Презентація "Історія написання «Зачарованої Десни» (1942-1956), автобіографічна основа, сповідальність"

З історії написання твору

•О. Довженко працював над кіноповістю «Зачарована Десна» з 1942 по 1955 рік, повертаючись до роботи над нею впродовж 14 років. Сам митець називав жанр свого твору «автобіографічним оповіданням». Перша згадка у «Щоденнику» про задум написання «Зачарованої Десни» датується 5 квітня 1942 року.

«А вчора, пишучи спогади про дитинство, про хату, про діда, про сінокіс, один собі у маленькій кімнатоньці сміявся і плакав. Боже мій, скільки ж

прекрасного і доброго було в моєму житті, що ніколи-ніколи вже не

повернеться! Скільки краси на Десні, на сінокосі і скрізь – усюди, куди тільки не гляне моє душевно око…».

З історії написання твору

•30 березня 1948 р. письменник уже чітко заявляє про свій намір написати докладно й абсолютно одверто, як працю цілого фактичного життя, з великими екскурсами в біографію, у дитин ство, у родину, у природу,

пригадати всі чинники, які створю вали й визначали смак, тонкість

сприймання.Довженко знав духовний світ селянина, народний побут, звичаї, його психологію. Можна сказати, що «Зачарована Десна» — своєрідна

енциклопедія сільського життя України кінця XIX і початку XX століть.Проте «Зачарована Десна» була завершена лише в 1955 р., за рік до його смерті. Вперше твір був опублікований в журналі «Дніпро» в березні 1956 р., окремим виданням вийшов після смерті автора, в 1957 р.

Кіноповість – це жанр, що поєднує ознаки кіно та повісті й призначений для читання й екранізації.

Від кінокіноповість запозичує такі риси:

-фрагментарність і динамізм оповіді;

-багатство асоціативних моментів і зорових вражень;

-напруженість сюжету;

-яскраво виражений конфлікт.

Від повісті:

-       епічність;

-       метафоричність;

-       розлогість пейзажних картин; - наявність однієї-двох сюжетних ліній; - авторські відступи.

Автобіографічна кіноповість. 

  Автобіографічний твір - літературний жанр: опис власного життєвого шляху на основі спогадів.

•Кіноповість – сценарій, перероблений для читання; жанр художнього твору,що поєднує ознаки кіно (фрагментарність і динамізм оповіді, багатство асоціативних моментів і зорових вражень,монументальність образів) і повісті

(епічність і психологізм, метафоричність і потяг до гіперболи, широкі пейзажні картини та авторські відступи).

Сюжет: твір не має чіткого сюжету з послідовним розвитком подій — сюжет двоплановий:

-                основна сюжетна лінія— це ніби окремі новели (дитинство Сашка,його враження, сцени захоплення навколишнім світом),

-                другий план— ліричні відступи зрілого майстра слова (філософськеосмислення художньої творчості, краси людської праці, природи й людини).

«У цьому нарисі автобіографічного кінооповідання автор поспішає зробити відразу деякі визнання: в його реальний повсякденний світ, що не день частіше починають вриватися спогади».

Твір завершується палким

зверненням до рідної Десни:

•«Благословенна будь, моя незаймана дівице Десно, що, згадуючи тебе вже много літ, я завжди добрішав, почував себе невичерпно багатим і щедрим…

Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх казкових висипах, слухав

рибальських розмов на твоїх човнах і казання старих про давнину, що й досі, дивлячись часом униз, не втратив щастя бачити оті зорі навіть у буденних калюжах на життєвих шляхах».