Презентація "Історія ляльки-мотанки"

Вибір та обгрунтування теми проекту. Планування роботи з виконання проекту. Розробка ескізного малюнка.

Тема уроку: Вибір та обгрунтування теми проекту. Планування роботи з виконання проекту. Розробка ескізного малюнка. Проект« Текстильна лялька»

Ви дізнаєтеся:- Історію появи народної ляльки. - Чому лялька уособлює образ людини?- Які її обрядові функції та чому вона інколи не має рук і ніг?- Традиційні типи хатніх вузлових ляльок. Ви навчитеся: - Розробляти ескізний малюнок сувенірної ляльки - мотанки. В ході уроку

Нитки – життя або життя – нитки, сплетені в один клубок, у єдину РІДНЮ, у єдину велику НАЦІЮ!..

Ляльки відомі людству з давніх часів. На території Євразії знаходять дрібну антропоморфну ​​пластику, створену близько 40 тисяч років тому. У найзагальнішому сенсі лялька - антропоморфний об'єкт, створений для певних маніпуляцій. Всі ляльки можна умовно розділити на обрядові та внеобрядові, але спочатку ляльки виникли і існували в безпосередньому зв'язку з сакральним значенням.

У XIX столітті в містах ляльки були дуже цінними і їх зберігали в шафах. Діти ними просто милувалися. Пізніше стали робити ляльки з пап'є-маше. Вони стали доступні кожній людині. Існують і такі ляльки, які в повному розумінні є художніми творами, тобто виконують виключно естетичні функції. В одних випадках естетичні функції вони виконують самостійно (так звані виставкові ляльки), в інших випадках - у складі різноманітних художніх композицій. Наприклад, в таких композиціях об'ємних і плоских зображень, як художні панорами і діорами. Існують також музеї, в яких виставлені ляльки всіх часів і народів.

Особливі позиції в мистецтві займають ляльки-актори. Ця назва відразу ж дає зрозуміти, що ляльки-актори причетні до акторського мистецтва. Ляльок-акторів використовують як засоби для зображення персонажів в різних спектаклях, кінофільмах, телепрограмах, карнавальних ходах. Вперше ця назва використовував С. В. Образцов в 1938 році в назві однієї з глав своєї книги «Актор з лялькою». Вони можуть бути прив'язані на нитки, а можуть просто одягатися на руку людини. За допомогою них показують вистави як для дітей, так і для дорослих.

Навіть в XIX столітті купити ляльку могли дозволити собі тільки дуже багаті люди. Їх зберігали в спеціальних шафах або лялькових будинках. Механічна ж лялька була раритетом і справжньою коштовністю. З появою пап'є-маше ляльок стали робити з цього матеріалу і вартість їх різко знизилася. З'явилися різні види ляльок: балакучі або засмучені, що ходять.

Особливим напрямком сучасного прикладного творчості є створення авторської ляльки. Авторська лялька найчастіше виконується в єдиному екземплярі, є плодом тривалої копіткої праці. Може мати портретну схожість з певною людиною, свій набір одягу і мініатюрних аксесуарів, бути виготовленої, подібно монолітною скульптурі, цільної або мати шарнірні суглоби: такій ляльці може бути додана практично будь-яка емоційна поза. Авторська лялька призначена швидше для споглядання. Для виготовлення авторської ляльки існує величезна кількість спеціалізованих матеріалів, розроблені технології і популярні методики. Спільноти любителів Авторської ляльки в інтернеті налічують тисячі чоловік. Авторські ляльки поділяються на безліч жанрів (наприклад, характерна реалістична лялька, фантазійна лялька, «лялька без ляльки»), Технік виконання (наприклад, гарячий і холодний пластик, фарфор, текстильні ляльки та ляльки з фоамірана) і за призначенням (колекційні, інтер'єрні). В останні роки сучасне мистецтво авторської ляльки породило попит не тільки серед колекціонерів, а й мистецтвознавців, дизайнерів інтер'єрів, одягу і навіть архітекторів. Присутність авторської ляльки в інтер'єрі стало вже давно хорошим тоном і показником вишуканого смаку власників. У всьому світі щорічно проводяться сотні великих виставок, присвячених мистецтву ляльки.

Авторські ляльки

Давньослов'янські ляльки були оберегами. Традиційна лялька спочатку служила для здійснення певного обряду, виступала як символ дня, або новий етап в житті людини. Таких ляльок шили дівчаткам в період їх фізіологічного дозрівання. Зольних ляльок виготовляли з золи батьківського вогнища і віддавали в придане нареченої. Яскраво виражено груди зольной ляльки була знаком материнства, багатодітності, родючості. Лялька-куватка в колисці немовляти оберігала дитини від злих духів, хвороб. Коли людина хворіла, в ліжко на ніч клали красиву ляльку, щоб хвороба перейшла в неї. Після чого ляльку спалювали. Ляльку могли покласти померлому в труну. Лялька-заступник могла перебувати в будинку померлого, щоб полегшити розставання з близькими людями. Ляльку на Спиридона-сонцевороту (солярна символіка) спалювали в період перебування дня, 24-25 грудня (за новим стилем). Для народних гулянь, аграрних та інших обрядів робили ляльок в людський зріст. Вважається, що саме звідси бере початок народний, ляльковий театр.

Лялька-оберіг

Іграшки – це галузь українського мистецтва, що об’єднує вироби з кераміки, дерева, лози, соломи, паперу тощо. До них належать і ляльки. Українська лялька завжди вважалась значним елементом нашої традиційної національної культури. Однією з перших ляльок є лялька-мотанка, яку робили з клаптиків тканини, соломи, ниток, але без допомоги голки. Обличчя не робили в таких ляльках (не вишивали і не малювали). Замість них часто робили хрести зі стрічок чи ниток. Тому, тривалий час, мотанка не використовувалась як іграшка, і часто вважалась сакральною річчю. Лялька сприймалась як жива істота та дарунок, що оберігав життя людини. ЇЇ виготовляли наші прадіди для того аби попросити у духів здоровۥя для близьких, дощу для хорошого врожаю.

Лялька - мотанка є прадавнім оберегом. Їй вже майже 5000 років. Секрети виготовлення ляльок передавалися в родині від матері до дочки. Обов'язкова умова - іграшка повинна бути хрестоподібної форми, щоб не нагадувати собою реальної людини.

Лялька набула ігрового значення лише тоді, коли суспільство зрозуміло, що дітей треба виховувати за допомогою тих речей, що їх оточують. Таким чином вона стала однією з перших дитячих іграшок. До цього ряду можна віднести і тотемних тварин – коней, птахів, волів, корів тощо. І всі ці іграшки поєднували елементи гри і виховання. Лялька-мотанка є справжньою історичною та культурною пам’яткою. Адже вона уособлює водночас дитину і матір, минуле і майбутнє. Отже народна лялька – це історія, оберіг, іграшка.

Історія української ляльки. Знаменита знахідка Трипільської культури з села КошилівціБерегиня – захисниця людей від усякого зла

родини Пошивайлів з ОпішніГЛИНЯНА ЛЯЛЬКА

СОЛОМ’ЯНІ ЛЯЛЬКИ

КУКУРУДЗЕННЯ

ПОЛІСЬКІ ЛЯЛЬКИ З ТРІПАНОГО ЛЬОНУ

Лялька -мотанка За своїм призначенням ляльки діляться на три великі групи: ляльки – обереги, ігрові та обрядові. У дохристиянські часи мотанки робили з найпростішого матеріалу – сіна, клаптиків тканини, ниток, стрічок, льону, полотна.

Лялька – мотанка – це маленький витвір мистецтва. Назва ляльки походить від технологічних особливостей її створення. ЇЇ виготовляють шляхом намотування шматочків тканини, тому її назва споріднена з словом «мотати». Лялька-мотанка втілює ідею оберегу-захисту від злих сил. Народна лялька зроблена власноруч сповнена позитивної енергії, любові та тепла.

Лялька - мотанка Лялька буває різної форми – великою й маленькою. Вважають, що лялька є посередником між живими й тими, кого на цьому світі вже чи ще немає. Лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду.

Голова називається «лялькою» Хрест на обличчі має символічне значення, адже це знак сонця, знак духовного єднання неба та землі, чоловічого та жіночого початку. Тому такі ляльки є оберегами для сім’ї, вони сприяють гармонії в родині, порозумінню між чоловіком та жінкою. Обов’язково вузлова лялька мотається за рухом сонця – тоді вона принесе вдачу та щастя. Обличчя як такого у традиційної ляльки-оберегу немає. Ляльку остерігалися пов’язувати з конкретною людино, якщо це не диктувалося спеціальними магічними обрядами, бо вважалося, якщо ляльці зробити обличчя, а особливо очі, в них може влетіти дух живої істоти.

Лялька - мотанка Чи має бути лялька красивою? Ні. Скоріше внутрішньо змістовною, образною, такою, яка б з’єднувала рід та природу, історію та сучасність. Українці вірили, що зробивши ляльку, можна просити у Вищих Сил дощу, гарної днини чи добрих новин. Коли нездужала дитина, батьки спеціально робили ляльку і клали її під подушку або прикріплювали до хворого місця, сподіваючись, що мотанка перебере на себе недугу.

Лялька – Багаторучиця Свою назву лялька отримала за наявність великої кількості рук (п`ять пар рук). Таку ляльку полюбляли господині, її підвішували над прялкою чи піччю для того, щоб господиня встигала робити всю хатню роботу. А лялька допомагала їй у цій справі.

Багаторучиця

Берегиня Берегиня. Її зображують із руками, піднятими вгору в молитовному жесті або з опущеними вниз. Коли руки підняті вгору – Богиня закликає небо допомогти засіяти ниву, зачати нове життя на землі. Коли руки опущені вниз – Богиня благословляє землю на народження, принесення плодів, дарів.

Мати з дитиною Лялька з діточками нагадує іконописний образ Богородиці. Її дарують новоствореним сім'ям. Ганчіркову ляльку – берегиню, вироблену власними руками, мати дарувала донечці перед весіллям, благословляючи таким чином на щасливе заміжжя.

Нерозлучники. Таких ляльок дарували молодим під час весілля з побажаннями любові та злагоди, а ще звичайно, щоб молоді завжди були в парі і міцно тримались один одного все своє життя.

Нерозлучники   В тому місті, де з’єднуються дві ручки, примотаний зроблений з ниток кутасик (переважно червоного кольору), який символізує кохання молодят та їхню майбутню дитину.

Весільна Найретельніше готували ляльку для нареченої та напередодні народження дитини. Таку мотанку вбирали дуже гарно. Іноді українці вірили, якщо дітки у великій родині довгий час бавляться мотанкою, треба чекати лелеку…

Весільна Ляльку вбирали в український стрій, як молоду, робили великий віночок, чи корону на голову. Також дівчата часто разом з рушниками та сорочками в скриню робили ляльку.

Лялька - немовля При народженні дитини українці виготовляли ляльку-немовляти. Лялька - закрутка виконана у вигляді немовляти в пелюшках. Її укладали в ліжечко поряд з дитиною для охорони її сну та здоров'я.

Лялечка-круп'яничка Лялечка-круп'яничка (зерновушка) всередині наповнюється крупою (зерном). Вважалося, що вона приносить в дім достаток, благополуччя, допомагає досягти успіхів у роботі. Раніше робити ці амулети починали восени і використовували зерно з зібраного врожаю. Заборонено застосовувати подрiблену крупу або пластівці, обов'язково лише ціле зерно: пшеницю, перловку, гречку, пшоно, горох.

Лялька - мотанка. Українська народна лялька є втіленням добра і лагідності. Це оберіг людської душі і долі, символ предків. Це символ Великої Матері, яка створила все суще і береже до цих пір народжені нею душі.

Значення матеріалів Потужну захисну силу мають ляльки, виготовлені з натурального конопляного полотна – це універсальний родинний оберіг від нещастя і хвороб.

Значення кольорівзелений – колір здоров’я та багатства;червоний – колір життя, вогню, кохання;жовтий – колір сонця, пшениці, землі, фізичного світу;синій – колір творчості та саморозвитку;фіолетовий – колір мудрості;золотий – колір Божої любові.

Забава Якщо лялька робиться на добробут та здоров’я родини – для одягу підбираються червоно-зелені відтінки

Маківка. Для щастя у коханні чи подружньому житті – підбирають червоні, рожеві, помаранчеві кольори

Христина Для успіху в творчості – використовують блакитні кольори.

Ксеня і Квітка Велику силу має вишивка, особливо, якщо це вишивка старовинна, яка несе в собі давню символіку і позитивну енергію багатьох поколінь.

Одяг Лялька одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник (або нижня спідничка) і запаску. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – що символізує зв’язок з небом.

Послідовність виготовлення ляльки Коли голівка готова, майстриня нарікає майбутню ляльку тим іменем, яке буде символізувати її призначення. Далі з валиків тканини формуються ручки (перекладина хреста) і тулуб. Дехто з майстрів надає ляльці більшої схожості з жіночою постаттю, формуючи ще й груди. Після того ляльку одягають – вбрання та кольори підбирає майстер за своїми уподобаннями та враховуючи символічне призначення ляльки.

Лялька -мотанка Насправді ляльку-мотанку може зробити кожен. Для цього необхідно лише трішки часу, фантазія, та гарний настрій. І пам’ятайте, лялька, зроблена власними руками, значно тепліша та добріша, ніж куплена-пластмасова, адже вона наша лялька-мотанка!

Закріплення вивченого на уроці Гра «Так чи ні»1. Мотанка – це вузликова лялька зроблена з тканини.2. Сорочка ляльки-мотанки символізує Сонце.3. Лялька із хрестом на обличчі є оберегом.4. Лялька мотанка - це іграшка.5. Спідниця мотанки-символ землі.6. Мотанка має лице.

Гра «А в мене в дитинстві…»(розповідь про іграшку свого дитинства) Дай відповідь:1. Чи була у вашій сім’ї іграшка, яка переходила від покоління до покоління?2. Чи знаєте ви, звідки пішла ця іграшка?3. Чи хотіли б ви виготовити свою власну іграшку?Інструктаж з охорони праці при роботі з гаджетами.

Практична робота: створення ескізу ляльки-мотанки

Дякую за увагу!

Домашнє завдання1. Наука, яка вивчає процеси отримання, обробки, переробки різних матеріалів та складання деталей. А) технологія. Б) економіка2. Технологічні процеси технологіїА) масштаб. Б) операції3. Предмет праціА) деревина. Б) пилка4. Засіб праціА) молоток. Б) пластик5. Сукупність засобів і знарядь праці, що застосовуються для полегшення трудових процесів. А) техніка. Б) креслення6. Продукт технологічної діяльностіА) стіл. Б) фанера

Практична робота «Виготовлення ляльки – мотанки»Сьогодні ми робитимемо сувенірний варіант ляльки – мотанки. Для успішної і плідної роботи знадобляться:- хороший настрій- яскраві кольорові нитки- ножиці, лінійка.

Правила безпечної праці під час роботи з ножицями.-Зберігати ножиці із замкнутими лезами.-Притримуючи нитки пальці лівої руки повинні знаходитись на безпечній відстані від ножиць.-Передавати ножиці кільцями вперед, тримаючи за зімкнуті леза.-Не працювати іржавими та зламаними ножицямими.-Забороняється гратись ножицями під час роботи.-Не відволікати від роботи інших.

Схема виготовлення ляльки - мотанки