Міжнародна інтеграція – це якісно новий етап розвитку і форма прояву інтернаціоналізації політичного та економічного життя, що передбачає зближення і взаємопристосування , переплетення всіх основних структур національних держав. Особливість: відсутність будь-якої форми дискримінації іноземних партнерів.
Фактори глобалізації{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Процеси інтернаціоналізації економічного життя( міжнародні банки, фінансові структури)Вільне поєднання капіталів, товарів, взаємодія національних економік у господарській діяльності. Проблеми безпеки. Проблеми навколишнього середовища, які вийшли за кордони національних держав. Вичерпання ресурсів і екосистем породило новий феномен «біженців довкілля» і зробило можливим зіткнення між державами і народами за джерела питної води, енергетичні ресурси. Загроза ядерної війни, міжнародного тероризму і злочинності.
ЗАПозитивні наслідки глобалізації: поглиблення МПП, поширення передових технологій, висока економічна ефективність виробництва, підвищення продуктивності праці, зростання впливу міжнародних організацій, висока мобільність фінансових ресурсів, розширення життєвих перспектив населення, підвищення добробуту в світі.
ПРОТИНегативні наслідки глобалізації: деіндустріалізація економіки, перенесення виробництв до країн з дешевими природними і трудовими ресурсами, нерівноцінний розподіл доходів, загроза від нестабільності, занадто відкритість економік, не рівна оплата праці, зростання розриву між економічно розвинутими країнами і країнами що розвиваються.
Портрет українського "заробітчанина": освіта, вік, регіони (від 20.02.2020)За даними останніх років, 69% українських трудових мігрантів були із Заходу України, 70% – чоловіками, а 33% з усіх – мали вищу освіту.70% трудових мігрантів – чоловіки. У країнах працевлаштування єдиним винятком є Італія, де 71% трудових мігрантів – жінки, ймовірно, надають послуги з догляду в італійських сім’ях. У Росії та Польщі переважає фізична праця в сільському господарстві, будівництві та промисловості.41% трудових мігрантів молодші за 35 років у порівнянні з 34% у загальній кількості населення. Це ще більше виражено в Польщі, де 47% українських трудових мігрантів молодші за 35 років. Мігранти майже рівною мірою є вихідцями з міст і сіл. Оскільки менше третини українців проживає в селах, міграція поширена там удвічі більше, ніж у містах.
Люди з вищою освітою демонструють меншу ймовірність мігрувати, тоді як люди з професійно-технічною освітою надмірно представлені серед трудових мігрантів. Частка мігрантів з вищою освітою (33%) нижча, ніж серед населення працездатного віку (45%). Навпаки, люди з професійною підготовкою складають 34% мігрантів (46% у Польщі), що становить лише 24% населення працездатного віку. Це може допомогти пояснити деякі заяви фірм у трудомісткій легкій промисловості, які нещодавно повідомили про зростання дефіциту робочої сили. Більше половини мігрантів в країнах ЄС зайняті роботою, яка вимагає елементарної підготовки. 46% мігрантів в Польщі, 56% в Італії і тільки 21% в Росії заявили, що вони мають занадто високу кваліфікацію для роботи, яку виконують.