погоду.

Приблизно 15% площі Індійського океану, припадає на моря, затоки та протоки, що входять до його акваторії. Прибережних морів в Індійському океані всього дев'ять. На півночі розташовані лише два моря — Червоне та Аравійське, а також чотири великі затоки — Аденська, Оманська, Перська та Бенґальська. На сході розмістилися крайові моря — Андаманське, Тиморське, Арафурське, Лаккадівське, Яванське, а також затоки Карпентарія та Велика Австралійська. На півдні – моря Дейвіса і Співдружності.

Першим європейцем, який перетнув Індійський океан, був венеціанський купець і мандрівник Марко Поло, повертаючись з Китаю до Венеції на китайському кораблі. Першим європейцем, який морським шляхом пройшов по Індійському океану з Європи до Індії, був Васко да Гама, який за це отримав від короля звання «адмірал Індійського океану».

Процес утворення океану почався приблизно 130-140 мільйонів років тому, після того, як розколовся суперконтинент Гондвана. Остаточно Індійський океан сформувався на стику юрського і крейдового періодів в результаті я відділення Африки і плити Декан від Австралії з Антарктидою, а пізніше — Австралії від Антарктиди (у палеогені, близько 50 мільйонів років тому).

Тут особливо часто народжуються руйнівні шторми та бурі, хоч і не так часто, як в Тихому океані, який при цьому більш ніж удвічі перевершує Індійський за площею. У 2004 році в Індійському океані стався найсильніший за всю історію спостережень землетрус. Викликане ним цунамі спустошило прилеглі береги і забрало життя від 230 до 280 тисяч осіб.

Іноді на поверхні Індійського океану спостерігаються дивовижні кола, що світяться. Досі достеменно не відомо, чому вони виникають. Найімовірніше, це колонії світного планктону.

Всі знають історії про Бермудський трикутник, але мало хто знає про аналогічну область в Індійському океані, часто звану “кишенею смерті”. У ній не вдалося виявити ніяких аномалій, але тут пропала велика кількість суден, деякі з яких були потім виявлені дрейфуючими без екіпажу. Пропадали в “кишені смерті” і підводні човни, і літаки.

В Індійському океані частіше, ніж в будь-яких інших, фіксуються кейпроллери – особливі поодинокі хвилі, що мають аномально велику висоту в 15-20 метрів. Найвище ймовірність зустрічі з ними біля берегів Африки, в західній частині океану.

В Індійському океані, поруч з Маврикієм, існує унікальний підводний “водоспад”. Правильніше було б його назвати “піскопадом”, так як він складається з піску, який струмує вниз по схилу підводної гори. Виглядає просто неймовірно.

Саме на Індійський океан припадає велика частина нападів акул на людей. Правда, все одно це трапляється виключно рідко, не більше кількох випадків на рік. Найнебезпечнішими місцями вважаються рифові зони у узбереж Австралії, островів Океанії і Сейшелів.

У грудні 1938 року в Індійському океані рибалки виловили небачену раніше велику рибу, яка поводила себе досить агресивно. Виявилось, що вона належить саме до кистеперих риб, які тривалий час вважалися вимерлими. Після виявлення першої латимерії в 1938 році іншу особину було впіймано лише в 1952 році.

Лише в середині 2000-х років дні Індійського океану було виявлено величезні підводні гірські хребти. Підводні каньйони в Індійському океані представляють великий інтерес для вчених-морезнавців, оскільки в них розташовані унікальні екосистеми.

На шельфі океану є запаси нафти і природного газу світового масштабу: їх видобувають країни, що мають вихід до Перської і Суецький затоки і протоку Басса, а також Індія. Індійський океан – зона видобутку і транспортування нафтопродуктів, тому він постійно знаходиться під загрозою забруднення. Крім того, екологічна ситуація погіршується через скидання сміття з проходять по ньому судів, присутності військових кораблів, а також засмічення густонаселених частин узбережжя.

Індійський океан омиває береги 35 незалежних країн, а також заморські володіння Великої Британії та Антарктиди.

Світлана МАЄВСЬКА