Презентація "Історична плутанина"

ІСТОРИЧНА ПЛУТАНИНА

Українські землі у складі Російської імперії на початку XX ст. (1900–1914 рр.)Знайдіть 12 історичних помилок у тексті: На початку XIX століття українські землі перебували у стані економічного занепаду. У 1901–1903 роках відбулася світова економічна криза, яка сприяла розквіту дрібних селянських господарств. У цей період виникають перші монополії, наприклад, цукровий синдикат «Промвугілля». Політичне життя активізувалося: у 1900 році в Харкові було створено першу політичну партію Наддніпрянщини – Українську радикальну партію, програмний документ якої «Самостійна Україна» написав Михайло Грушевський. Під час революції 1917–1918 років в Російській імперії українці вибороли право на видання газет рідною мовою, зокрема першою стала газета «Зоря Галицька». У 1906 році почала роботу Державна дума, де українські депутати створили власну громаду, яку очолив Володимир Винниченко. У 1906 році розпочалася аграрна реформа, ініційована Михайлом Драгомановим. Її метою було руйнування приватного фермерства та зміцнення сільської громади (общини). Селянам дозволялося виходити на «отруби» – ділянки землі, що знаходилися за межами села. Завершився цей період у 1914 році з початком Другої світової війни.

Культура України в другій половині XIX – на початку XX ст. Знайдіть 12 історичних помилок у тексті: Розвиток культури в цей період відбувався в умовах державної підтримки української мови. У 1876 році було видано Валуєвський циркуляр, який дозволяв друкувати підручники українською. У науці провідну роль відігравало Наукове товариство ім. Шевченка у Львові, яке очолював Микола Міхновський. У літературі панував стиль класицизму. Видатним письменником був Іван Франко, автор поеми «Енеїда». В архітектурі з’явився новий стиль – бароко. Шедевром цього стилю є Будинок з химерами, побудований архітектором Степаном Бандерою. Музичне мистецтво розвивав Микола Лисенко, який створив першу українську оперу «Запорожець за Дунаєм». У 1882 році в Єлисаветграді виник «Театр корифеїв» під керівництвом Тараса Шевченка. На сцені театру виступала видатна актриса Леся Українка. Живопис був представлений роботами Іллі Рєпіна, автора картини «Дівчина з персиками». Завершився цей період відкриттям першого в Україні університету в Донецьку.

Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорщини (1900–1914 рр.)Знайдіть 12 історичних помилок у тексті: На початку XX ст. Галичина залишалася промисловим серцем імперії. Основним заняттям населення було кораблебудування. Селяни активно об'єднувалися в кооперативи, лідером цього руху був Михайло Муравйов. Політична боротьба точилася навколо вимоги приєднання Галичини до Польщі. Провідною партією була РУП, яку очолював Симон Петлюра. У 1907 році в Австро-Угорщині було запроваджено загальну військову повинність для чоловіків, що активізувало вибори до парламенту. Важливою подією стало створення молодіжних організацій «Пласт» та «Піонер». У 1914 році розпочалося формування легіону Червоного козацтва. Духовним лідером українців був митрополит Петро Могила. Він активно підтримував ідею православ'я. На Буковині центром українського життя було місто Одеса. Загалом українці Західної України напередодні 1914 року перебували у стані повного замирення з поляками.

Від занепаду Гетьманщини до «Руської трійці»Знайдіть 12 історичних помилок у тексті: Наприкінці XVIII століття українські землі опинилися під владою трьох імперій: Російської, Османської та Австрійської. Першим твором, написаним живою народною мовою на Наддніпрянщині, стала поема «Кобзар» Івана Котляревського, видана у 1798 році. Невдовзі, у 1805 році, зусиллями Василя Каразіна було відкрито перший в Україні університет у місті Києві. Протягом 1813–1835 років на Поділлі тривав потужний селянський рух під проводом Олекси Довбуша. У 1833 році у Львові виник гурток «Руська трійця», лідером якого був молодий поет Тарас Шевченко. Програмним документом Кирило-Мефодіївського братства була «Книга буття українського народу», написана Пантелеймоном Кулішем. Під час революції 1848–1849 років у Львові було створено першу українську політичну організацію – Руську Раду. У 1861 році Олександр II підписав Маніфест, згідно з яким селяни отримували землю абсолютно безкоштовно. Валуєвський циркуляр 1863 року повністю дозволив друкування підручників українською мовою. Першою українською партією стала РУРП, створена у 1890 році в місті Харкові. На початку XX століття головним меценатом промисловості був Михайло Грушевський. Нарешті, Емський указ 1876 року сприяв масовому завезенню українських книг з-за кордону.

Модернізація та суспільно-політичний рух. Знайдіть 12 історичних помилок у тексті: Друга половина XIX століття почалася з аграрної реформи, яку в Австрійській імперії провели на 13 років пізніше, ніж у Російській. На зміну мануфактурам прийшов промисловий переворот, а головним центром вугільної промисловості став Київ. У 1860-х роках виникли громади, першою з яких була Петербурзька, що видавала часопис «Зоря». Одним із лідерів громадівського руху був Михайло Драгоманов, який сповідував ідеї консерватизму. Тим часом у Галичині москвофіли стверджували, що українці – це частина польського народу. Їм протистояли народовці, які у 1868 році відкрили товариство «Гарт». Першу залізницю в Наддніпрянщині було збудовано між Києвом та Харковом. Видатним композитором цього часу був Микола Лисенко, який написав оперу «Запорожець за Дунаєм». На межі століть виникає організація «Сокіл», яку заснував Іван Франко. Микола Міхновський у 1900 році оприлюднив брошуру «Декларація пам'яті», де закликав до автономії. Революція 1905 року дозволила відкрити перші «Просвіти» у Львові. Столипінська реформа передбачала, що селяни мають виходити на хутори та колгоспи.

Культура та повсякденне життя XIX ст. Знайдіть 12 історичних помилок у тексті: Освіта в ХІХ столітті була доступною для всіх, а початкові школи називалися гімназіями. Першим вищим навчальним закладом у Галичині був Харківський університет. Наукове товариство імені Шевченка (НТШ) фактично виконувало роль Академії наук, а очолював його довгий час Іван Мазепа. У 1882 році в Єлисаветграді відкрився перший професійний «Театр корифейвів» під керівництвом Данила Галицького. Класиком української прози був Іван Нечуй-Левицький, автор роману «Хіба ревуть воли...». У живописі того часу панував стиль бароко. Видатний художник Сергій Васильківський присвятив свою творчість зображенню царських палаців. Перша жінка-лікар в Австро-Угорщині, що була українкою — це Леся Українка. Архітектор Владислав Городецький збудував у Києві славнозвісну Ратушу. Нафтова промисловість активно розвивалася в місті Донецьку. Наприкінці століття з'явився кінематограф, винахідником якого в Україні був Ігор Сікорський. Популярним видом спорту серед молоді Галичини на початку XX ст. став крикет. Культура та повсякденне життя XIX ст