Презентація "Історія мого роду"

Підготував учень 5 - М класу. Бровченко ТимофійІсторія мого роду

І засміялась провесінь: Пора! За Чорним Шляхом за Великим Лугом – дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра – ідуть за часом, як за плугом. Ліна Костенко

Генеологічне дерево мого роду

Моя сім’я. Бровченко Юрій Дмитрович - тато (підриємець)Бровченко Ліна Дмитрівна – мама (вчитель)Бровченко Дмитро Юрійович - брат (інженер з транспорту)

Мої дідусі та бабусіБровченко Дмитро Володимирович1954 – 2020військовий. Бровченко Віра Павлівна1955 Гол. бухгалтер. Андрущенко Анастасія Михайлівна1948учитель. Андрущенко Дмитро Микитович1942 – 2010 Гол.механік

Мої прадідусі та прабабусіБровченко Володимир Якович1928 – 2011машиніст тепловоза. Бровченко Ольга Григорівна1928– 2006колгоспниця. Щербань Ніна Тимофіївна1932 – 2008колгоспниця. Щербань Павло Іванович1929 – 1988агроном

Мої прадідусі та прабабусіГончарук Михайло Петрович1915 – 1985зав.фермою. Гончарук Мотря Яківна1918 – 1996няня в дит.яслах. Андрущенко Микита Михайлович1916 – 1966колгоспник. Андрущенко Євдокія Василівна1919 – 2006колгоспниця

Мої пращури. Щербань Параска Феодосіївна1903 – 1980колгоспниця. Щербань Іван Васильович1901 – 1945 Бровченко Марія Лук’янівна1885 – 1967колгоспниця. Бровченко Яків Терентійович1885 – 1932

Мої пращури. Гачківський Тимофій Павлович 1895 – 1942 Червоноармієцьрядовий. Гачківська Мотрона Василівна1899 – 1985колгоспниця

Мої пращури. Гончарук. Петро Михайлович. Гончарук Степанина Семенівна1882– 1962 Колгоспницяланкова. Марценюк Григорій Марценюк Ганна Гаврилівна1906– 1985одноосібниця

Історія мого роду. У 1921р. мій пращур Гончарук Петро Михайлович сприяв Волинській операції, яка придушувала селянський супротив проти більшовиків під командуванням М. Г. Котовського, кавалерія якого вступила на Вінниччину. Деякий час загін перебував у с. Зарванці Вінницького району. (Архівні дані засвідчували участь прапрадідуся Гончарука П. М. , які на сьогодні втрачені). В наслідок цих подій, мій пращур загинув в молодому віці при невідомих обставинах.

1939 – 1945 рр. Мої прадідусі Гончарук М. П., Андрущенко М. М. та прапрадідусі Гачківський Т. П., Щербань І. В. були учасниками ІІ Світової війни. Гончарук Михайло Петрович був двічі поранений. Щербань Іван Васильович загинув 8 травня 1945р., похований у Литві. Гачківський Тимофій Павлович був червоно-армійцем. В 1942 році потрапив у полон, у якому й загинув. Похований у братській могилі на Запоріжжі. ( Збереглись архівні документи).

Родинами летять птахи у вирій, коріння дереву життя дає, отак і ми весь шлях земний повинні не забувати рід і хто ми є.

Дякую за увагу!