Презентація "Інвазійні захворювання та їх профілактика"

Інвазійні захворювання та їх профілактика. Матеріали до уроків біології 11 класучитель Загурська Н.І.

Паразитичні тваринні організми

Інвазійні захворювання. До групи інвазійних хвороб належать заразні хвороби, збудниками яких є тваринні організми (гельмінти, павукоподібні, комахи та найпростіші). Інвазійні захворювання, залежно від збудника, поділяються на групи:протозоози, збудниками яких є найпростіші (трипаносомоз, малярія, амебіаз, лейшманіоз та ін.), гельмінтози внаслідок паразитування гельмінтів (дифілоботріоз, ентеробіоз, аскаридоз, теніаринхоз та ін.),акаріази та арахнози, збудниками яких є кліщі (демодекоз, свербіж та ін.), ентомози, спричинені паразитуванням комах (фтиріаз, педикульоз та ін.).

Особливості інвазійних захворювань

Як паразити потрапляють в організм людини?Трансмісивно (через укуси комах) – малярія, дирофіляріоз. Перорально - через м’ясо – трихінельоз, теніоз, теніарінхоз, токсоплазмоз та інші. через недостатньо оброблену рибу та молюсків – опісторхоз, клонорхоз, фасциольоз, діфілоботриоз, анізакідоз та інші. Контактно - від собаки можна заразитися ехінококом, токсокарою. Собака через вологе дихання розсіює яйця на відстань до 5 м (кішка – до 3 м!). Блохи, мухи, таргани також є переносниками яєць глистів та цист найпростіших.від людини можна заразитися ентеробіозом, гіменолепідіозом, педикульозом, демодекозом, сверблячкою.через шкіру – кишкова вугриця, анкілостома. Інвазійна личинка цих збудників потрапляє через шкіру, навіть непошкоджену.

Як паразити потрапляють в організм людини?через брудні руки, через погано миті овочі, фрукти, зелень – аскаридоз, трихоцефальоз, токсокароз, фасциольоз, стронгилоїдоз, лямбліоз. на шерсті домашніх тварин можуть бути яйця аскарид і токсокар, спори лямблії. через предмети побуту -яйця гостриків зберігають життєздатність до 6 місяців і через пил, іграшки, килими, натільну і постільну білизну і руки потрапляють у травний тракт.через воду з відкритих водоймищ – лямбліоз, акантамебіаз, неглеріоз, фасциольоз.тропічні хвороби , на які людина може захворіти, перебуваючи в тропічних країнах під час відпустки – це лейшманіози, трипаносомози, тропічні філяріози, шистосомози, дракункульоз. трансплацентарний - проникнення збудника з організму зараженої вагітної жінки в організм плода через плаценту.

Протозойні хвороби. Найбільш відомі паразитарні хвороби, які викликаються найпростішими – амебіаз, токсоплазмоз, трихомоніаз, лябліоз. При амебіазі резервуар та джерело інвазії – люди, хворі гострим або хронічним амебіазом. Механізм передачі – фекально-оральний; основні шляхи передачі – харчовий (особливо з овочами й зеленю), водна та побутова передачі. Зазвичай ця амеба живе в товстому кишечник й живиться його мікрофлорою. Але в деяких випадках вона починає поїдати клітини слизової оболонки кишечнику, спричиняючи утворення виразок. Дизентерійна амеба здатна проникати в лімфатичні судини, а потім у різні внутрішні органи й утворювати там небезпечні нариви.

{5 C22544 A-7 EE6-4342-B048-85 BDC9 FD1 C3 A}Паразитичні найпростішіМісце паразитування. Захворювання,які спричинюєЗасобипрофілактики Дизентерійна амеба. Кишечник людини. Дизентерія. Не вживати сиру воду, не миті фрукти, овочі, дотримуватися правил гігієни Трипаносома. Організм людини (кров, спинномозкова рідина)Сонна хвороба. Боротьба з переносником — мухою цеце Малярійний плазмодій. Організм людини (клітини печінки, клітини крові)Малярія. Боротьба з малярійними комарами ЛямбліїКишечник людини протокипечінки. Лямбліоз. Не вживати сиру воду, не миті фрукти, овочі, дотримуватися правил гігієни

Лямбліоз. Лямбліоз - паразитування у тонкій кишці, перш за все у дванадцятипалій, джгутикових найпростіших - лямблій. Лямблії існують у двох формах: рухливій і формs цисти. Рухлива форма лямблій має 4 пари джгутиків і диск, за допомогою якого вона нестійко прикріпляється до слизової оболонки тонкої кишки. Зараження відбувається через  при вживанні забруднених цистами фруктів, овочів, ягід, що не піддалися термічній обробці і води, а також через забруднені руки і предмети побуту. Потрапивши в травну систему здорової людини, лямблії розмножуються в тонкій кишці. З'являється біль у верхній частині живота або в області пупка, здуття живота, бурчання, нудота. Можуть бути запори, що змінюються проносами. Проникаючи з тонкої кишки в товсту (де умови для них несприятливі), лямблії втрачають свою рухливість і перетворюються на цисти. Цисти виділяються з організму хворого на лямбліоз з випорожненнями, добре зберігаються у ґрунті до 3 тижнів, а у воді - до 5 тижнів.

Сонна хвороба. Сонна хвороба - захворювання людей і тварин, що викликають паразитичні найпростіші трипаносоми, переносником яких є муха цеце. Сонна хвороба поширена на африканському континенті. Щороку вона діагностується у 50–70 тис. осіб. В організм людини збудник сонної хвороби проникає після укусів мух цеце. Трипаносоми - плоскі паразити, які мають довгу веретеноподібну форму, розмір12–20 мкм, рухливі, мають напівпрозору мембрану, що йде вздовж тіла. Частина трипаносом після укусу відразу потрапляє в кров, але більша їх частина залишається в місці укусу, де відбувається активне розмноження їх та формування болючого вузла - шанкеру. Потім паразити поширюються по тілу через міжтканинний простір і лімфатичні судини. Паразитують у крові, спинномозковій рідині й інших тканинах та вражають центральну нервову систему. Виникають ознаки енцефаліту, може трапитися кома, і через декілька місяців - смерть.

Малярія. Малярія, або переміжна пропасниця,- одна з найбільш тяжких хвороб людини. Її називали «болотяною пропасницею», оскільки частіше захворювання на малярію спостерігалися в місцях, багатих на болота і стоячі водойми: хвороба часто закінчується смертю. Малярія супроводжується сильними приступами пропасниці з температурою до 40–41 °С, які повторюються через дві доби на третю і дуже виснажують організм людини. Малярію викликає паразит - малярійний плазмодій, що потрапляє в кров людини при укусі малярійного комара. Ці клітини спочатку потрапляють до клітин печінки людини, де відбувається перше нестатеве розмноження паразита. Далі він вражає клітини крові - еритроцити. Тут малярійний плазмодій живиться, росте і знову розмножується нестатевим способом. Під час виходу плазмодіїв із зруйнованої клітини і відбуваються напади малярії: у кров потрапляють отруйні речовини, які виділяються паразитами, руйнується все більша кількість еритроцитів. Це призводить до сильного недокрів’я і виснаження організму людини. Статевим способом малярійний плазмодій розмножується в організмі самки малярійного комара, куди потрапляє при укусі разом з кров’ю хворої людини.

Протозойні хвороби. Токсоплазмо́з - інфекційне захворювання людини і тварин, яке спричинюють токсоплазми паразити із класу Споровиків. Розмножуєтьсятоксоплазма всередині клітин хижих ссавців – основних хазяїнів. Джерело інфекції - різні види домашніх і диких ссавців - (котячі, собаки, кролі; гризуни ) і птахів. Розрізняють вроджений і  набутий токсоплазмоз. При вродженому токсоплазмозі спостерігаються загибель плода в утробі матері, смерть новонародженого внаслідок хвороби; а у тих дітей, що залишилися живими, буде ураження нервової системи, очей та інших органів. Гостра форма перебігає як  тифоподібне  захворювання (з гарячкою, збільшенням  печінки, селезінки) або з переважним ураженням нервової системи (головний біль,судоми, блювання). Зараження здійснюється при вживанні м'яса інвазованих тварин - сирого чи недостатньо термічно обробленого , або фаршу; рідше  - від тварин (при недотриманні правил особистої гігієни, догляді за хворою кішкою, вживанні немитих овочів і т. ін.). Не можна доторкатися брудними руками до рота після контакту із землею, чи з котячими екскрементами.

Токсоплазмо́з. Зараження людини відбувається аліментарним шляхом при вживанні води з відкритих водоймищ, зараженої їжі (овочів, фруктів, недостатньо обробленого м’яса та молока), або при контакті з інфікованими кішками. Особливо актуальна проблема токсоплазмозу при зараженні жінок в ранні строки вагітності – захворювання може призвести до гибелі плоду або чисельних вад розвитку.

Лейшманіо́зи Лейшманії - група протозойних організмів, поширених у тропіках. Переносниками лейшманій є самки москітів, які живляться інфікованою кров’ю тварин (собаки, шакали, лисиці, різні види гризунів). Джерелом інфекції є хвора людина. Лейшманії уражають внутрішні органи, слизові оболонки і шкіру. Воротами інфекції у людини є шкіра. На місці виникає невелика виразка. Тут розмножується лейшманія, потім кров’ю поширюються по організму до органів кровотворення, фагоцитів. Це приводить до порушенням функцій печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, ураженням кісткового мозку і травного тракту.

Гельмінтози – глистяні захворювання. Гельмінтози – найчисленніша (60 %) група захворювань, поширена майже всюди. Це інвазійні захворювання, спричинені паразитичними черв'яками, або глистами. Паразити можуть впливати на організм людини чи тварини по-різному: спричиняти механічне роздратування, ушкодження тканин або органів, отруювати продуктами свого обміну, викликати алергічні реакції в організмі живителя та ін. Паразити також можуть сприяти проникненню та накопиченню мікроорганізмів - збудників інфекційних хвороб у місцях вторгнення їх у тканини.

Дирофіляріоз. Дирофілярії - гельмінти, паразити домашніх і диких тварин родин псових, кошачих. Людина – неспецифічний хазяїн . Дорослі черв'яки 1-2 мм завтовшки, самиці завдовжки 25-30 см, самці коротші. Людина заражається на дирофіляріоз тільки після укусу кровосисних комарів. Паразити локалізуються в людини під шкірою, слизовими оболонками, в кон’юнктиві ока (50% виявлення філярій – саме в очах), статевих органах. Dirofilariaimmitis паразитують у кровоносній системі: в серці, легеневих артеріях, саме її найчастіше знаходять у собак. У клінічно явних випадках симптоми можуть включати в себе локальний біль у грудях, кашель, кровохаркання, задишку, гарячку, озноб, нездужання. Також можуть бути зрідка вузли під шкірою, під кон'юнктивою, які спричиняють біль в очах. Найчастіше таке відбувається на відкритих ділянках шкіри - обличчі, повіках. Досить часто ураження трапляється на грудній клітці, плечах, передпліччі, зовнішніх статевих органах.

Дирофіляріоз

Фасціольоз. Фасціольоз – зоонозний біогельмінтоз, який виникає під час гельмінтизації людини Fasciolahepatica і характеризується переважним ураженням печінки та жовчовивідної системи з хронічним перебігом. Цикл розвитку цього гельмінта складний, проте зараження сільської худоби, яка є проміжним хазяїном цього паразита, призводить до підвищення ризику гельмінтизації людини.

Трихінельоз. Трихінела -паразитичний круглий черв'як. Личинки трихінели потрапляють у поперечно-смугасті м'язи людини або інших ссавців, де вкриваються щільною оболонкою (інкапсулюються). Зараженість м'язів личинками трихінел може досягати 15 тисяч на кілограм тканини. Для замикання життєвого циклу необхідно, щоб м'язи першого хазяїна з'їв інший ссавець. При попаданні в тонкий кишечник протягом декількох днів трихінела зазнає чотири линьки, досягаючи статевої зрілості. Таким чином, для розвитку одного покоління необхідна зміна хазяїна.

Трихінельоз. Трихінельози – це група інвазій, що викликається нематодами роду Trichinella Railliet. Людина заражується через вживання в їжу недостатньо термічно обробленого м'яса, що містить личинки трихінел (свинини або м’ясо диких кабанів та ін.). Особливо багато личинок трихінел є у м’язах діафрагми, ребер, жувальних, мімічних. Личинка може зберігати життєздатність в капсулі до 20-25 років.

Аскаридоз. Аскаридоз є результатом глистової інвазії збудника Ascarislum bricoides – круглого черв’яка з групи нематод. Аскариди паразитують у тонкому кишечнику, але можуть мігрувати і вражати інші органи – легені, серце і головний мозок. Зараження часто відбувається через забруднені яйцями паразитів продукти (овочі, фрукти). Простий життєвий цикл (аскарида людська)Довжина самця аскариди досягає 25 см, а самки - 40 см. У аскарид немає органів прикріплення, вони пересуваються назустріч їжі і так утримують у шлункові. Самка кожну добу відкладають понад230 000 яєць, які виходять назовні з з каловими масами хазяїна.

Вугриця кишкованаселяє тонкий кишечник, провокує захворювання стронгілоїдоз. Основний шлях інфікування – контактно-побутовий: від хворої людини, через шкіру, під час ходіння по зараженій землі. Самки вугриці довжиною 2 мм, самець – не більше 0,7 мм. Життєвий цикл розвитку вугриці кишкової починається з появи личинок з яєць, які самки відкладають у ґрунт. У ґрунті вони харчуються добривами, проникають в організм людини. Розмножуються у легенях і мігрують до кишечника. Через стінки кишечника знову досягають органів ШКТ і відкладають яйця – на цьому життєвий цикл знову повторюється.легеневі відхилення: лихоманка, задишка, плеврит, хрипи, сухий кашель, дихальна недостатність;травні порушення: ознаки диспепсії, обструктивна жовтяниця, перитоніт, свербіж анального отвору, рідкий кал, кишкова коліка, зниження маси тіла, відраза до їжі;шкірні ушкодження: місцеві алергічні реакції у вигляді кропив'янки, геморагічної висипки, набряклості, почервоніння шкіри, сильне свербіння. Профілактичні заходи: Забезпечити благоустрій території. Приймати медичні препарати з метою профілактики. Уникати місць підвищеного скупчення людей під час епідемії. Зміцнювати імунітет під час сезонного авітамінозу. Термічно обробляти сирі овочі, фрукти.

Токсокароз. Токсокароз – захворювання, викликане круглим гельмінтом Toxocaracanis. Людина заражається токсокарозом, проковтнувши яйце з інвазованою личинкою. Джерело інвазії – собаки. Личинка потрапляє в тонкий кишечник, проникає через стінки в кровоносні судини, та з кров’ю розносяться в органи й тканини: печінку, серце, легені, очі, головний мозок тощо. В організмі людини личинки токсокар не перетворюються в дорослих осіб. Чисельні випадки токсокарозу реєструються в усіх країнах світу. Особливо часто заражаються діти 1,5 – 6 років.

Однокамерний ехінококоз. Однокамерний ехінококоз – хронічне паразитарне захворювання, що вражає тварин і людину, виникає в результаті впливу на організм личинкової форми стрічкового гельмінта Echinococcus granulosus. Захворювання характеризується ураженням внутрішніх органів, найчастіше печінки і легенів. Механізм зараження людини – аліментарний і контактно-побутовий. Це відбувається при контакті з шерстю інвазованих собак, питті води із забруднених джерел, при вживанні в їжу немитих овочів, ягід, фруктів.

Ехінококо́з. Яйця дуже стійкі в зовнішньому середовищі, зберігаючись навіть взимку протягом 6 місяців. Собаки інвазуються ехінококом при поїданні внутрішніх органів тварин (проміжних хазяїв), уражених кистами паразита (наприклад, печінки вівці). Людина - біологічний тупик і в поширенні інвазії участі не приймає. Ехінококоз є професійною хворобою пастухів, власників нартових собак, стригалів овець, вовна яких буває забруднена яйцями паразита. Життєвий цикл ехінокока перебігає зі зміною двох хазяїв. Статевозрілі форми паразитують у тонкій кишці м'ясоїдних тварин собачих та котячих . Проміжними хазяями ехінокока є вівці, коні, свиня, а також люди. Паразит завдовжки 2,2 - 5,4 мм, завширшки 0,25 - 0,8 мм, складається з грушоподібної голівки і 3-4 члеників. Всередині останнього членика є 800 запліднених яєць. У яйці розвивається шестигачковий зародок. Паразит прикріплюється до слизової оболонки кишки остаточного хазяїна за допомогою 4 присосок і гачків. Тривалість його життя в кишках собак 5-6 місяців. разом з випорожненнями яйця потрапляють у довкілля, потім у травний канал проміжного хазяїна. Личинка, що зростає, живе в організмі людини десятки років, представлена кістою, яка заповнена рідиною. Видалити її можна лише хірургічно.

Печінковий сисун. Паразит із Плоских червів- печінковий сисун: остаточні хазяїни - велика рогата худоба, свині, людина; проміжний хазяїн - молюск малий ставковик. Гельмінти можуть паразитувати в усіх органах та тканинах людини (навіть в очах, у серцевому мязі, печінці, легенях, мозку). Однак головним чином глисти живуть у кишковику та м’язах. Складний життєвий цикл (печінковий сисун)

Котячий сисун. Дорослий сисун паразитує в печінці та у жовчних протоках, у протоках підшлункової залози котів, людини. Має два проміжні хазяїни: прісноводний черевоногий молюск бітінія та прісноводні коропові риби. Остаточний хазяїн заражується котячим сисуном, коли споживає сиру, недостатньо прожарену та проварену їжу. В Україні це захворювання поширене в басейні рік Дніпро, Сейм, Південний Буг.

Бичачий ціп’як. Яйця виходять із зараженого організму тварини, переважно з сечею і більшість личинок «росте» у спекотний день, коли тварини йдуть до водойм. У воді личинки проникають у молюсків (равликів) – проміжних господарів, де відбуваються цикли безстатевого розмноження, дають початок поколінню хвостатих личинок (церкарій). Щодоби з зараженого молюска виходить кілька тисяч церкарій. Вони потрапляють у людину через шкіру під час купання і крізь рот під час ковтання води. Тіло дорослого ціп’яка бичачого досягає 4-10 м у довжину (є дані про паразитів завдовжки 18 м). На голівці ціп’яка бичачого є присоски, але на відміну від свинячого, немає гачків.

Ціп’яки cвинячий та бичачий. Цикли розвитку ціп'яків: А-озброєного(свинячого);Б-неозброєного(бичачого);В-основний хазяїн;Г-проміжний хазяїн;1-головки(сколекси);2-зрілі членики(проглотиди);3-онкосфери;4-цистицерки;5-міхурова стадія з вивернутою головкою:6-доросла стадія;7-пересування частини стробіли у зовнішньому середовищі.

Фіноз. Фіноз – це інвазивне захворювання, в основі якого лежить паразитування в кишечнику людини личинок ціп’яків: бичачого, свинячого. Фіни в зараженому м’ясі мають вигляд білих крупинок, розміром як просяне зерно. Вони розташовуються в сполучній тканині та міжм’язових волокнах. Людина заражується унаслідок споживання погано провареного або просмаженого м’яса, в якому збереглися життєздатні фіни, які паразитують у тонкій кишці.

Стьожак широкий. Цим паразитом можна заразитися, якщо вживати в їжу недостатньо оброблену або сиру прісноводну рибу. Широкий стьожак утворює ланцюжок з 3000-4000 члеників довжиною 9 метрів

Дракункульоз (хвороба ришти) Хвороба, яку спричинює ришта - гельмінт « гвінейський червяк” Людина інфікується після вживання води, що містить водяних бліх, уражених личинками ришт. На початковій стадії хвороби вона себе не виявляє. Через рік у інфікованої людини виникає болісне пекуче відчуття, коли самиця черв'яка формує пухир на шкірі, зазвичай на нижній кінцівці. Через декілька тижнів черв'як виходить зі шкіри. Упродовж цього часу при ходінні або фізичній праці виникає біль. Смерть при дракункульозі практично не відбувається.

Гострики. Гострики - маленькі черви білуватого кольору. Зараження людини гостриками відбувається внаслідок недотримання правил особистої гігієни. Найчастіше заражаються діти через немиті руки, іграшки та інше. Захворювання ентеробіоз. Наслідки: ослаблений імунітет, тому частіше виникають інфекційні та паразитичні хвороби: зниження ефективності щеплення; відставання в нервово – психічному розвитку дітей. Гострики в процесі життєдіяльності виділяють токсичні речовини, може з'явитися головна біль, втома, знижується активність, порушується процес засипання, з'являється переанальний свербіж. 

Симптоми зараження гельмінтами. Симптоми хвороби: головна біль, нудота, зниження апетиту, вранці біль у животі, гостра, непостійна, пов’язана з механічним впливом гельмінтів на слизову оболонку кишковика. Хвора дитина стає дратівливою, знервованою, погано спить. Діти стають неуважними, у них навіть порушується пам’ять, з’являються темні кола під очима; підвищена схильність до алергії. свербіння шкіри. Підвищується чи знижується маса тіла. Знижується рівень гемоглобіну у крові . Часта біль у животі навколо пупка, метеоризм, дисбактеріоз, іноді з'являється пронос, може бути неприєминий запах із рота; у випорожненнях з'являється слиз, іноді кров; Спостерігається випадання волосся; з'являється ламкість нігтів При появі цих симптомів – зверніться до лікаря!

КліщіКліщі – ряд тварин класу Павукоподібні. Хеліцери і педипальпа перетворилися на колючо-смоктальний ротовий апарат. Головогруди і черевце зрослися. Паразити людини та тварин: свербуни, іксодові та гамазові кліщі.

Демодеко́з хвороба, яку спричинює  підшкірний кліщ роду Demodex (вугрова залозиця). Це паразит людей і тварин (собак, коней, великої рогатої худоби), викликає ураження шкіри, сальних залоз і повік, а також волосяних фолікул. Кліщ харчується фізіологічним секретом і продуктами життєдіяльності клітин. Джерелом зараження є хвора людина або домашні тварини. Основними пусковими факторами зараження є: Порушення мікрофлори. Зміна складу шкірного сала. Використання жирної косметики (з маслами, вазеліном). У дослідженнях показано, що для виникнення патології досить, щоб кількість паразитів склало 5 особин на 1 см2. Самі кліщі здатні стати переносником піогенними бактерій в більш глибокі шари фолікулів. Підйом захворюваності спостерігається у весняно-літні місяці, що пов’язано з надлишковою інсоляцією і підвищеною температурою середовища. Розвитку хвороби сприяють дієтичні пристрасті (міцну каву, гостра їжа), шкідливі звички (вживання алкоголю).

ВошіВоші – ряд класу Комах, «вузькоспеціалізовані» паразити, вони живуть тільки на одному або на деяких споріднених видах тварин. Переносники небезпечних захворювань. Спричиняють педикульоз та фтиріоз (лобковий педикульоз). На голові знаходяться прості очі та вусики, що є органами нюху. Ротовий апарат колючо-ссавного типу, втягнутий всередину голови. На останньому членику ноги знаходиться кігтик, що утворює захват, за допомогою якого воша міцно тримається за волосину хазяїна.

Лобковий педикульоз,  фтиріозлобкові воші - це дрібні паразитичні комахи, які можуть мешкати на тілі людини, зазвичай, в лобковій зоні, пахвовій зоні, на грудях, животі, віях, бровах. Лобкові воші живуть двадцять чотири дні, для їх життєдіяльності необхідна температура тіла від 30 до 38 градусів. Двічі в день паразитам необхідно харчуватися кров'ю носія.

Блохи. Тіло сплюснуте з боків. Голова маленька, одна пара простих очей (іноді очей немає), вусики короткі двочленикові. Безкрилі - крила втратили внаслідок пристосування до паразитичного способу життя. Задні ноги стрибальні. Паразитують на тілі звірів, птахів і людини. Блохи поширюють збудників небезпечних інфекційних захворювань, зокрема чуми, туляремії тощо.

Піщана блоха. Дуже небезпечний паразит, що вражає домашніх тварин, гризунів, мавп та людей. Її величезне поширення становить справжню проблему для таких країн, як Нігерія, Тодаго і навіть Бразилія. У неблагополучних районах кількість людей, які страждають від цього паразита, може досягати 70%. Нападати піщані блохи чомусь воліють на чоловіків. При зараженні людини цими паразитами мікроскопічна самка блохи впроваджується в шкіру ніг або під нігті. Всього через 5-6 днів після попадання в тіло, черевце самки, набите яйцями, розростається до розмірів горошини, завдаючи господареві сильну біль. Коли яйця дозрівають, самка «вистрілює» ними в навколишнє середовище, після чого виповзає із ранки, але значно частіше вона гине прямо в тілі людини.

Кандіру. Ця риба водиться у водах Амазонки і вважається найнебезпечнішою рибою. Іронія в тому, що вона не більше 15 см, а найчастіше розміром з сірник. Цього кровопивцю людина не цікавить, він харчується кров'ю риб, пробираючись в їх тіла через отвори. Але рибка може переплутати. Якщо людина в процесі сечовипускання виділяє запах аміаку, і рибка запливає в організм, думаючи, що це інша риба. Проникаючи в людину, кандіру спричиняє жахливі болі. Витягти кандіру можна тільки за допомогою операції, якщо операція не буде здійснена вчасно, людина загине.

Сучасна діагностика. Загальновідомим методом діагностики гельмінтозів є аналіз калу. Але цей метод недосконалий: гельмінти мають особливий фізіологічний цикл, і «викидають» яйця лише у певні періоди. Більш сучасним методом діагностики є імуноферментний аналіз: за краплиною крові з пальця можна дізнатися, чи заражена людина гельмінтами. 

профілактика зараження гельмінтами. Вранці і ввечері підтримуйте особисту гігієну. Часто мийте руки з милом. Коротко стрижіть нігті. Не беріть в рот пальці та іграшки. Кожного дня змінюйте натільну білизну, прасуйте гарячою праскою. Проводьте регулярно вологе прибирання приміщення з частою зміною води або пранням ганчірок для миття підлоги під проточною водою. Застосовуйте під час прибирання активні миючі засоби, які ефективно винищують яйця гельмінтів. Обдавайте окропом обо максимально старанно мийте зелень, яку подаємо на стіл у сирому вигляді ! Не пийте сиру воду, особливо з відкритих водойм! Купайтеся у відведених для цього місцях! Застосовуйте засоби відлякування різних комарів, мошок, москитів - спреї, мазі, лосьони - це є необхідною передумовою відпочинку . У раціон харчування повинні входити морква, гранатовий сік, грецькі горіхи, чай зі звіробою, які сприяють очищенню організму від гельмінтів. Дитина повинна мати окреме ліжко та рушник .

Профілактика інвазійних захворювань - це сукупність методів, способів та заходів, що запобігають зараженню й розвитку паразитарних захворювань

Лікування гельмінтозівлікарські препарати Пірантел, вермокс, декарис, ворміл. Перед тим, як застосовувати будь-які препарати – порадьтеся з лікарем!  народні методи 1.Їсти якомога більше сирої моркви, пити морквяний сік, додаючи жир. 2. Давати настій березових бруньок, які не лише сприяють вигнанню глистів, але й зміцнюють організм. Чайну ложку бруньок залити 200мл окропу, настояти. Приймати по 1\3-1\2 склянки 2 рази на день протягом тижня. 3. Пити сік стиглої дині – до 200 мл, за умови, що вона вирощена без застосуванням отрутохімікатів (інакше може бути сильне отруєння) 

Перевір себе

Визначте послідовність етапів життєвого циклу аскариди людської: Перетворення яйця на личинку;Переміщення личинки з легенів у глотку;Запліднення яйцеклітини сперматозоїдом;Повторне потрапляння личинки в кишечник;Вихід яйця у зовнішнє середовище;Утворення з личинки дорослої особини;Надходження яйця з немитими овочами в кишечник;Занесення личинки з кров’ю в легені;

Розгляньте рисунки представників паразитичних червів. До яких типів вони належать? Розкажіть характерні особливості процесів життєдіяльності.

Будьте здорові!Дякую за увагу!