Велика французька буржуазна революція завершила епоху Просвітництва. Письменники, художники, музиканти стали свідками грандіозних історичних подій, революційних змін, що невпізнанно змінили життя. Багато з них у привітали нове та були у захваті від ідей Свободи, Рівності та Братерства. Але час спливав, і митці помічали, що новий суспільний порядок далекий від омріяного суспільства, яке сподівалися побудувати, за яке боролися. Наступила пора розчарування. На початку століття у філософії та мистецтві прозвучали трагічні ноти сумніву щодо перетворення світу на принципах Розуму. Наполеонівські війни та Французька буржуазна революція - це головні події , які сприяли виникненню нової системи – Романтизму.
Літературознавчий словник Назва терміна романтизм виникла від французького слова romantisme, яким позначали щось таємне, дивне, нереальне. Романтизм (фр. romantisme , від старофранцузького romant – роман) – напрям у мистецтві, який почав формуватися у загальнолітературну течію на межі ХVІІІ –ХІХ ст.. у Німеччині та Англії. Найвищого розквіту романтизм досяг у першій третині ХІХ ст., охопивши всі країни Європи та Америки. Література романтизму запропонувала свого героя, який найчастіше виражає авторське ставлення до дійсності.
Філософське підґрунтя романтизму- Це філософські праці Фрідріха Вільгельма Йозефа фон Шеллінга (1775-1854) та Георга Вільгельма Фрідріха Гегеля ( 1770-1831), представників німецької класичної філософії. Головним поняттям філософії Шеллінга можна вважати ідею свободи, яку він послідовно протягом всього життя шукав у природі, у творчості , потім у природі божественного творіння. Мета мистецтва, за Шеллінгом, - не роздуми, а споглядання. Гегель висунув діалектичний метод, що пропонує вивчення навколишньої природи й людської історії у їхній динаміці й взаємному зв'язку. Філософ вважав, що свобода - фундаментальний початок духу.
Характерні ознаки романтизму Заперечення раціоналізму, який переважав у добу Просвітництва, культ почуттів людини. Суб’єктивність мистецтва: акцент не на зображенні, а на вираженні почуттів, мрій, настроїв. Увага до особистості, її індивідуальних рис. Людина – найвища цінність. Увагу романтиків привертають насамперед виняткові події та вольові , героїчні, духовно прекрасні персонажі. Т.Жеріко “Ранений кірасир”
Характерні ознаки романтизму Неприйняття буденності («романтична іронія») та звеличення “життя духу”. Людина і світ сповнені нерозгаданих таємниць (захоплення містикою, ірраціональним). Провідні мотиви самотності, світової скорботи (національної туги) і романтичного бунту, нескореності. Історизм творів і захоплення фольклором. Утвердження високих ідеалів: гармонії з природою та людством, кохання. Характерні художні прийоми романтизму – символіка, контраст, іронія, алегорія, гротеск, антитеза. Яскрава, барвиста мова, що розкриває сильні пристрасті, могутні характери, драматичні конфлікти.
Романтизм у літературі Романтизм проголошує абсолютну свободу творчості. Поет та й взагалі митець для романтиків — це людина не лише вільна, а й цілком особлива та незвичайна, він є провидцем, талант його не підкоряється ніяким законам, встановленим звичайними людьми, — він вищий за них. В літературі романтизму завжди існує ідеал, що знаходить собі місце поряд з реальністю. Згідно з цим прийнято говорити про романтичні «два світи» — світ реальний, дійсний, та світ ідеальний, фантастичний. Романтики наголошували на первинності ідеалу, мрії.
Жан Луї Андре Теодор Жеріко (1791- 1824) — французький художник-романтик. В основі картини «Плот «Медузи» - трагедія пасажирів загиблого фрегата «Медуза», які опинилися в океані на плоту. Жеріко розкриває складну гаму людських почуттів - від повного розпачу й апатії до пристрасної надії на порятунок.
Каспар Давид Фрідріх (1774-1828)- відомий німецький художник-романтик. Зображував терзання й пориви людського духу. На картині К. Д. Фрідріха «Мандрівник на березі туманного моря» зображена людина, яка стоїть обличчям до розлюченої морської стихії. Такою уявляли собі романтики людину перед обличчям величезної і сильної природи.
Романтизм у музиці Музика романтиків – це перш за все вираження їхнього внутрішнього світу, «звучна автобіографія» (Соллертинський), фортепіанний або пісенний щоденник, в якому кожна сторінка – ніби сповідь композитора. Франц Шуберт (1797-1828) Стихією Шуберта була пісня. У ній він досягнув незбагнених висот. Пізніше додав пісенності камерній музиці, симфонічній. Світ лірико-романтичної симфонії – це світ простих та інтимних людських почуттів, найтонших психологічних переживань. Це сповідь душі.
Німецький композитор Роберт Шуман відомий як автор фортепіанних циклів, п’єс, симфонічних творів. Шуман хотів, щоб «музика виходила із глибини сьогоднішнього і була не лише приємною розвагою й красивою за звучанням але й прагнула чогось». У музи ці Шумана чуємо романтичну мрійливість, переживання, які поєднуються з бунтарством і вільнолюбством. В «Метеликах» (музика) – одному з перших творів Шумана – перед нами виникає картина костюмованого балу, де панує атмосфера надій, мрій, кохання. Мелодія то сумна, то мрійлива, то радісна.
Композитори - романтики (Франц Шуберт (1797-1828)Австрія, Фредерік Шопен (1810-1849) Польща, Ференц Ліст (1811-1886) Угорщина, Ніколо Паганіні (1782-1840) Італія) намагалися за допомогою музичних засобів виразити глибину й багатство внутрішнього світу людини. Ференц Ліст Ніколо Паганін
Мікрофон Прокоментуйте висловлювання літературознавців про письменників-романтиків: ■Романтики розуміли культуру як розвиток свободи за взаємодії душі й природи (Т. В. Бовсунівська). І. Я. Франко говорив: «Індивідуальність поета стала найвищою владою. Поезія стала вітхненням, ясновидінням, чимсь божеським і безсмертним». В. Гюґо писав: «Письменники XIX століття — діти Французької революції».
Романтична література немислима поза зв'язком із фольклором, музикою, живописом. Романтики тонко відчули цей зв'язок, що позначилося на мові та стилі художніх творів. У свої поезії вони перенесли співучість та сердечність народної пісні, у поеми і романи — мальовничість та панорамність описів, у кожен твір — музичну схвильованість, щирість, ліричність. Романтики уявляли розум ототожненням прагматизму, тому протиставили просвітницькому ідеалу розуму культ почуттів. Вони зосередились на людських переживаннях, які виражали неповторну індивідуальність.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Для всіх: уміти характеризувати романтизм як напрям у літературі й мистецтві. Перегляньте експрес-уроки: https://www.youtube.com/watch?v=i-gdQQJ9wyE&list=PLIGNgJeEMVGNQZG6P6Y59dmAiJ18iQqtC&index=27 https://www.youtube.com/watch?v=AVS7wxhvZiE&list=UUlC8TSjM_ROoBeRa4dW2wUg&index=8 https://www.youtube.com/watch?v=_huVRHR8KOU&list=UUlC8TSjM_ROoBeRa4dW2wUg&index=20 Індивідуальне (на вибір): підготувати повідомлення про життя та творчість Г.Гейне, виразне читання віршів Г. Гейне, аудіозаписи пісень і переспівів на слова поета.